Рішення № 110258398, 14.04.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2436/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновленя на роботі,

встановив:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася з позовною заявою до ГУ НП в Херсонській області (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ №401 від 31.05.2022 Про застосування дисциплінарного стягнення" частині, що стосується застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Херсонській області від 30.06.2022 № 628 о/c;

- поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідно до наказу ГУНП в Херсонській області від 22.06.2022 № 628 о/с звільнена зі служби в Національній поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення за результатами проведеного службового розслідування на підставі наказу ГУНП в Херсонській області від 31.05.2022 № 401 у зв`язку з грубим порушенням службової дисципліни, невиконанні обов`язків поліцейського, Правил етичної поведінки. Ознайомлена з наказом 25.01.2023 року. Вважає його протиправним, оскільки викладені у ньому та у висновку службового розслідування підстави не відповідають фактичним обставинам. Зазначає, що не було відомо про проведення щодо неї службового розслідування. При підготовці, виданні та реалізації ГУНП в Херсонській області наказів про застосування дисциплінарного стягнення від 31.05.2022 № 401 та про звільнення від 22.06.2022 № 628 о/с не була досліджена та врахована поважність причин відсутності на службі, не встановлена вина в існуванні таких причин, зокрема, відсутність гуманітарних коридорів для евакуації, блокування з 24.02.2022 в`їздів та виїздів. Також позивачка вказує на безпідставність тверджень відповідача про невиконання вимог наказу ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 "Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район", оскільки про будь-який план евакуації та наказ начальника ГУНП в Херсонській області щодо евакуації (передислокації) повідомлено не було. Просить задовольнити позовні вимоги.

ГУНП в Херсонській області подало відзив на позовну заяву в якому заперечувало проти її задоволення та зазначило, що на розгляд керівництва ГУНП в Херсонській області надійшла доповідна записка заступника начальника ГУНП полковника поліції Баклана О.А. від 10.05.2022 про те, що деякі поліцейські ГУНП не виконали вимоги наказу ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 р. № 87 "Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район", не покинули територіальні громади Херсонської області, які перебувають у тимчасовій окупації рф, для здійснення відповідно до своєї посади повноважень, безпосередньо пов`язаних з реалізацією завдань та виконанням функцій покладених на поліцію, на підконтрольній Україні території та станом на 07.05.2022 р. відсутні без поважних причин на службі. Службовим розслідуванням встановлено та 07.05.2022, 10.05.2022 складено акти про відсутність на службі (робочому місці) в місцях дислокації ГУНП працівників поліції, зокрема ОСОБА_1 (акти №621/2/02-2022 від 07.05.2022 та №660/2/02-2022 від 10.05.2022). Відповідачі зазначають, що 25.02.2022 до всього особового складу було доведено вказівку про необхідність виїзду до м. Миколаєва. ГУНП в Херсонській області, вказана інформація доводилася особисто, заступниками та старшими служб неоднарозово через телеграм канали та інші засоби мобільного зв`язку. Станом на 10.05.2022 позивачка не виїхала з тимчасово окупованої території. Наявні відомості зібрані в ході службового розслідування підтверджують вчинення дисциплінарного проступку дільничним офіцером капітаном поліції ОСОБА_1 , а саме порушення Присяги працівника поліції, невиконання наказу керівника, невиконанні обов`язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, не здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, що стало наслідком неприбуття до місця несення служби (евакуації), визначених наказом ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 №87, та відсутності з 24.02.2022 на службі без поважних причин. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

ОСОБА_1 проходила службу в Національній поліції України на посаді дільничого офіцера ГУ НП в Херсонській області.

Відповідно до матеріалів службового розслідування 24.02.2022, близько 05.00 год з боку рф через територію тимчасово окупованого півострова Крим, розпочалося військове вторгнення на територію Херсонської області. Полковником поліції ОСОБА_2 через чергового ГУНП в Херсонській області було надано наказ "Бойова тривога" службам, органам та підрозділам ГУНП і міжрегіональним територіальним підрозділам НПУ з місцем дислокації в м.Херсон. Також, було надано вказівку розпочати заходи по евакуації документації, зброї та матеріальних цінностей відповідно до встановленого порядку та особового складу ГУНП в Херсонській області та його структурних підрозділів до м. Миколаєва.

