Рішення № 110283885, 18.04.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2023 року м. Ужгород№ 260/1325/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону ім. Героїв Карпатської Січі (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

09 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), яким просить:

- 1. Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 серпня 2016 року по день фактичної виплати 16 січня 2023 року.

-2. Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін імені героїв Карпатської Січі (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01 серпня 2016 року по день фактичної виплати 16 січня 2023 року.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Наказами начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 23.11.2021 №588-ОС штаб-сержанта ОСОБА_1 звільнено у запас відповідно до підп. «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та від 24.12.2021 №649-ОС виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення.

На момент виключення позивача зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення відповідач не виплатив її належне грошове забезпечення у зв`язку з чим вказана обставина стала підставою для звернення позивача з відповідним позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду ( справа № 260/5169/22).

16.01.2023 на картковий рахунок ОСОБА_1 надійшли кошти у розмірі 7411,04 грн. В подальшому, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв`язку із порушенням строків їх виплати.

Відповідач листом відмовив у виплаті компенсації втрати частини доходів, оскільки у даному випадку підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку із несвоєчасним виконанням рішенням суду. У той же час, рішення суду щодо нарахування та виплати індексації Військовою частиною НОМЕР_2 виконано у повному обсязі. На переконання позивача, оскільки індексація його грошового забезпечення виплачена з порушенням строку її виплати, у нього виникло право на отримання компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення, у зв`язку із чим звернувся з цим позовом до суду.

27 березня 2023 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.12.2022 року у справі № 260/5169/22 було виконане відповідачем 16.01.2023, відповідно підстав для виплати компенсації втрати частини доходів немає.

2. Обставини, встановлені судом.

Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 23.11.2021 №588-ОС штаб-сержанта ОСОБА_1 звільнено у запас відповідно до підп. «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 24.12.2021 №649-ОС штаб-сержанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення.

Як видно з інформації наявної у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 проходила військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні у НОМЕР_1 прикордонному загоні імені героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) з серпня 2016 року по лютий 2018 року включно (спірний у даній справі період).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/5169/22 від 30.12.2022 р. окрім іншого, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з серпня 2016 року по лютий 2018 року включно; у задоволенні позову у частині решти позовних вимог відмовлено.

16.01.2023р. на картковий рахунок ОСОБА_1 надійшли кошти у розмірі 7411,04 грн., що стало підставою для звернення до НОМЕР_1 прикордонного загону імені героїв Карпатської Січі (військова частина НОМЕР_2 ) з адвокатським запитом про надання інформації щодо характеру та цільового призначення виплачених ОСОБА_1 коштів та у випадку виплати індексації грошового забезпечення просили провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів.

Відповідач листом №11/1323-23Вих. від 10.02.2023 р. відмовив у виплаті компенсації втрати частини доходів, зазначивши, що з 1 січня 2023 року набрав чинності Закон про Держбюджет,, яким передбачено на 2023 рік зупинення дії Закону про індексацію доходів населення. Відповідно, упродовж 2023 року відсутні бюджетні асигнування на фінансування виплат по індексації грошового забезпечення та інших грошових доходів населення, а також бюджетні асигнування по фінансуванні компенсації втрати частини доходів у ув`язку., з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення. Враховуючи вищесказане, у НОМЕР_1 прикордонного загону немає підстав для проведення зазначеної в запиті виплати.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-III).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Тобто стаття 2 Закону № 2050-III прямо передбачає, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема й заробітну плату.

Наведене дає підстави для висновку, що дія зазначеного Закону поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності й господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), і стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України та які (відповідні доходи) не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону №2050-ІІІ).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 року №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Згідно з абзацом 1 пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17 та від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19.

При цьому, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17, від 29 жовтня 2020 року у справі № 280/729/19, від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20.

Таким чином, із вищевикладеного слід дійти висновку, що у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику грошового забезпечення, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.

Як свідчать матеріали справи, право позивача на виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня 2016 року по лютий 2018 , підтверджено рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/5169/22 від 30.12.2022 р.

При цьому, початковою датою, з настанням якої відповідач допустив порушення виплати належних позивачу сум, за даним судовим рішенням є 01 серпня 2016 року .

Приймаючи постанову у справі №240/11882/19 Верховний Суд вказав на таке:

-Системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17.

Колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи справу №240/11882/19, вказала, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Суд при розгляді цієї справи не вбачає підстав для відступу від викладеної вище правової позиції та вважає, що наведені правові норми, якими врегульовані спірні в цій частині правовідносини, підлягають саме такому застосуванню.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що з метою поновлення порушених прав позивача є підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01 серпня 2016 року по день фактичної виплати 16 січня 2023 року

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

З метою безпеки на час дії військового стану адреси місцезнаходження військових частин суд не зазначає.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову НОМЕР_1 прикордонного загону імені героїв Карпатської Січі (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 серпня 2016 року по день фактичної виплати 16 січня 2023 року.

3. Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін імені героїв Карпатської Січі (військова частина НОМЕР_2 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01 серпня 2016 року по день фактичної виплати 16 січня 2023 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова