Рішення № 110258515, 17.04.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17103/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №951050844727 від 02.11.2022 року про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення №951050844727 від 28.11.2022 року про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 21.11.2022 року здійснити перерахунок пенсії та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років на підставі довідки Прокуратури Одеської області №658 від 27.09.2022 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.10.2021 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про переведення його на інший вид пенсії - пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №447 від 02 листопада 2021 року йому було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» за відсутності підстав.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду в межах адміністративної справи №420/810/22.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 року по справі №420/810/22 було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №447 від 02 листопада 2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2021 року про перехід на інший вид пенсії пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та долучені до неї документи та за наслідками їх розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків, викладених у даній постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду.

На виконання рішення суду, пенсійним органом було прийнято рішення про призначення позивачу пенсії за вислугу років. 28.09.2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та надав довідку про заробітну плату для перерахунку його пенсії за вислугу років. Водночас в подальшому позивач дізнався, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951050844727 від 02.11.2022 року йому було знову призначено пенсію за віком у розмірі 2 300,00 грн. замість пенсії за вислугу років. Також 28.11.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято рішення №951050844727, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років.

Разом з тим, позивач не погоджується із зазначеними рішеннями відповідача №951050844727 від 02.11.2022 року та №951050844727 від 28.11.2022 року та вважає їх протиправними, оскільки його право на отримання пенсії за вислугу років вже було встановлено у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 року по справі №420/810/22, що протиправно не було враховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Ухвалою суду від 12.12.2022 року адміністративну справу №420/17103/22 судом було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч.5 ст.262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

23.12.2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 року по справі №420/810/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та помилково прийнято рішення про призначення пенсії, оскільки наявного у позивача страхового та спеціального стажу не достатньо для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в подальшому було скасовано.

При цьому 02.11.2022 року Головним управлінням в Одеській області було ухвалено рішення №951050844727 з метою приведення у відповідність виплати пенсії позивача за віком в рамках планового перерахунку відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058), яку він отримує.

Водночас, 28.11.2022 року з метою виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 року по справі №420/810/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було ухвалено нове рішення №951050844727 віл 28.11.2022 року, яким позивачу було відмовлено в переведенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку із відсутністю достатнього спеціального стажу на відповідних посадах.

Щодо позовної вимоги позивача здійснити йому з 21.11.2022 року перерахунок пенсії за вислугу років та виплачувати пенсію за вислугу років на підставі довідки Прокуратури Одеської області №658 від 27.09.2022 року, відповідач зауважив, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком призначену відповідно до ст.26 Закону №1058-ІV. Перерахувати пенсію за вислугу років на підставі довідки Прокуратури Одеської області №658 від 27.09.2022 року не є можливим, оскільки позивачу не призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Позивач помилково вважає, що він отримує пенсію за вислугу років відповідно до зазначеного Закону.

26.12.2022 року позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 наполягає на задоволенні заявлених ним позовних вимог та наголошує на невиконанні відповідачем у справі №420/17103/22 постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 року по справі №420/810/22.

Заперечень на відповідь на відзив Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано не було.

Ухвалами суду від 26.12.2022 року та від 15.02.2023 року провадження у справі було зупинено та в подальшому поновлено ухвалами від 13.01.2023 року та від 17.04.2023 року.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 у період з 01.10.1982 року по 26.02.1990 року працював в органах прокуратури, 26.03.1990 року звільнений з органів прокуратури, що підтверджується довідкою №07-296вих.21 від 26.08.2021 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

29.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про переведення його з пенсії за віком на інший вид пенсії «пенсію за вислугу років» згідно Закону України "Про прокуратуру".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №447 від 02 листопада 2021 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду в межах справи №420/810/22.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 року по справі №420/810/22 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 року по справі №420/810/22 було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №447 від 02 листопада 2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2021 року про перехід на інший вид пенсії пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та долучені до неї документи та за наслідками їх розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків, викладених у даній постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду.

