Рішення № 110262427, 11.04.2023, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1164/22

2-а/530/14/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

11.04.2023 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Должко С.Р., секретаря Тараненко Т.І., представника позивача адвоката Нагайника М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зіньків адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до поліцейського СРПП відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції Кушніренка О.М.; Головного управління національної поліції в Полтавській області, місце знаходження: м.Полтава, вул.Пушкіна, 83, Полтавської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

В Зіньківський районний суд Полтавської області із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до поліцейського СРПП відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції Кушніренка О.М.; Головного управління національної поліції в Полтавській області, місце знаходження: м.Полтава, вул.Пушкіна, 83, Полтавської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В своїйзаяві позивач ОСОБА_1 вказує,що 11.11.2022року вінотримав поштовевідправлення вякому знаходилисясупровідний листна йогоім`я №5363/115/120/01-2022від 07.11.2022року запідписом начальникаСергія Джулаяпро те,що йомунаправляється копіяпостанови пронакладення на ОСОБА_1 адміністративного стягненняза ч.5ст.121КУпАП тасама копіявказаної постановивід 05листопада 2022року складена поліцейськимСРПП відділенняполіції №4Полтавського районногоуправління поліціїГУНП вПолтавській областістаршим сержантомполіції КушніренкоО.М.про те,що водіяавтомобіля Ауді д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 було притягнутодо адміністративноївідповідальності увигляді штрафув розмірі510(п`ятсотдесять)гривень зач.5ст.121КУпАП зате,що він 05.11.2022року всмт Опішняпо вулиціНова Полтавськоїобласті керував автомобілем Ауді д.н.з. НОМЕР_1 та не був пристебнутий ремнем безпеки, чим порушив п.п. в п.2.3 ПДР України, тобто вчинив правопорушення передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.

ОСОБА_1 з постановою не згоден.

Відповідач поліцейський СРПП ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, Кушніренко О.М. у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений.

Відповідач представник ГУНП в Полтавській області не з`явився.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Нагайник М.Г. з`явилися, позовні вимоги підтримали та просили їх задовільнити.

Заслухавши думку учасників справи, свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що ОСОБА_1 05.11.2022 року керував автомобілем та був пристебнутий ременем безпеки, зачитавши позовну заяву, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Норма ст.61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно частин 1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. При цьому, застосування уповноваженими на те посадовими особами заходів адміністративного впливу здійснюється в точній відповідності з законом (ч.3 ст.7 КУпАП).

Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року у справі №23-рп/2010адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій вст.62 Конституції Українипрезумпції невинуватості.

Відповідно до ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.5 ст.121 цього Кодексу, покладено на органи національної поліції.

Згідно ст.254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Протоколне складається у випадках, передбаченихстаттею 258цього Кодексу.

Відповідно до ст.258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбаченихстаттями 70,77,частиною третьою статті 85,статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,статтею 107(у випадках вчинення правопорушень, перелічених вчастині третійстатті 238)частиною третьою статті 109,статтями 110,115,частинами першою,третьоюіп`ятою статті 116,частиною третьою статті 116-2,частинами першоюітретьою статті 117(при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення),статтями 118,119,статтями 134,135,185-3,статтею 197(при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження),статтею 198(при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 256цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогостаттею 185-3цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Відповідно дост.280КУпАП обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справіпро адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими упунктах 1-4статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.

Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею ст.251 КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 5ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3.Правил дорожнього руху, затвердженихПостановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.3Правил дорожнього руху, затвердженихПостановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

В судовомузасіданні буловстановлено,що відповіднодо постановисерія БАД №197642від 05.11.2022року водіяавтомобіля Ауді д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 було притягнутодо адміністративноївідповідальності увигляді штрафув розмірі510(п`ятсотдесять)гривень зач.5ст.121КУпАП зате,що він 05.11.2022року всмт Опішняпо вулиціНова Полтавськоїобласті керував автомобілем Ауді д.н.з. НОМЕР_1 та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п. в п.2.3 ПДР України, тобто вчинив правопорушення передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.

Частиною 5статті 121 КУпАПвизначена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Крім цього з копії постанови, яка мається в матеріалах справи не вбачається ,що посадові особи поліції складаючи постанову роз`яснили права ОСОБА_1 передбаченіст.63 Конституції України,ст.268 КУпАП не надавали можливості скористатись своїми правами на адвоката та надати свої пояснення та заперечення.

Як пояснив у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , 05.11.2022 року, близько 21 години, він їхав за кермом автомобіля Ауді д.н.з. НОМЕР_1 в смт. Опішня Полтавської області по вулиці Нова, з пасажирами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .. Будь-яких Правил дорожнього руху України він не порушував, був пристебнутий ременем безпеки, коли автомобіль поліції включив проблискові маяки, зупинився на узбіччі дороги. Поки поліцейський ішов із свого автомобіля до його автомобіля, то він відстебнув ремінь безпеки, відкрив свої двері автомобіля і збирався виходити із автомобіля. В цей момент підійшов працівник поліції, який представився, але не вказав причину зупинки, і відразу потребував посвідчення водія, документи на автомобіль, а потім запідозрив від ОСОБА_1 запах алкоголю і в результаті чого склали протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП про те, що водій їхав без пристебнутого ременя безпеки, ніяких нарікань з боку працівників поліції не було та постанову працівник поліції не виносив, не оголошував, копії не вручав.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно достатті 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зістаттею 9 Конституції Україниє складовою національного законодавства.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено відповідними статтямиКУпАП, а процедура оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженаНаказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 N 1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853.

