Рішення № 110262113, 12.04.2023, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/95/23

Провадження № 2-а/293/5/2023

12 квітня 2023 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Давиденко Л.П.

представника позивача Сищук В.В., ордер серії АМ № 1040406 від 21.11.2022

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кухар А.С. дов. б/н, б/д (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів справу за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання незаконними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі.

Позивач звернувся з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті за змістом якого просить визнати незаконною та скасувати постанову:

- серії АА №00002780 від 15.12.2022, винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О.;

- закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою від 25.01.2023 суд позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Розгляд справи по суті призначив на 20.02.2023.

16.02.2023 за вх. №1020 відповідач подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

16.02.2023 за вх. №1021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.31-39).

16.02.2023 позивач подав клопотання в порядку ч.1.ст. 41 КАС України про доповнення адміністративного позову новими підставами та адміністративний позов у новій редакції, який судом прийнято до розгляду ( а.с. 53-56).

20.02.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, подана в порядку ст. 261 КАС України (а.с. 51).

Ухвалою від 20.02.2023, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.7 ст. 243 КАС України, суд постановив відкласти розгляд справи по суті на 20.03.2023.

20.03.2023 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.7 ст. 243 КАС України, в судовому засіданні оголошено перерву в зв`язку з технічними неполадками системи «EasyCon», про що було складено довідку секретарем судового засідання (а.с. 82).

Судовий розгляд справи призначено на 12.04.2023.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є власником автомобіля Volvo FM500 днз НОМЕР_1 .

Постановою серії АА №00002780 від 15.12.2022 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення за те, що 21.10.2022 о 17 год 39 хв за адресою: М-21 Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський (через м. Вінницю), км 247+432, ОСОБА_1 , допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8.9% (2.87 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 32 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 11,1%(2,671 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тони на відстані між осями понад 1,3м до 1,4 м.

Дане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі технічними засобами - WIM 13,13.

За дане правопорушення на позивача накладене стягнення у розмірі 17000,00 грн.

Позивач доводить, що факт порушення п.22.5 ПДР України відсутній, оскільки згідно сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного колісного транспортного засобу серія НОМЕР_2 виданого 29.06.2022 ТОВ «Центр Авто» автомобіль Volvo FM500 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 являється чотирьох колісним автомобілем з двома рульовими осями та ведучими осями, оснащеними спареними колесами, тому згідно п.22.5 ПДР України дозволена маса для даного автомобіля становить 38 тон.

Позивач зазначає в адміністративному позові з уточненими підставами, що з оскаржуваної постанови вбачається, що 21.10.2022 зафіксоване правопорушення в автоматичному режимі технічним засобом WIM 13,13, згідно свідоцтва про повірку технічного засобу UA.TR.001 35 225-21, №224-21, строк дії якого сплив 16.06.2022. Тобто, фіксація правопорушення здійснена приладом, який не пройшов повірку, що є недопустимим та порушує Порядок №879.

Позивач вважає, оскільки прилад не пройшов своєчасну повірку ним можуть бути зафіксовані невірні параметри автомобіля, що призводить до неправильного визначення маси та навантаження на вісі.

Разом з тим вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач не врахував загальновідому інформацію про похибку вимірювального засобу у розмірі 2%, що виключає доведеність факту перевищення навантаження на вісі понад 10%.

Зважаючи на викладені обставини, позивач вважає що оскаржувана постанова про накладення стягнення є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позову у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 31-39).

Заперечуючи проти позову відповідач зазначила, що належний позивачу транспортний засіб здійснював рух автомобільними дорогами загального користування та перевозив вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України без отримання на те спеціального дозволу.

Доводить, що автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень визначено, що автомобіль марки Volvo FM 500 днз НОМЕР_1 є чотирьохвісним транспортним засобом : 1-ша вісь - рульова, 2,3-я ведучі осі зі спареними колесами , 4- підрулююча вісь.

Відповідач вважає неправильними твердження позивача про те, що дозволена загальна вага для належного йому транспортного засобу становить 38 тон, оскільки відповідно до п. 22.5 ПДР навантаження по загальній вазі 38 тон встановлені, наприклад для кар`єрних самоскидів, проте і для такого виду транспорту максимально дозволене навантаження на здвоєну ведучу вісь, оснащену спареними колесами становить - 23 тони.

Відповідач зауважує, що навіть якщо транспортний засіб, який належить позивачу є чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими та ведучими вісями, оснащеним спареними колесами, то при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 24 тон, автоматичним пунктом зафіксовано навантаження 31,751 тон, що з врахуванням похибки на 11% (2,671 тонн) перевищує максимально дозволену.

Таким чином вказує, що у даному випадку відсутність перевищення навантаження по загальній вазі на розмір штрафних санкцій не впливає.

Оскаржуваною постановою серії АА № 00002780 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу:

кількість осей - 4; спарені колеса 2 вісь, 3 вісь, відстань між осями 1-2: 3670 мм, 2-3: 1390 мм, 3-4: 1390 мм; навантаження на вісь 1 - 6993 кг, 2 - 12441 кг, 3 - 11445 кг, 4- 7865кг, загальна маса - 38744 кг.

Таким чином, оскаржувана постанова від 15.12.2022 серії АА № 00002780, про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку № 1174, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі здійснюється відповідно до Порядку фіксації адміністративних правопорушень, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019 №1174, а технічні засоби фіксації таких правопорушень відповідають вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затверджених постановою КМУ від 24.02.2016 № 163.

Також представник відповідача звертає увагу, що вчинене позивачем правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу WIM13 експертний висновок, сертифікат відповідності UA.TR.001 35 225-21,224-21,223-21,222-21 сертифікат перевірки типу UA.TR.001 76-20 Rev.1 чинний до 16.06.2030.

Також позивач звертає увагу, що відповідно до Постанови КМУ №412 від 05.04.2022 "Щодо питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану", позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчого регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформленні свідоцтвом про повірку законодавчого регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в її місцевостях.

Тобто, з урахуванням передбаченого законодавчого порядку передбачено, що дані сертифікати відповідності є такими, що пройшли повірку.

З урахуванням наведеного, представник відповідача просила у позові відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні від 12.04.2023 відповідно до ч.3 ст.243 КАС України, суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15.12.2022 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контроль) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О., винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА 00002780 відносно ОСОБА_1 (а.с.4).

Згідно даної постанови 21.10.2022 о 17 год 39 хв за адресою: М-21 Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський (через м. Вінницю), км 247+432, ОСОБА_1 , допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8.9% (2.87 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 32 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 11,1%(2,671 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тони на відстані між осями понад 1,3м до 1,4 м, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Дана постанова підписана кваліфікованим електронним підписом та містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення та постановою в електронній формі.

Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 13,13 №224-21 строк дії свідоцтва про повірку, якого чинний до 16.06.2022.

Даною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Власником транспортного засобу марки Volvo FM500 д.н.з. НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_1 , тип транспортного засобу спеціалізований вантажний самоскид тип D.2 64R, повна маса - 42500кг, маса без навантаження 14225 кг, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 (а.с.6).

На підтвердження відповідності засобу вимірювальної техніки, що була застосована під час виявлення оскаржуваних правопорушень відповідач надав: копію сертифікат відповідності від 17.06.2021 ( а.с. 46,47,48,49), сертифікат перевірки типу від 17.06.2021 (а.с. 45), якими, зокрема, підтверджується встановлення елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на автодорозі М-21 Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський (через м.Вінницю) , км 247+432/WIM13/ GPS: 49.694345,28.658233 та відповідність встановленого приладу для зважування транспортних засобів застосованим вимогам технічного регламенту та стандартам ДСТУ. Автоматичний прилад призначений для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь.

Оскільки позивач оскаржувану постанову вважає незаконною та безпідставною за захистом свого порушеного права звернувся до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III. Законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно пункту 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Згідно з пп.15, 27, 29 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

У відповідності до абз.1 п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ.

Згідно з ст.5 ЗУ "Про автомобільний транспорт" основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст.6 ЗУ "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відтак, саме на органи Укртрансбезпеки покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з ст.14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 229 КУпАП передбачено, що органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом, зокрема, частини друга, третя статті 132-1. Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, зокрема частини друга, третя статті 132-1.

Визначення поняття великовагових та великогабаритних транспортних засобів міститься у постанові Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування", зокрема це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР.

Відповідно до ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно з ч.2 ст.132-1 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

При цьому, згідно примітки підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Згідно ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Згідно п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001р. (надалі Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306.

За п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси, зокрема, фактичної маси для двовісних вантажних автомобілів максимальне значення для автомобільних доріг державного значення 18 тонн, місцевого значення 14 тонн, а для комбінованих транспортних засобів: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 для автомобільних доріг державного значення та 24 для автомобільних доріг місцевого значення; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом та трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 для автомобільних доріг державного значення та 24 для автомобільних доріг місцевого значення.

Також згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли навантаження на одинарну вісь 11,5 т для автомобільних доріг державного значення та 7 тон для доріг місцевого значення.

На здвоєні осі, якщо відстань між осями:

-менш як 1 метр 11,5 (для доріг державного значення) та 7 (для доріг місцевого значення

-від 1 до 1,3 метра 16 та 10 відповідно;

-від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 та 10,5;

-від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни 19 та 11,5;

-від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни 23 та 11,5;

-від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20 та 11,5;

На строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів),що здійснюють перевезення одного або більш еконтейнерів, якщо осями: 1,3 метра або менше 21 та 13, а понад 1,3 до 1,4 метра 24 і 14.

Тобто, згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує навантаження на строєні осі - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т).

При цьому, згідно пункту 4 Правил № 30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Так, ч. 6 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» та п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 р., встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Порядок видачі дозволу або розмір плати за його отримання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. № 1174 (надалі - Порядок № 1174).