При цьому судом у постанові від 16.06.2022 року по справі №420/810/22 було зауважено, що на час звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду із заявою про перехід на іншу пенсію позивач має загальний стаж за вислугу років 11 років 10 місяців 29 днів. При цьому з довідки Одеської обласної прокуратури від 26.08.2021 року №07-296вих.21 вбачається, що стаж роботи в органах прокуратури позивач набув з 01.10.1982 року по 26.03.1990 року. Тобто з наданих документів слідує, що станом на 30.09.2011 року позивач мав стаж за вислугою років більше 10 років. Крім того, згідно розрахунку стажу позивача, наявного в матеріалах справи, станом на червень 2010 року позивач вже мав загальний стаж роботи більше 27 років.

На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 року по справі №420/810/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області 14.07.2022 року було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та призначено пенсію за вислугу років з 29.10.2021 року.

Разом з тим, 01.11.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області лист №1500-0304-9/113850, в якому зазначило, що у позивача відсутня вислуга 20 років для призначення йому пенсії за вислугу років, а тому необхідно переглянути рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 .

Листом від 10.11.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовило у скасуванні рішення при призначенні пенсії ОСОБА_1 та зауважило про можливість самостійного скасування рішення відповідачем, оскільки в прийнятті такого рішення щодо призначення пенсії позивачу приймав участь саме спеціаліст з контролюючими функціями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Також судом встановлено, що 02.11.2022 року Головним управлінням в Одеській області було ухвалено рішення №951050844727 про проведення позивачу перерахунку пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму (масовий перерахунок).

При цьому 28.11.2022 року Головним управлінням в Одеській області було прийнято рішення №951050844727 про відмову у переведенні позивачу з пенсії за віком на пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру».

В обґрунтування вказаного рішення відповідач зазначив, що з 01.01.2015 року втратив чинність Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ та вступив в силу Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII (далі - Закон №l697-VII ), який набрав чинності з 15.07.2015 року.

Відповідно до ч. 1 статті 86 Закону №1697-VII прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах і прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років").

Згідно із ч. 2 статті 86 Закону №1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч. 8 статті 86 Закону №l697-VII право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку з скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, керуючись приписами частин 1, 2 та 8 статті 86 Закону №1697-VII відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 у переведені на пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1697-VIІ за відсутності необхідного стажу за вислугу років 25 років (в наявності 11 років 10 місяців 20 днів) та стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих прокуратури 15 років (з наявності 7 років 5 місяців 4 дні).

Також, як зазначено відповідачем, ОСОБА_1 безпосередньо перед зверненням за переведенням на пенсію за вислугу років не працював в органах прокуратури.

Разом з тим, позивач не погоджується із зазначеними рішеннями відповідача №951050844727 від 02.11.2022 року та №951050844727 від 28.11.2022 року та вважає їх протиправними, оскільки його право на отримання пенсії за вислугу років вже було встановлено у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 року по справі №420/810/22, що протиправно не було враховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши адміністративний позов, відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідь на відзив, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області просив призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до статтею 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно із частиною 20 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників (частина сімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ).

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України від 8 липня 2011 року №3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (далі - Закон №3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14 жовтня 2014 року було ухвалено Закон України Про прокуратуру №1697-VІІ, який набрав чинності 15.07.2015 року.

Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України Про прокуратуру №1697-VІІ визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015 року.

З набранням чинності Законом №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років.

Прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців; з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.

У рішеннях від 13.05.1997 року №1-зп, від 09.02.1999 року №1-рп/99, від 05.04.2001 року №3-рп/2001, від 13.03.2012 року №6-рп/2012 Конституційний Суд України вказував на те, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України регулюється статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року, зазначена норма є діючою, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми саме Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.

Аналогічна правова позиція у справах цієї категорії, висловлена Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 червня 2018 року (справа №686/17309/17).

Відмовляючи у призначенні пенсії рішенням №951050844727 від 28.11.2022 року пенсійний орган повторно посилався на те, що відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років з 01.10.2020 року і пізніше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.

Однак суд звертає увагу на те, що у період дії ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII у редакції від 26.07.2011 року (діяла до 01.10.2011 року) пенсії призначалися прокурорам і слідчим зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років.

Працівникам, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 10 років, після досягнення чоловіками 55 років при страховому стажі 25 років і більше, а жінками - 50 років при страховому стажі 20 років і більше, пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах з розрахунку 80 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік страхового стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.

Відповідно до ч. 6 ст. 50-1 Закону України №1789-XII (яка була чинною до 15.12.2015 року) до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Частиною 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII передбачено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років.