За підписом начальника ГУНП в Херсонській області видано наказ від 24.02.2022 № 87 "Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області у безпечний район", згідно якого з 06.00 год. 24.02.2022 у зв`язку із веденням активних дій на більшості території Херсонської області основним місцем евакуації ГУНП в Херсонській області визначено Миколаївську область, додатковими - Кіровоградську, Чернівецьку та Івано-Франківську.

10.05.2022 начальнику ГУНП в Херсонській області Королю І.В від заступника начальника ГУНП полковника поліції Баклана О.А. надійшла доповідна записка про те, що деякі поліцейські ГУНП не виконали вимоги наказу ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 "Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район", не покинули територіальні громади Херсонської області, які перебувають у тимчасовій окупації РФ, для здійснення відповідно до своєї посади повноважень, безпосередньо пов`язаних з реалізацією завдань та виконанням функцій покладених на поліцію, на підконтрольній Україні території та станом на 07.05.2022 відсутні без поважних причин на службі.

Наказом ГУНП від 10.05.2022 № 184 за фактом порушення службової дисципліни працівниками ГУНП в Херсонській області, що виразилось у невиконанні наказу начальника ГУНП щодо евакуації (передислокації) підпорядкованих підрозділів у визначений безпечний район, а також відсутності працівників поліції без поважних причин на службі, призначене службове розслідування.

За результатами службового розслідування наказом ГУНП від 31.05.2022 №401 окремих працівників притягнуто до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення службової дисципліни, невиконання обов`язків поліцейського, вимог частини 4 статті 8, пункту 1,2 частини 1 статті 18, пункту 24 статті 23, пункту 2 статті 24, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. № 2337-III, абзацу 1, 2 Розділу П Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 р. № 1179 шляхом звільнення зі служби в поліції.

Згідно наказу ГУНП в Херсонській області від 22.06.2022 № 628 о/с ОСОБА_1 звільнена зі служби в Національній поліції за п. 6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення за результатами проведеного службового розслідування на підставі наказу ГУНП в Херсонській області від 31.05.2022 № 401 у зв`язку з грубим порушенням службової дисципліни, невиконанні обов`язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, в порушення Присяги працівника поліції, невиконанні Наказу начальника ГУНП від 24.02.2022 року № 87 «Про введення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» та за відсутності на службі без поважних причин.

Вищезазначені накази і є предметом оскарження у цій справі.

Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. № 580-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 580-VIII).

Згідно із підпунктами 1, 2, 6 частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.

Згідно із частинами 2, 3 статті 24 Закону № 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 р. № 2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут).

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту).

Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893).

Відповідно до частини 1 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи підставою службового розслідування став невихід на службу позивачки та невиконання наказу начальника ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 "Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район", яким було оголошено евакуацію особового складу, документів та майна у визначене безпечне місце.

Відповідно до наказу начальника ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 р. № 87 "Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район", наказано з 06:00 24 лютого 2022 року ввести в дію План евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район (п.1 наказу). Основним місцем евакуації визначити Миколаївську область (п.2 наказу). Заступникам начальника Головного управління, керівникам структурних підрозділів апарату, начальникам територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП та підпорядкованих їм відділів і відділень поліції забезпечити виконання заходів, передбачених Планом. Організувати завантаження та вивезення у визначені безпечні райони службової документації, зброї та інших матеріальних цінностей. Довести до відома підпорядкованих працівників інформацію щодо місця передислокації ГУНП у відповідних областях (п.3 наказу).

ОСОБА_1 наголошує на тому, що цей наказ не був доведений до її відома, що суд оцінює критично, оскільки в умовах воєнного вторгнення, бойових дій на території Херсонської області, проведення евакуації документів та особового складу, суд вважає неможливим доведення до позивачки наказу у спосіб особистого вручення чи оголошення. Позивачка зазначає, що спілкувалась з колегами по роботі через месенджери звідки отримувала всю інформацію.

Суд взагалі виключає необізнаність позивачки про необхідність евакуації в умовах воєнного вторгнення за умови наявності та функціонування мобільного та інтернет зв`язку протягом тривалого часу і після окупації м. Херсона (01.03.2022 року), а також враховує, що більшість колег позивачки працівників поліції покинули м. Херсон не чекаючи спеціальних гуманітарних коридорів.