Відповідно дост. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАПвстановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно достатті 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.1статті 8 Закону України «Про Національну поліцію»поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично -дорожній мережі.

Пунктом 1.9.ПДРУкраїни встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.7КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Частиною другою та четвертоюстатті 258 КУпАПвизначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст.222КУпАП органи Національної поліції розглядають справи правопорушенняправил дорожнього руху,правил,що забезпечуютьбезпеку рухутранспорту (втому числіст.ст.126КУпАП).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу.

Частиною 5ст. 258 КУпАПне передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.

Аналогічне положення міститься і в підпунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що не було вчинено поліцейським СРПП відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшим сержантом поліції Кушніренком О.М..

В порушення зазначених вимог закону, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, що є порушенням вимогст. 251 КУпАП.

Статтею 252 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно роз`яснень п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Як зазначено в п. 4-5 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, уповноважені особи органів поліції повинні з`ясувати чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбаченоКУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці), чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката, що не було зроблено працівниками поліції, а також не було конкретизовано пункт якого нормативно правового акту порушив позивач.

Крім того, із графи 7 постанови вбачається, що до оскаржуваної постанови не додається жодного документу, в тому числі фото й відео спостереження.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивача. Проте, такі докази відсутні. Відповідачем не було вжито таких заходів.

Відповідно до частини 5статті 14 Закону України "Про дорожній рух"учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно дост. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.п. в 2.3ПДРУкраїни водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів; (пункт змінено 11.11.2020).

Відповідно до ч. 5ст. 121 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом МВС України N 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ч. 4ст. 258 КУпАПу випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогст. 283 цього Кодексу.

Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимогПравил дорожнього рухуі, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 121 КУпАП, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані.

Статтею 72 КАС Українивстановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно дост. 75 КАС Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.Відповідно до положень частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Належних доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться наїї користь.

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).

Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Згідно зіст. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно дост.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені устатті 251 КУпАП.

Для підтвердження порушення вказаного у оскаржуваній постанові відповідач, відповідно дост. 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, пояснення очевидців даного правопорушення, відео чи фото фіксацію правопорушення. Проте, будь яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченогост.121 ч. 5 КУпАПсуду не надано.

Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушеньправил дорожнього руху, оскільки вматеріалах справи відсутні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як докази про їх вчинення.

Водночас, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути доказом вчинення особою правопорушення. Вона є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому має передувати фіксування цього правопорушення. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Сама по собі постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адмінправопорушення, передбаченест. 121 ч. 5 КУпАП, не дає підстав стверджувати про порушення позивачемПравил дорожнього рухуУкраїни в той день та час, оскільки зазначені обставини не знайшли підтвердження під час розгляду справи.

Отже, суд дійшов висновку, що постанова винесена без достатніх підстав, що вказують на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та без встановлення дійсних обставин справи.

Крім того, відповідачем не надано належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, як уст. 62 Конституції Українизазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, адже відповідно дост. 71 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 121 КУпАП, є недоведеним і необґрунтованим.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова поліцейського за таких обставин підлягає скасуванню, оскільки вона винесена без достатніх належних та допустимих доказів, а позовна заява підлягає задоволенню.

Оскаржувана постанова отримана позивачем 11 листопада 2022 року. Про дату отримання свідчать копія конверту поштових відправлень Укрпошти, який додано до позову. Отже 10-денний строк на оскарження пропущено з поважних причин, оскільки до 11.11.2022 року ОСОБА_1 не знав про існування вищевказаної постанови.

Тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про поновлення строку на звернення до суду, оскільки такий строк пропущено з поважних причин.

Відповідно до частини першої статті 139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати покласти на відповідача в порядку передбаченому ч.1ст.139 КАС України

Керуючись ст. ст. 122, 247, 251, 252, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. ст.ст.8,9,72-77,90,139,241-246,255, 262,263, 293,295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до поліцейського СРПП відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції Кушніренка О.М.; Головного управління національної поліції в Полтавській області, місце знаходження: м.Полтава, вул.Пушкіна, 83, Полтавської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволити.

Поновити строк на оскарження постанови серії БАД № 197642 від 05.11.2022 року винесеної поліцейським СРПП відділення поліції № 4 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції Кушніренком О.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч.5 ст. 121 КУпАП.

Скасувати постанову серія БАД № 197642 від 05.11.2022 року винесену поліцейським СРПП відділення поліції № 4 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції Кушніренком О.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч.5 ст. 121 КУпАП, а справу закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Стягти ізГоловного управліннянаціональної поліціїв Полтавськійобласті зарахунок бюджетнихасигнувань накористьОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 - 496 (чотириста дев"яносто шість) гривень 20 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Написано власноручно.

Повний текст рішення складено 13 квітня 2023 року.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області С.Р. Должко