Ухвала суду № 110274503, 18.04.2023, Миколаївський районний суд Миколаївської області

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/1703/20

Провадження № 1-кп/945/160/23

УХВАЛА

Іменем України

18 квітня 2023 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (приймає участь дистанційно,

за допомогою системи «EASYCON»),

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві в режимі відеоконференції з сервісом EASYCON кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

У провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України.

На адресу суду надійшло клопотання прокурора Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 терміном на 60 діб. В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилався на існування ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора. Вважали заявлене клопотання безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Просили суд обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився. При цьому, подав на електрону адресу суду заяву про проведення судового засідання, призначеного на 18.04.2023 року, без його участі. Одночасно, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .

Дослідивши клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , заслухавши учасників процесу, суд дійшов наступного.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 13.07.2020 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21.02.2023 року ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою в Державній установі Миколаївський слідчий ізолятор на 60 діб.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно з ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, і може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам, у тому числі: згідно з п.1 ст.177 КПК України переховуватися від суду; згідно з п.4 ч.1 ст.177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; згідно з п.5 ч.1 ст.177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про необхідність ув`язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2023 року до 21 квітня 2023 року (включно).

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому, судом враховується, що ризики, передбачені п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, а саме: можливість переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розглядаючи в порядку, визначеному ч.ч. 2, 3 ст. 331 КПК України клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який одружений, офіційно працевлаштований, однак суспільно-корисною працею не займається, раніше був судимий, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчинених злочинах, один з яких, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає позбавленням волі на строк до восьми років. Так, обвинувачений ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду.

Також, як вбачається з клопотання прокурора, ОСОБА_4 є особою, яка неодноразово вчиняла злочини. Так, останній був судимий за вчинення злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, зокрема, за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України. Тобто, на час виникнення ДТП обвинувачений мав непогашену у встановленому законом порядку судимість за їх вчинення. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_4 має схильність до вчинення кримінальних правопорушень. Тому наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Поміж інше, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, встановленню істини у справі, з метою зменшити або уникнути взагалі відповідальності за скоєне, шляхом створення штучних доказів своєї невинуватості та інших перешкод для притягнення його до відповідальності.

За вказаного, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 є необхідним за конкретних обставин вказаного кримінального провадження, оскільки у судовому засіданні підтверджено достатніми та відповідними доводами, що є підстави вважати, що у обвинуваченого ОСОБА_4 наявні ризики переховуватись від суду, продовження вчиняти кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріали клопотання прокурора містять достатньо обґрунтувань необхідності про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та неможливості обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст.331, ч.4 ст.199 КПК України суд розглядає клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, відповідно до ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких спричинив загибель людини, суд вважає за необхідне не визначати йому розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.177,182,183,194,196,197,199,203,331,350,369,ч.1ст.370 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора Миколаївськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 пропродовження строкудії запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_4 ,обвинуваченого увчиненні злочинів,передбачених ч.1ст.135,ч.2ст.286КК України задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити строк тримання під вартою в Державній установі Миколаївський слідчий ізолятор на 60 діб, без визначення розміру застави.

Строк дії даної ухвали закінчується 16 червня 2023 року (включно).

Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України ОСОБА_4 розмір застави у даному кримінальному провадженні не визначати.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 7 днів з дня оголошення ухвали.

Суддя ОСОБА_1

18.04.2023