Рішення № 110284604, 18.04.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2023 року м.Київ№ 320/1048/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Фастівтепломережа" до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство "Фастівтепломережа" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2018 № 0008195705.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2019, головуючею суддею для розгляду адміністративної справи № 320/1048/19 визначено суддю Брагіну О.Є.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії зазначеної ухвали.

На підставі розпорядження Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 № 516 у зв`язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27.11.2020, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 320/1048/19, за результатами якого, головуючим суддею визначено Головенко О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення підприємством терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідають дійсності та не підтверджуються відповідними доказами.

Від представника відповідача направлено відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказує, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем було порушено строки реєстрації податкових накладних.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство Фастівтепломережа (код ЄДРПОУ: 05387624, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. С. Палія, 9), зареєстроване як юридична особа 23.02.1993, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 05.03.2007 запис №1361120000000837.

Основним видом діяльності КП Фастівтепломережа, згідно відомостей з ЄДР, є: 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

З 19.03.1993 КП Фастівтепломережа перебуває на обліку у ГУ ДПС у Київській області (Фастівська ДПІ (м. Фастів).

Як вбачається з матеріалів справи ГУ ДПС у Київській області проведено перевірку ТОВ «Фастівтепломережа» з своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами вказаної перевірки ГУ ДПС у Київській області встановлено порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України, для реєстрації податкової накладної в ЄРПН виписаних ТОВ «Фастівтепломережа» у лютому, квітні 2016 року, квітні - липні 2017 року перелік яких надано в акті перевірки, зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів, реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Результатом чого стало складення акту камеральної перевірки від 10.10.2018 №222/10-36-57- 05/05387624, яким встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України (далі ПК України) щодо несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) в ЄРПН.

ГУ ДПС у Київській області за результатами проведеної перевірки, відповідно до п.120- 1 ст. 120- 1 винесено ТОВ «Фастівтепломережа» податкове повідомлення - рішення від 09.11.2018 № 0008195705 про застосування штрафу на загальну суму 20 048,48 грн, яке було направлено платникові.

Не погоджуючись з податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регламентовано ПК України, яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, ст. 201 ПК України визначений обов`язок продавця товарів/послуг в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Пунктами 2, 3 Порядку № 1246 встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з п. 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 ст. 192, п. 200-1.3, 200-1.9 ст. 200-1 та п.п. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку № 1246 встановлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 13 Порядку № 1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 14 Порядку № 1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку № 1246).

З аналізу вказаних норм вбачається, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем. Крім того, строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної. При цьому, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем порушено строки реєстрації податкових накладних у лютому, квітні 2016 року, квітні - липні 2017 року, що призвело до застосування до платника податків штрафних санкцій у вигляді спірного податкового повідомлення рішення.

Щодо тверджень позивача про причини пропуску строку реєстрації податкових накладних, а саме відсутність коштів на електронному рахунку в системі електронного адміністрування, то суд вказує наступне.

Так, суд вважає, що у разі відсутності коштів на електронному рахунку в системі електронного адміністрування у ТОВ «Фастівтепломережа» були інші шляхи збільшення реєстраційної суми податку на яку підприємство мало право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, а саме:

згідно із п п. 200-1.3. ст. 200-1 ПК України та п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 із змінами і доповненнями платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (S Накл), обчислену за такою формулою:

S Накл = БНаклОтр + SMhth + БПопРах + БОвердрафт - SI-ІаклВид - БВідшкод - Бперевищ.

Величина кожного показника формується на дату витягу та змінюється по мірі надходження до системи електронного адміністрування ПДВ інформації, зокрема, щодо зареєстрованих податкових накладних, розрахунків коригування до них, митних декларацій та аркушів коригування до них, зарахованих на електронний рахунок коштів, поданої податкової звітності та іншої інформації, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПК України, яка впливає на показники складової формули.

