Рішення № 110258605, 17.04.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18076/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 13 грудня 2022 року надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 11.11.2022 ВП №64964975 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.

Позовні вимоги Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області обґрунтовує тим, Головним управлінням на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі №420/9561/20, яке набрало законної сили 15.02.2021, відповідно до рішення 951050188716 від 01.03.2021 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 та нарахована доплата за період з 13.12.2019 по 31.03.2021 яка склала 102044,29 грн. Розмір пенсії з грудня 2019 складає - 26289,00 грн. Інформацію про виконання рішення суду по справі №420/9561/20 Головним управлінням внесено до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Таким чином, Головним управлінням вищезазначене рішення суду виконано згідно діючого законодавства України та межах повноважень покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати буде здійснена невідкладно після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Разом з тим, 30.03.2021 до Головного управління надійшла постанова відповідача від 26.03.2021 про відкриття виконавчого провадження ВП № 64964975 за виконавчим листом № 420/9561/20. На її виконання, Головним управлінням відповідачу надано лист від 06.04.2021 №1500-0401-5/42653 (додається) з усією інформацією та доказами щодо виконання рішення суду. Однак, не зважаючи на доводи зазначені у даному листі, постановою відповідача 06.10.2022 ВП № 64964975 на Головне управління накладено штраф у розмірі 5100,00 грн за невиконання вищезазначеного рішення суду (рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 по справі № 420/15209/22 постанову визнано протиправною та скасовано). Довідкою від 17.10.2022 №1500-0501-5/107745 Головним управлінням повторно надано інформацію відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо виконання рішення суду (копія-додається). Проте, відповідачем постановою від 11.11.2022 ВП № 64964975 на Головне управління накладено штраф у подвійному розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання рішення.

Ухвалою судді від 18 грудня 2022 року залишено позовну заяву без руху та встановлено 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме для надання доказів про сплату судового збору.

Ухвалою судді від 03.01.2023 прийнято позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до розгляду; відкрито провадження у справі; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву; доручено Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подати до Одеського окружного адміністративного належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №64964975 у повному обсязі в строк протягом 7 днів з моменту отримання копії ухвали суду; зупинено провадження у справі до надходження відповіді на доручення.

03 квітня 2023 року до суду надійшов відзив (вх..№ЕП/11138/23) Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з проханням відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що вимоги виконавчого листа боржником (позивачем) виконано частково, а саме в частині проведення перерахунку пенсії, тому оскаржувана постанова прийнята у зв`язку із неповним невиконання рішення без поважних причин. 25.10.2022 у відповідь на постанову про накладення штрафу до відділу надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 1500-0501-5/107745 від 17.10.2022, аналогічний за змістом до листів, які надходили від боржника на адресу відділу раніше. Тобто рішення суду повторно не виконано. Сума боргу не виплачена. Враховуючи, що пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати боргу пенсії на користь стягувача не гуртуються на нормах закону та не передбачені у жодних нормативно-правових актах, які б визнавали право боржника не виплачувати суму боргу через відсутність бюджетних асигнувань, то постанова про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн є правомірною та скасуванню не підлягає. Здійснення розрахунку на доплату пенсії та внесення рішення до реєстру судових рішень, з урахуванням скасування Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень. виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі. Відсутність коштів у кошторисі не звільняє державу в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від обов`язку здійснити виплату пенсії, обґрунтування щодо неможливості здійснити виплату нарахованої доплати пенсії не ґрунтується на нормах закону та не підтверджено належними доказами; здійснення розрахунку на доплату пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі; боржником не надано жодних доказів в підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються для погашення заборгованості, а також не зазначено, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів. Крім того, при розподілі судових витрат у даній справі підлягають застосуванню правила ч.2 ст.139 КАС України та при задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відповідача підлягають стягненню виключно судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень (п.7 ч.1 ст.4 КАС України) та ним не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача не підлягають.

Одночасно з відзивом відповідачем було надіслано до суду витребувані судом копії матеріалів ВП 64964975.

Ухвалою суду від 07.04.2023 провадження у справі 420/18076/22 поновлено та призначено судове засідання на 17 квітня 2023 року об 11 год 00 хв.

Вказана ухвала суду від 07.04.2023 була надіслана на електронний кабінет відповідача у підсистемі «Електронний суд».

14 лютого 2023 року до суду надійшла заява представника позивача, про розгляд справи без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, позовні вимоги позивач підтримує.

У судове засідання, призначене на 17 квітня 2023 року о 11 год. 00 хв., учасники справи не з`явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

Враховуючи особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ, визначені частиною першою статті 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Глава 11 КАС України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема категорії термінових адміністративних справ (ст.ст. 268-289).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначаються статтею 287 КАС України.

Отже, справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби відносяться до категорії термінових адміністративних справ, які розглядаються з урахуванням положень ст.ст. 268, 269, 271, 272 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження 17 квітня 2023 року за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлені наступні обставини та факти.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі №420/9561/20 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії без обмеження її максимальним розміром, у розмірі 90% від грошового забезпечення, та виплатити ОСОБА_1 різницю пенсії яку він мав право отримати без врахування обмеження максимальним розміром пенсії з 13.12.2019 року.

