Ухвала суду № 110273892, 18.04.2023, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/933/23

Провадження №: 2-аз/0343/1/23

У Х В А Л А

про забезпечення позову

18 квітня 2023 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його адміністративним позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Також позивач подав заяву, в якій просить забезпечити його позов шляхом зупинення стягнення штрафу приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. в рамках ВП № 71351585, відкритого на підставі постанови від 14.10.2022 серії РАП № 845332442, винесеної провідним спеціалістом-інспектором з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Юзьківим О.М., до набрання чинності рішенням суду в даній справі.

В обґрунтуваннязаяви вказує,що сума штрафної санкції в примусовому порядку стягується в подвійному розмірі. Крім того, в рамках відкритого приватним виконавцем виконавчого провадження можуть бути арештовані його поточні рахунки та застосовані інші заходи, спрямовані на примусове виконання, що позбавлятиме його можливості розпоряджатись коштами, утримувати сім`ю, сплачувати комунальні послуги. Незастосування заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист його прав та інтересів.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 N 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд зважає на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 640/18007/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 640/9158/19.

Предметом позову ОСОБА_1 є скасування постанови від 27.10.2022 серії РАП № 845332442, винесеної провідним спеціалістом-інспектором з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Юзьківим О.М., відносно нього, ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.

Як вказав позивач, оскаржувана постанова звернута до примусового виконання та з позивача стягується подвійний розмір штрафу, визначений у ній, а також витрати, пов`язані з вчиненням виконавчих дій, на підтвердження чого надав постанову про відкриття виконавчого провадження № 71351585 від 23.03.2023.

Враховуючи викладене, а також з метою недопущення порушення законних прав та інтересів позивача, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом зупинення стягнень приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. в рамках ВП № 71351585, відкритого на підставі постанови від 14.10.2022 серії РАП № 845332442, винесеної провідним спеціалістом-інспектором з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Юзьківим О.М., до набрання судовим рішенням в даній справі законної сили. Вказаний вид забезпечення позову з огляду на заявлені вимоги позивача є адекватним та співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Нак підставі викладеного, керуючись ст. 149-150, 152, 153 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 71351585, відкритому 23.03.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем, з метою примусового виконання постанови від 14.10.2022 серії РАП № 845332442, винесеної провідним спеціалістом-інспектором з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Юзьківим Олегом Миколайовичем, до набрання судовим рішенням в даній справі законної сили.

Копію ухвали для відома направити сторонам, для виконання - приватному виконавцю Білецькому Ігорю Мироновичу (м. Львів, вул. Грабовського, 11, оф. 104, 79000).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Монташевич С.М.