Тобто, збільшення реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування відбувається також за рахунок наступних із складової Формули:

«суми податку, що міститься в отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних»;

«суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України»;

«суми поповнення та залишку коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ».

Здійснення платником податку перевірки ліміту на електронному рахунку податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, так само як і запит позивача до податкового органу щодо не поповнення рахунку, не є доказом реєстрації податкової накладної, не свідчить про намір здійснити реєстрацію у встановлені терміни, а отже і не виключає вину платника податку у здійсненні податкового правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі № 808/2289/17.

У зв`язку з вищевикладеним позивач повинен був забезпечити необхідну суму реєстраційного ліміту на рахунку для реєстрації оскаржуваних податкових накладних.

Відповідно до таблиці ліміту, взятої з інформаційної бази контролюючого органу , чітко вбачається, що на періоди складання податкових накладних відповідний ліміт задля здійснення відповідних операцій був відсутній.

Також варто зазначити, що суму ліміту та складові її формування можна знайти у приватній частині Електронного кабінету платника податків.

Потрапити туди можна за допомогою ЕЦП зі сторінки входу: https://cabinet.tax.gov.ua.

Таким чином ТОВ «Фастівтепломережа» не було вжито всіх заходів щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, що свідчить про правомірність оскаржуваного ППР.

Отже, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 09.11.2018 №0003195705 відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо питання застосування постанови Кабінету Міністру України від 18.05.2017 № 332 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» при реєстрації податкових накладних за період квітень 2015 року, лютий, квітень 2016 року, квітні - липні 2017 року.

Посилання позивача на постанову Кабінета Міністрів України № 332 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з центрального опалення, постачання гарячої води, центрального водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» суд вважає вважаємо необґрунтованими у зв`язку з наступним.

Перерахування коштів субвенції здійснюється в першу чергу за договорами про організацію взаєморозрахунків, які укладені в рахунок надходжень до загального Фонду державного бюджету, в обсязі, що відповідає обсягу надходжень від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого реструктуризованого або розстроченого (відстроченого боргу), що склався станом на 01.01.2017.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 332 визначено, що перерахування субвенції здійснюється на суму різниці між фактичною вартістю та тарифом, що утворилася до 01.01.2016 і не погашена на дату укладання договору про організацію взаєморозрахунків.

Отже, погашення податкового боргу, який виник раніше ні яким чином не могло вплинути на своєчасність сплати податкових зобов`язань в період квітень 2015 - березень 2016 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК України. ПК України не передбачено можливість не сплати або відтермінування сплати податку на додану вартість з урахуванням перерахування субвенції.

Крім того, необхідно зазначити, що ГУ ДПС у Київській області не є стороною договорів про організацію взаєморозрахунків та відповідно не має можливості вплинути на виконання умов цього договору.

Крім того, згідно з п. 2 вказаного Порядку перерахування субвенції здійснюється на суму різниці між фактичною вартістю та тарифом, що утворилася до 01.01.2016 і не погашена на дату укладення договору про організацію взаєморозрахунків.

Це означає, що субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення різниці між витратами, понесеними в результаті надання підприємством відповідних комунальних послуг, та відповідними тарифами.

А тому право підприємства на отримання субвенції не впливає на обов`язок платника податків здійснити сплату сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період жовтень, листопад, грудень 2016 року, тобто, після 1 січня 2016 року, та нарахованих штрафних санкцій».

При цьому позивачем не надано документів (договорів про організацію взаєморозрахунків), що підтверджують отримання суми субвенції в 2017 році на погашення заборгованості з різниці в тарифах, яка підлягає шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Таким чином, право отримання підприємством субвенції не впливає на обов`язок платника податків своєчасно зареєструвати податкові накладні здійснити сплату сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період лютий, квітень 2016 року, квітні - липні 2017 року.

Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії, Онер`їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії, Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини, Беєлер проти Італії).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.11.2018 № 0008195705 про накладення штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на Комунального підприємства "Фастівтепломережа" штрафу в розмірі 20 048,48 грн є правомірним, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.