Як встановлено судом із наданих матеріалів у жовтні 2021 року ГУНП в Херсонській області розроблено детальний План евакуації ГУНП в Херсонській області, яким передбачено основні етапи та послідовність проведення евакуаційних заходів (знищений 24.02.2022, акт № 1980/01/20-2022дск). Також плани евакуації розроблялись у всіх територіальних (відокремлених) підрозділах ГУНП в області. В період 3-5 листопада 2021 року з особовим складом територіальних (відокремлених) та структурних підрозділів ГУНП в Херсонській області проводилися практичні тренування. Для забезпечення евакуаційних заходів територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП в області УОАЗОР ГУНП розроблено два алгоритми дій керівників підрозділів під час раптового військового вторгнення, якими передбачалася евакуація особового складу підрозділу наявним автотранспортом (службовим та приватним). Розроблені алгоритми були надіслані в усі територіальні (відокремлені) підрозділи з інструкцією по їх застосуванню.

З урахуванням вищевказаного, суд приходить висновку, що позивачка повинна була знати про основні евакуаційні заходи, а тому відхиляє всі її обґрунтування з цього приводу, оскільки вона має достатній професійний досвід, значну юридичну обізнаність, досвід правотлумачення та правозастосування, а тому повинна бути обізнаною про специфічні умови служби в поліції.

Вказана правова позиція щодо обізнаності юриста висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 у справі № 9901/118/19, яка на переконання суду є релевантною до спірних правовідносин, оскільки відображає достатність професійного досвіду та вміння його застосувати.

Отже, на переконання суду, позивачка зі значним стажем служби в органах внутрішніх справ України (більше 15 років), маючи звання капітана поліції до роботи в особливий період та проведення евакуаційних заходів, могла усвідомлювати необхідність подальшого виїзду з окупованої території та повинна була, за умов необізнаності про існування відповідних вказівок, вчинити дії з метою отримання таких. Не вздійснюючи жодних дій щодо виїзду як до окупації м. Херсона так і після, позивачка на думку суду вичнила протиправну бездіяльність та допустила цим дисциплінарний проступок.

При цьому, суд критично ставиться до відповідного твердження позивачки з урахуванням наявності часткового доступу до мережі "Інтернет" та можливості використання месенджеру "Телеграм" для спілкування з колегами, приймаючи до уваги той факт, що відповідно до Довідки УКЗ ГУНП в Херсонській області від 31.05.2022 № 1037/2/02-2022 станом на 09.05.2022 з тимчасово окупованої території України на підконтрольну Україні територію евакуювалися 1467 поліцейських з 2117.

В обґрунтування наявності об`єктивних причин, що унеможливлювали евакуацію з тимчасово окупованих територій позивачка, посилається на не створення гуманітарних коридорів, ненадання евакуаційних автобусів та транспортного сполучення тимчасово окупованої території Херсонської області та підконтрольних Україні територій.

Однак, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, зокрема, інформаційними довідками заступників начальника ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_3 та полковника поліції ОСОБА_4 підтверджується, що 24.02.2022 та 25.02.2022 принаймні до 14 год. 30 хв. зберігалася можливість безперешкодного виїзду за межі Херсонської області.

При цьому можливість виїзду з тимчасово окупованої території Херсонської області в подальшому підтверджується даними про кількість осіб, які покинули територію Херсонської області, викладеними, в тому числі, у листі Херсонської обласної військової адміністрації від 25.07.2022 № 01-01-66-2708/0/22/346 та публікаціями в ЗМІ.

Таким чином, вищенаведені обґрунтування позивачки, що унеможливили виїзд з тимчасово окупованої території Херсонської області враховуючи інформацію щодо евакуації станом на 31.05.2022 з тимчасово окупованої території України на підконтрольну Україні територію 1525 поліцейських, що становить 72 % від фактично чисельності поліцейських в ГУНП в Херсонській області, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Решта доводів, зазначених позивачкою у заявах по суті справи, не доводять поважність причини невиїзду ОСОБА_1 з окупованої території, або ж його об`єктивну неможливість.

Суд звертає увагу, що поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов`язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі № 815/4478/16.

Позивачка не зазначає у позові про порушення процедури проведення службового розслідування, а суд проаналізувавши матеріали справи таких порушень не встановив і вважає, що з урахуванням воєнного стану та складнощів які виникли в результаті перебування позивачки на окупованій території, службове розслідування проведено відповідачем у спосіб передбачений законом.

На підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачкою не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач на дав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст. 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.