Так, у п. 7-8 Порядку № 1174 передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Згідно п.11 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019 №1174 (далі - Порядок №1174) автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень п.12 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно- телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги (п.17 Порядку).

Допустима похибка вимірювання вагового комплексу складає 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16% щодо навантаження на осі, що передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування»

У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку № 1174).

При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.

Згідно п. 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1174, інформаційний файл - упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом; система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно п. 15 Порядку № 1174 метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, згідно п. 17 Порядку № 1174 зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Тобто, основним доказом у приведених випадках є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, працюючими в автоматичному режимі, внесені до автоматично сформованої постанови.

Постанова по справі згідно ч.ч. 2-4 ст. 283 КУпАП повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу; крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Мініфраструктури №512 від 27.09.2021р., зареєстрованої Міністерством юстиції України 01.10.2021 за № 1286/36908, (надалі Інструкція № 512), постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Так, згідно п. 1-3 розділу II Інструкції № 512 уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч. 2,3 ст. 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті. Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю; під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 8 розділу II Інструкції № 512 винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт.

У п. 3 розділу IV Інструкції № 512 встановлено, що винесені уповноваженими посадовими особами постанови, роздруковані на паперових бланках, обліковуються в автоматичному режимі з використанням засобів системи в Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Як вбачається із відомостей, якими керувалися посадові особи відповідача при винесенні оскаржуваної постанови, та які містяться у інформаційній картці автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованій автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, порушення стосуються саме нормативних вагових параметрів в аспекті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, а саме навантаження на строєну вісь транспортного засобу та перевищення загальної маси автомобіля.

Для правильного розуміння здійснених розрахунків перевищення габаритновагових норм у оскаржуваних постановах зазначається формула розрахунку:

% перевищення = ((Хфакт. Хнорм. похибка пристрою)/ Хнорм.)*100%, де: Хфакт. фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Хнорм. нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР;

Похибка пристрою регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт. (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).

Регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010 становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.

Суд встановив, що наведений розрахунок в оскаржуваній постанові містить відсоткове перевищення параметрів габариту та вантажу транспортного засобу отримані в результаті даних розрахунків, здійснених за наведеною вище формулою та є обґрунтованими.

Позивач у свою чергу не надав доказів того, що у нього у відповідності до норм чинного законодавства існує дозвіл на рух автомобільними дорогами транспортними засобами із перевищенням габаритів, визначених п. 22.5 ПДР України.

Судом встановлено, що в якості доказу вчинення позивачем порушення відповідачем надано інформаційну картку габаритно-вагового контролю, з якої видно перевищення позивачем встановлених п. 22.5 ПДР України габаритів.

При вирішенні справи судом враховується, що фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM 13.13 UA.TR/ 001 35 225-21 № 224-21.

При цьому суд враховує, що технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічним регламентам засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163, на підтвердження чого відповідачем надано копії сертифікатів перевірки типу, копії сертифікатів відповідності, а також копію експертного висновку.

Позивач належними та допустимими докази не спростував правильність роботи засобів вимірювальної техніки, яка відповідно зафіксувала допущені позивачем порушення норм п. 22.5 ПДР України.

Спростування даних, наведених у інформаційній картці ГВК позивачем допустимими т належними доказами не здійснено, а тому підстав вважати проведені розрахунки невірними у суду немає.

Надані позивачем докази щодо того, що автомобіль може перевозити вантаж загальною масою 38 т, відповідно до сертифікату відповідності, не спростовують факту перевищення вагових параметрів, зафіксованих в автоматичному режимі. Крім того, об`єктивною стороною порушення, за яке оскаржуваною постановою накладено стягнення, є не лише перевищення загальної маси, а також перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу. Позивачем жодними доказами не підтверджено факту відсутності перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що зміст оскаржуваної постанови відображає всі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, вимоги до змісту постанов про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені ст. 283 КУпАП та Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512, в даному випадку відповідачем дотримані.

Таким чином, приймаючи до уваги, що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо - транспортних пригод та їх наслідків, суд дійшов переконання, що відповідач належними та допустимими доказами довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Посилання позивача щодо закінчення строку дії технічного засобу вимірювальної техніки (до 16.06.2022) суд не приймає до уваги, оскільки згідно з постановою КМУ № 412 від 05.04.2022 року "Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану", позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

Відтак надані відповідачем сертифікати відповідності є такими, що пройшли повірку та є чинними.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки досліджені докази свідчать про наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення" (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням викладеного вище, суд вважає доведеними вчинення позивачем ОСОБА_1 як власником транспортного засобу адміністративного правопорушення та наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Таким чином, правові підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні, відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

Розподіл судових витрат.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, відповідно до ст.139 КАС України судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору слід покласти на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 132-1 ч. 2, 245, 247, 251, 283, КУпАП, ст. ст. 243-244, 246, 250, 268, 272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 )

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича,51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845)

Повний текст судового рішення складений та підписаний: 17.04.2023.

Суддя Людмила ЛОСЬ