Ухвала суду № 110259490, 17.04.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 квітня 2023 року Справа № 520/7845/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх,м. Харків,61022, 14099344, ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні виплат щомісячної пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром у період з грудня 2019 року по теперішній час, у тому числі дії з обмеження виплати йому пенсії за березень 2023 року в сумі 37507,51 гри. максимальним розміром в сумі 20930,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 з 01.12.2019 по теперішній час перераховану йому згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області" № 100/33909 від 26.05.2021 (вих.№ 33/41-437) пенсію з урахуванням нарахованих йому до виплати сум індексації пенсії згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та від 24.02.2023 № 168 без обмеження її щомісячних виплат максимальним розміром, а також здійснити йому виплату суми всієї заборгованості з виплати пенсії, разом з виплатою компенсації за несвоєчасну виплату несвоєчасно виплаченої йому щомісячної пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", у найближчий виплатний період, протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.

Згідно з п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.12.2019р., при цьому суд зазначає, що перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019р. на підставі рішення суду відбувся в лютому 2022 року, та пенсійні виплати в перерахованому розмірі позивач отримував з 01.03.2022р., отже, ще станом на березень 2022р., позивач був обізнаний про розмір його пенсії, а звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом лише 10.04.2023 року, тобто з порушенням шестимісячного строку встановленого п.2 ст.122 КАС України, та пропущений строк звернення з позовом, в даному випадку є значним.

В позовній заяві позивач вказує, що пропущення строк звернення пов`язане з введення в Україні з 24.02.2022р. воєнного стану, що на його думку є поважною причиною для поновлення строку. З цього приводу суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому законами України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року № 02212-ІХ, від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 18 листопада 2022 № 757/2022 якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Проте позивачем не наведено причин і не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у нього можливості підготувати та подати позовну заяву в строк встановлений КАС України.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду викладеній в Постанові від 10.11.22р. у справі №990/115/22.

Щодо посилання позивача на те, що він є інвалідом 2 групи, та вимушений постійно проходити лікування, що не дозволило йому раніше витратити свій час для звернення до суду, суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем підстави для поновлення пропущеного строку не є поважними, отже клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом.

Керуючись статтями 160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву - залишити без руху.

Повідомити позивача про можливість протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати до суду:

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Рубан В.В.