Головним управлінням на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі №420/9561/20, яке набрало законної сили 15.02.2021, відповідно до рішення 951050188716 від 01.03.2021 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 та нарахована доплата за період з 13.12.2019 по 31.03.2021 яка склала 102044,29 грн. Розмір пенсії з грудня 2019 складає - 26289,00 грн.

Інформацію про виконання рішення суду по справі №420/9561/20 Головним управлінням внесено до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Відділом ПВР 26.03.2021 прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №420/9561/20 виданим 22.02.2021 Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії без обмеження її максимальним розміром, у розмірі 90% від грошового забезпечення, та виплатити ОСОБА_1 різницю пенсії яку він мав право отримати без врахування обмеження максимальним розміром пенсії з 13.12.2019.

Про виконання рішення суду позивачем в межах повноважень повідомлено державного виконавця листом від 06.04.2021, в якому зазначено, що на виконання рішення суду від 15.12.2020 по справі №420/9561/20, яке набрало законної сили 15.02.2021 рішенням 951050188716 від 01.03.2020 проведено перерахунок пенсії з 13.12.2019 та нарахована доплата за період з 13.12.2019 по 31.03.2021 яка склала 102044,29 грн. Розмір пенсії з грудня 2019 року складає 26289,00 грн. Інформацію про виконання рішення суду по справі №420/9561/20 Головним управлінням внесено до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат рішеннями суду. Враховуючи викладене, відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України від 02.06.2016 № 1404 «Про виконавче провадження», пенсійний орган просив закінчити виконавче провадження по виконавчому листу № 420/9561/20, виданому 22.02.2021 Одеським окружним адміністративним судом (а.с.11).

06.10.2022 відповідачем прийнята постанова ВП № 64964975 про накладення на пенсійний орган штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин рішення суду (а.с.12-13).

Листом від 17.10.2021 №1500-0501-5/107745 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання рішення суду. Відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону №1404 позивач просив відповідача закінчити виконавче провадження по виконавчому листу № 420/9561/20 виданому 22.02.2021 Одеським окружним адміністративним судом (а.с.14).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 по справі №420/15209/22 визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06.10.2022 року ВП №64964975 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

11.11.2022 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 64964975 за повторне невиконання рішення суду на боржника Головне управління Пенсійного фонду України накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.

У мотивувальній частині своєї постанови державний виконавець зазначив, що Головним управлінням включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії, необхідно дійти висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин (а.с.4-5).

Супровідним листом від 11.11.2022 №03.01-18802 постанова від 11.11.2022 була направлена до відома та виконання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області.

Згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції, постанова від 11.11.2022 надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 29.11.2022 за вхід. реєстраційним номером: 9415/14.

Не погоджуючись із вказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та постанові від 16.09.2022 ВП №63098145, суд зважає на таке.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, здійснюється органами державної виконавчої служби.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентований статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2).

Як вбачається з матеріалів справи, звернувшись до суду, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 у справі № 420/9561/20 ним виконано.

Водночас, відповідачем накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області за невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2020.

Згідно направленого відповідачу Розрахунку суми, що підлягає виплаті за окремою бюджетною програмою, сума доплати за період з 13.12.2019 по 31.03.2021 становить 26289,00 грн.

Своїми листами Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області неодноразово повідомляло державного виконавця про те, що погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Отже, 01.03.2021 на виконання рішення суду у справі №420/9561/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 (а.с.6)

Проте, виплата доплати за вказаний період не відбулась.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Зокрема, згідно з ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження»).

Аналіз визначених правових норм дає підстав для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №360/3573/20.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 31 травня 2021 року у справі №560/594/20 зауважив, що невиконання пенсійним органом рішення суду дозволяє державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин, то наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин.

В свою чергу, Верховний Суд в постановах від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.10. 2021 у справі №360/4708/20 та від 13.10.2021 у справі №360/4705/20 зазначив, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Суд зауважує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення спірної постанови слугувало те, що станом на час винесення останньої постанови Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не виконано рішення суду справі № 420/9561/20 в частині виплати нарахованої суми пенсії.

Між тим, як на підставу щодо невиконання в повному обсязі судового рішення у вищезазначеній справі, позивач вказує на відсутність фінансування необхідного на виплату коштів за судовими рішеннями.

Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.

Частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Згідно із п.п. 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

На підставі наведеного, слід зазначити, що обставини, на які посилається Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в своїй сукупності свідчать, що невиплата в повному обсязі перерахованої пенсії не зумовлена недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов`язків.

Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 року у справі №757/29541/14-а та від 21.08.2019 року у справі №754/3105/17) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, на якого покладено обов`язок доказування, жодних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та рішень, до суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до положень ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, а відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 194, 205, 229, 243-246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.11.2022 № 64964975 про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Відповідач Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37, код ЄДРПОУ 43315529).

СуддяОлена СКУПІНСЬКА