Ухвала суду № 110283086, 18.04.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 квітня 2023 року Справа 211/1199/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області в особі Довгинцівсько-Металургійного відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла справа №211/1199/23 з Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області в особі Довгинцівсько-Металургійного відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, в якій позивач, мовою оригіналу, просить:

1. Прийняти рішення про визнання рішення № 47 від 27 серпня 2021 року, заступника начальника управлення - начальника відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Головного управління Державної міграційної службі України в Дніпропетровської області про заборону в`їзду в Україну громадянину Вірменії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 18.05.2012 року Республікою Вірменія який проживав АДРЕСА_1 строком на 5(п`ять) років незаконним та про його скасування.

2. Прийняти рішення про визнання рішення № 92 від 30 серпня 2022 року, начальника Управління міграційного контролю протидії нелегальної міграції та реадмісії Головного управління Державної міграційної службі України в Дніпропетровської області про заборону в`їзду в Україну громадянину Вірменії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 18.05.2012 року Республікою Вірменія який проживав АДРЕСА_1 строком на 10 (десять) років незаконним та про його скасування.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що її подано з порушенням вимог ст.ст. 122, 123, 160, 161 КАС України, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст.4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Крім того, відповідно до п.4 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як слідує з позовної заяви, в якості відповідача зазначено Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області в особі Довгинцівсько-Металургійного відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області.

Проте, позовні вимоги заявлені до заступника начальника управлення - начальника відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії га видворення Головного управління Державної міграційної службі України в Дніпропетровської області.

Строк звернення до адміністративного суду регламентовано статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за приписами частин першої, другої якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.

Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс встановлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

З огляду на вищевикладене, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Разом з тим, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

Так, у даній справі позивач в т.ч. оскаржує рішення № 47 заступника начальника управлення - начальника відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Головного управління Державної міграційної службі України в Дніпропетровської області про заборону в`їзду в Україну громадянину Вірменії ОСОБА_2 , яке датоване 27 серпня 2021 року.

До позовної заяви було додано копію рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 04 вересня 2021 року, яким позивачу відмовлено у перетинанні державного кордону на в`їзд в України з підстави наявності рішення уповноваженого державного органу України про заборону в`їзду в Україну.

Копію рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 04 вересня 2021 року, в якому вказані підстави його прийняття (наявність рішення уповноваженого державного органу України про заборону в`їзду в Україну) було отримано позивачем особисто 04.09.2021 року, про що свідчить його підпис на рішенні.

Таким чином з 04.09.2021 року позивачу було відомо про наявність рішення про заборону в`їзду в Україну громадянину Вірменії ОСОБА_2 .

З даною позовною заявою в частині оскарження рішення № 47 заступника начальника управлення - начальника відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Головного управління Державної міграційної службі України в Дніпропетровської області позивач звернувся до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 27.02.2023 року, тобто в пропуском шестимісячного строку.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі вищевикладеного, суд пропонує позивачеві надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині оскарження рішення № 47 від 27 серпня 2021 року, в якій вказати підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.

Частинами 1 та 2 ст.43 КАС України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

У відповідності до ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 9 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок).

Відповідно п.1 глави 9 Порядку тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків.

При вчиненні нотаріальних дій, що потребують прикладення власноручного підпису осіб, нотаріус перевіряє справжність підпису цих осіб шляхом здійснення ними підпису у його присутності. Встановлення їх особи здійснюється за документами, визначеними Законом України "Про нотаріат" (п. 4 глави 9 Порядку).

Пунктами 1, 3 глави 10 Порядку передбачено, що при посвідченні правочинів, засвідченні вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, при посвідченні часу пред`явлення документа, при видачі дублікатів тощо на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Вчинення посвідчувальних написів та видача свідоцтв здійснюються нотаріусом за формами відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.12.2010 за № 1318/18613.

Відповідно до п.п.1-3 глави 11 Порядку кожній нотаріальній дії присвоюється окремий реєстровий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, позначається на документах, що видаються нотаріусом, чи в посвідчувальних написах.

Нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту внесення про це запису до реєстру для реєстрації нотаріальних дій.

Запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії.

Так, позовна заява підписана представником Петровим Ігорем Юрійовичем за довіреністю від 07.12.2022 року, яка складена українською мовою в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України.

З наданої до суду копії довіреності вбачається, що вона надана до суду не в повному обсязі та не містить усіх необхідних реквізитів, зокрема засвідчуваного напису нотаріуса, підпису особи, яка уповноважила ОСОБА_3 на представництво інтересів, номер довіреності в реєстрі, за яким вона була зареєстрована та печатки, даних нотаріуса, яким було посвідчено довіреність, серію та номер нотаріального бланка.

Також в матеріалах справи міститься копія паспорта Бабаяна Славіка НОМЕР_2 та переклад паспорта з вірменської та англійської мов на українську мову.

Однак всупереч вимогам Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України до позовної заяви не додано посвідчувальний напис нотаріуса, який засвідчив справжність підпису перекладача, який здійснив переклад тексту зазначеного вище паспорта з вірменської та англійської мов на українську мову.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів, з моменту отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Прийняти справу №211/1199/23, - до провадження.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області в особі Довгинцівсько-Металургійного відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування рішень, залишити без руху.

Позивачу в десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині оскарження рішення № 47 від 27 серпня 2021 року, в якій вказати підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.

- нову редакцію позовної заяви для суду з визначенням учасників адміністративного процесу, з врахуванням п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

- копію нової редакції позовної заяви для всіх учасників справи.

- належним чином засвідчену копію довіреності від 07.12.2022 року в повному обсязі з усіма реквізитами, зокрема засвідчуваного напису нотаріуса, підпису особи, яка уповноважила Петрова Ігоря Юрійовича на представництво інтересів, номеру довіреності в реєстрі, за яким вона була зареєстрована та печатки, даних нотаріуса, яким було посвідчено довіреність, серію та номер нотаріального бланка станом на дату подання позовної заяви до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області .

- належним чином засвідчену копію посвідчувального напису нотаріуса, який засвідчив справжність підпису перекладача, який здійснив переклад тексту паспорта Бабаяна Славіка НОМЕР_2 з вірменської та англійської мов на українську мову.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса