Рішення № 110293408, 18.04.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/1628/22

Справа № 760/19197/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції /далі - Департамент/ (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3), третя особа: інспектор роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції старший лейтенант Лагутіна Катерина Сергіївна /далі - інспектор поліції Лагутіна К.С./ (адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9), про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С ТА Н О В И В:

Рух справи

22.12.2022 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшов вказаний адміністративний позов, датований 22.12.2022 за підписом представника позивача - адвоката Трипілки А.В. (діє на підставі ордеру), в якому він просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову, складену інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Лагутіною К.С., про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 6280058 від 13.12.2022, щодо ОСОБА_1 ;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП України) - закрити;

- судові витрати покласти на відповідачів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2022 для розгляду зазначеного позову визначено суддю Зуєвич Л.Л. Справу фактично передано судді по реєстру 29.12.2022.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 30.12.2022 вказаний позов прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАС України/).

Обґрунтування позову

В позові, зокрема, вказується, що 13.12.2022 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю трьох автомобілів:

- RENAULT LATITUDE д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 ;

- VOLVO40, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням позивача;

- BMW 520 д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 .

Так, зазначається, що приблизно о 10:00 позивач на автомобілі VOLVO40 д.н.з. НОМЕР_3 рухався у м. Києві по вул. Антоновича біля будинків № № 155-157 (дорога з одностороннім рухом) в бік ТРЦ «Оушен Плаза» в другій лівій смузі з дотриманням Правил дорожнього руху.

Зауважується, що вся перша (крайня) ліва смуга дороги по вул. Антоновича вздовж будинків №№ 155-157 при цьому була зайнята припаркованими автомобілями. Одночасно з цим, автомобіль RENAULT LATITUDE д.н.з. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_2 , рухаючись з права у попутному напрямку, не переконавшись, що це буде безпечно, з третьої лівої смуги розпочав поворот ліворуч, що призвело до зіткнення його автомобіля із автомобілем позивача (VOLVO40, д.н.з. НОМЕР_3 ), внаслідок чого останній був пошкоджений, опинився одночасно на двох смугах руху та зупинився. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди також пошкоджено автомобіль BMW 520 д.н.з. НОМЕР_4 , який був припаркований на крайній лівій смузі по вул. Антоновича, буд. 157.

Наголошується, що з метою оформлення дорожньо-транспортної пригоди, позивач, зателефонувавши за номером «102» та викликав патрульну поліцію. У подальшому, 13.12.2022 о 12:02:42 інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Лагутіною К.С. щодо позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 6280058).

Як зазначається в позові, за змістом вказаної постанови, водій ОСОБА_1 13.12.2022 об 11:50:23 у м. Києві, вул. Антоновича, буд. 157, керуючи транспортним засобом - автомобілем VOLVO40 д.н.з. НОМЕР_3 на дорозі, проїжджа частина якої поділена на смуги руху лініями дорожньої розмітки, займав одночасно дві смуги, чим порушив підпункт 11.10 пункту 11 ПДР - Порушення розташування транспортного засобу на проїжджій частині, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. За ч. 2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу на суму 510,00 грн.

Крім того, вказується, що 13.12.2022 о 10:40 у м. Києві, вул. Антоновича, буд. 155 інспектором роти № 2 батальйону № 1 полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом Машовець А.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 465740 за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 . Виходячи зі змісту вказаного протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 465740, ОСОБА_2 , 13.12.2022 о 10:00 «керуючи транспортним засобом RENAULT д.н.з. НОМЕР_2 , перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, перед поворотом ліворуч не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, в результаті чого сталося зіткнення з транспортним засобом VOLVO40, д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого пошкоджено транспортний засіб BMW д.н.з. НОМЕР_5 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками».

Також, в позові зазначається, що внаслідок вказаного ДТП пошкоджено транспортний засіб позивача (VOLVO40 д.н.з. НОМЕР_3 ).

Зауважується, що до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 465740 долучено схему місця ДТП та пояснення водіїв.

ОСОБА_1 вважає, що постанова від 13.12.2022 серії ЕАР № 6280058 винесена з порушенням норм процесуального права, неправильним застосування норм матеріального права, є незаконною, підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Зокрема, зауважує, що у діях позивача відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Так, звертається увага на те, що оскаржувана постанова складена щодо ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що останній: «13.12.2022 11:50:23 м. Київ, вулиця Горького, 157, водій, керуючи ТЗ на дорозі, проїжджа частина якої поділена на смуги руху лініями дорожньої розмітки, займав одночасно дві смуги, чим порушим пункт ПДР 11.10, чим порушив пункт 11 ПДР - Порушення розташування ТЗ на проїжджій частині».

Проте, позивач стверджує, що не порушував вимоги п. 11.10 ПДР та рухався по вул. Антоновича (колишня вул. Горького) виключно в одній полосі руху (другій зліва) з метою здійснення приблизно через 200 метрів лівого повороту на вул. Загородню, плануючи в подальшому виїхати на вул. Велика Васильківська.

Крім того, звертається увага на те, що положення транспортного засобу позивача на проїжджій частині дороги (одночасно на двох смугах руху) на момент оформлення працівниками патрульної поліції матеріалів ДТП обумовлено результатом взаємодії двох транспортних засобів в наслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_2 . Так, в результаті вказаної ДТП та зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_2 (RENAULT д.н.з. НОМЕР_2 ) із автомобілем під керуванням Позивача (VOLVO40, д.н.з. НОМЕР_3 ), транспортний засіб останнього змінив траєкторію руху під впливом удару автомобілем RENAULT д.н.з. НОМЕР_2 в передню праву частину автомобіля V0LV04Q д.н.з. НОМЕР_3 і виїхав своєю лівою частиною автомобіля за межі другої зліва полоси руху і зупинився одночасно на двох смугах дорожнього руху. Зазначені обставини підтверджуються:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №465740 за ст. 124 КУпАП, де зафіксовано, що водій ОСОБА_2 «... керуючи транспортним засобом RENAULT д.н.з. НОМЕР_2 , перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, перед поворотом ліворуч не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, в результаті чого сталося зіткнення з транспортним засобом VOLVO40, д.н.з. НОМЕР_3 , ...»;

схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, де зафіксовано розташування автомобілів RENAULT д.н.з. НОМЕР_2 VOLVO40 , д.н.з. НОМЕР_3 , BMW д.н.з. НОМЕР_4 після зіткнення, пошкодження на вказаних автомобілях та факт наявності низки припаркованих автомобілів по вул. Антоновича, буд.155-157 на крайній лівій смузі.

фотографіями, які виконані Позивачем та підтверджують розташування транспортних засобів на проїжджій частині на момент оформлення ДТП, пошкодження на автомобілях учасниках ДТП, наявність низки припаркованих автомобілів по вул. Антоновича, буд.155-157 на крайній лівій смузі..

Отже, на думку позивача, саме дії водія ОСОБА_2 призвели до того, що автомобіль позивача був розташований одночасно на двох смугах руху.

Також, як наголошує позивач, матеріали адміністративної справи (зокрема, оскаржувана постанова) не містять жодних належних доказів передбачених ст. 251 КУпАП, на підтвердження факту руху транспортного засобу позивача одночасно по двох смугах, що є порушенням п. 11.10 ПДР.

Щодо правової позиції відповідача

Від відповідача до суду відзив на позов не надійшов.

При цьому матеріали справи містять супровідний лист з відміткою про вручення Департаменту 03.02.2023 кур`єром ухвали суду про відкриття провадження у справі (яка направлялась разом з копіями позову та доданих до нього документів).

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

13.12.2022 о 12:02 поліцейським Управління патрульної поліції в м. Київ Лагутіною Катериною Сергіївною складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6280058 за змістом якої, 13.12.2022 о 11:50 в м. Київ, вул. Горького, 157, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом VOLVO40, д.н.з. НОМЕР_3 на дорозі, проїжджа частина якої поділена на смуги руху лініями дорожньої розмітки, займав одночасно дві смуги, чим порушив пункт ПДР 11.10 - Порушення розташування тз на проїзній частині, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У зв`язку з зазначеним на позивача накладено штраф у розмірі 510,00 грн.

Графа 7 оскарженої постанови «до постанови додаються» - не заповнена.

Позивачем до позову також долучено:

- копію протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД № 465740 від 13.12.2022, складеного щодо ОСОБА_2 , за змістом якого «керуючи транспортним засобом RENAULT д.н.з. НОМЕР_2 , перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, перед поворотом ліворуч не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, в результаті чого сталося зіткнення з транспортним засобом VOLVO40, д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого пошкоджено транспортний засіб BMW д.н.з. НОМЕР_5 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками»;

- схему місця ДТП, яке сталося 13.12.2022 о 10:00 у м. Київ, вул. Антоновича, 155;

- копії з місця ДТП.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже законодавчо встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Це означає, що повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП, а саме: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, звертається увага на те, що обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача, - суб`єкта владних повноважень.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Разом з тим, судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), суд має констатувати, що працівником поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом.

Так, оскаржена постанова не містить жодних відміток про наявність на момент її винесення доказів на підтвердження вчинення відповідного правопорушення (графа 7 не заповнена).

Не подано належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження вчинення правопорушення до суду також і в порядку надання відзиву.

Отже, судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Таким чином, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З іншого боку, рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Враховуючи викладене, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку поліцейських, встановлені судом обставини, не спростовані відповідачем, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо скасування оскаржуваної постанови.

Щодо вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Водночас, суд звертає увагу на те, що виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в статті 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у статтях 221-222 КУпАП.

Згідно з приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (ч. 1 ст. 283 КУпАП). Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Таким чином, виключне право виносити одну із вказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.

Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у ст. 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених ст. 284 КУпАП замість вказаного суб`єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 2301/243/17.

На підставі наведеного, суд відмовляє в задоволені вимоги позивача в частині закриття справи щодо позивача про вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Висновок суду

Скасувати постанову серії ЕАР № 6280058 від 13.12.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Лагутіною К.С. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Щодо судового збору

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, з урахуванням задоволення позову на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 496,20 грн, сплачений позивачем за подання позову у даній справі.

Щодо витрат на правову допомогу

В позовній заяві вказано, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу складає 5 000,00 грн.

Суд зазначає, що ч. 7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14- 382цс19) зробила висновок, що вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20 (провадження №61-18451св20) вказано, що обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18). Такі ж висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц та від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц.

Оскільки наразі матеріали справи не містять документів на підтвердження витрат на правничу допомогу, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, то суд вважає передчасним вирішення питання щодо відшкодування позивачу таких судових витрат (на правничу допомогу).

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 5019/1274/11 з огляду на те, що склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягають доведенню, то у разі ненадсилання копій відповідних доказів іншій стороні фактично матиме наслідком порушення принципу змагальності та неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом. Вказані обставини, у свою чергу, позбавляють можливості іншу сторону надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 18, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції старший лейтенант Лагутіна Катерина Сергіївна, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕАР № 6280058 від 13.12.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Лагутіною К.С. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) 496,20 грн (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л. Л. Зуєвич