При цьому Закон №1697-VII не визначає період «по 30.09.2011 року» як період, протягом якого позивач має звернутись за призначенням пенсії. Позивач не обмежений часовими рамками реалізації свого права на пенсію. Вказаний період є законодавчо встановленим проміжком часу, станом на який особа повинна мати певний страховий стаж для призначення пенсії за вислугу років.

Разом з тим пенсійний орган, вирішуючи повторно питання щодо наявності підстав для призначення пенсії позивачу, знову не дослідив питання наявності у позивача права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII з урахуванням наявності на день його звернення до пенсійного органу станом на 30.09.2011 року стажу роботи 20 років та стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури 10 років. Водночас пенсійним орган повторно зауважив про необхідність відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII наявності вислуги років з 01.10.2020 року і пізніше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років, що, на думку суду, є помилковим.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що при прийнятті рішення №951050844727 від 28.11.2022 року відповідач не врахував правові висновки, викладені у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 року по справі №420/810/22, та повторно відмовив позивачу з аналогічних підстав, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас суд в межах розгляду адміністративної справи №420/17103/22 не надає правову оцінку наявності чи відсутності у позивача необхідного стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років, оскільки відповідачем розрахунку спеціального стажу роботи позивача з урахуванням приписів ч. 6 ст. 50-1 Закону України №1789-ХІІ в оскаржуваному рішенні наведено не було, а саме таке рішення не містить інформації, які саме періоди роботи позивача були враховані відповідачем до 20-річного загального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, із яких 10 років стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури, а які ні, та не вказано законодавчих підстав для такого врахування чи неврахування.

При цьому суд враховує посилання позивача, що відповідно до ч. 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас суд зауважує, що приписами ч. 6 ст. 50-1 Закону України №1789-ХІІ (яка була чинною до 15.12.2015 року) передбачено, що до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років зараховується не будь-які трудові періоди роботи особи, а конкретно визначені цією нормою, а саме: час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

У постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 року по справі №420/810/22, на яку позивач посилається в порядку ч. 4 статті 78 КАС, міститься посилання про наявність у позивача загального стажу роботи за вислугу років 11 років 10 місяців 29 днів та загального трудового стажу 35 років 11 місяців 25 днів.

Водночас суд зауважує, що загальний трудовий стаж роботи не є визначальним при призначенні пенсії за вислугу років. Для призначенні пенсії за вислугу років є необхідність наявності 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років із врахуванням часу роботи на відповідних посадах та періодів, що перелічені в ч.6 ст.50-1 Закону України №1789-ХІІ.

У постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 року по справі №420/810/22 не надавалась оцінка наявності у позивача 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років із врахуванням періодів які враховуються згідно ч.6 ст.50-1 Закону України №1789-ХІІ, а лише зроблені висновки про наявність у позивача загального стажу за вислугу років 11 років 10 місяців 29 днів.

Позивачем разом із адміністративним позовом до суду також не було надано доказів наявності в нього 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, із них стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури 10 років.

Таким чином для належного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2021 року про перехід на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», із наданням оцінки наявності у позивача 20-річного загального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, із яких 10 років стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури станом на 30.09.2011 року.

Водночас не підлягає задоволенню позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951050844727 від 02.11.2022 року про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , оскільки таке рішення не стосується спірних правовідносин, не впливає на право позивача на призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру», а стосується виключно проведення масових перерахунків пенсії за віком внаслідок індексації пенсії.

Також не підлягає задоволенню позовна вимога позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 21.11.2022 року здійснити перерахунок пенсії та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років на підставі довідки Прокуратури Одеської області №658 від 27.09.2022 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, оскільки такі вимоги є передчасними, позивачу пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» ще не призначено, а тому права позивача в цій частині пенсійним органом не порушені. Водночас суд зазначає, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, а тому суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позовної заяви у справі №420/17103/22 було сплачено судовий збір у розмірі 1984,80 грн., що підтверджується квитанціями про сплату судового збору від 23.11.2022 року та від 30.11.2022 року.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 992,40 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951050844727 від 28.11.2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2021 року про перехід на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», із наданням оцінки наявності у позивача станом на 30.09.2011 року 20-річного загального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, із яких 10 років стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький