Постанова № 110281343, 18.04.2023, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

ПОСТАНОВА

18 квітня 2023 року Справа № 322/389/23 (Провадження № 3/322/297/23)

Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Губанов Р.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду 10.04.2023 з відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, за ч.2 ст.173-2 КУпАП щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

31.03.2023 о 16:00 годин ОСОБА_1 знаходячись в стані алкогольного сп`яніння в будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив насильство психологічного характеру щодо своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, виганяв з будинку, чим міг завдати шкоди її психічному здоров`ю.

ОСОБА_1 і потерпіла ОСОБА_2 , належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, на розгляд справи не прибули та не повідомили про причини неявки, а також не надіслали до суду будь-яких заяв. За таких обставин, відповідно до ст.ст.268, 269 КУпАП, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і потерпілої.

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з наступного.

Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Частиною другою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчиненні особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічним насильством є форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» правопорушник та потерпіла належать до категорії осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.

Судом досліджено письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №053922 від 31.03.2023, за ч.2 ст.173-2 КУпАП, терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №218907 від 31.03.2023, реєстрацію відділення поліції №3 ЄО №529 від 31.03.2023, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмові поясненнями потерпілої ОСОБА_2 і особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Водночас дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення були кваліфіковані за ч.2 ст.173-2 КУпАП. Однак доказів, які б свідчили про вчинення правопорушення ОСОБА_1 повторно протягом року, матеріали справи не містять. Крім того, про це не йдеться і в фабулі протоколу.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, та набрала чинності для України 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 перекваліфікувати з ч.2 ст.173-2 КУпАП на ч.1 ст.173-2 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі.

Вирішуючи питання щодо розміру стягнення суддя керується вимогами ст.33 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , відсутні. Водночас встановлена обставина, що обтяжує відповідальність, передбачена ст.35 КУпАП - вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на вказане, суддя вважає доцільним застосувати щодо ОСОБА_1 мінімальний вид стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП, однак в максимальному розмірі, а саме штраф в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Крім цього, відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилом ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Керуючись ст.ст.40-1, 221, 283 - 285, 294 КУпАП, суддя

постановив:

піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн (триста сорок гривень 00 коп), за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач: ГУК у Зап. обл./ТГ смт. Новомик/ 21081100, код отримувача: (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA 348999980313040106000008499, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Роз`яснити, що відповідно до ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений через установу банку України не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк, постанову буде надіслано судом для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп).

Реквізити для оплати судового збору: отримувач: ГУК у Зап. обл./ТГ смт. Новомик/ 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA 458999980313131206000008499, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Р.О. Губанов