Рішення № 110258390, 17.04.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18944/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Дубровної В.А.,

при секретарі: Бикової В.А.

за участю представників

позивача - Філатової Т.М.

відповідача - Язаджи В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю CАЛТЕХ ЮКРЕЙН до Одеської митниці про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю Cалтех Юкрейн ( далі позивач, ТОВ Cалтех Юкрейн) звернулося до суду з позовом Одеської митниці ( далі відповідач, Митниця), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500370/2022/000013/2 від 05.12.2022 р., прийняте Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України).

II. Позиція позивача та заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що у м/п "Ізмаїл" п/п "Ізмаїльський МТП" Одеської митниці за митною декларацією №22UA500370006903U2 від 03.12.2022 здійснювалось митне оформлення частини партії товару, що надійшла згідно інвойсу ST2022000000972 від 26.07.2022 р., а саме - 930 000 кг харчової солі, вакуумної виварної гатунку «Екстра» Saltech Chef (код УКТЗЕД 2501.00.9100) в поліетиленових мішках по 25 кг, а також 165 000 кг солі харчової вакуумної, виварної гатунок «Екстра» Saltech Chef (код УКТЗЕД 2501.00.9100) в поліпропиленових мішках по 25 кг (далі - товар), що була поставлена згідно Контракту №4 від 03.06.2022 р. укладеного між SAFIR TUZ GIDA MADEN PAZARLAMA NAKLIYAT INSAAT ITHALAT IHRACAT SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI (далі - Продавець) та ТОВ Cалтех Юкрейн. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту позивачем до митного оформлення було подано документи, перелік яких наведено у графі 44 згаданої митної декларації. Втім, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2022/000013/2 від 05.12.2022 р., оскільки декларантом не подані документи та не спростовані наявні розбіжності у документах відповідно до умов, зазначених у статті 53 Митного кодексу України, скоригувавши митну вартість товару до рівня 0,301 дол. США/кг. Щодо застосування митним органом резервного методу (6) методу під час визначення митної вартості товару, то позивач вказує, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, відповідач повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. З огляду на викладене, позивач вважає, що під час здійснення митного оформлення товару, ним було подано всі документи, передбачені статтею 53 МК України, які не містили жодних розбіжностей, які б могли вплинути на правильність визначення митної вартості, а відтак рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

01.02.2023 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи на, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №22UA500370006903U2 від 03.12.2022 р. На підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №22UA500370006903U2 від 03.12.2022 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та у яких були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. При цьому, у рішенні про коригування митної вартості №UА500370/2022/000013/2 від 05.12.2022 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. З огляду на вказане, під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару відповідач діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

06.02.2023 року позивачем надана відповідь на відзив на позов, в якій вказує, що позивач не має жодних заперечень чи претензій щодо порядку роботи АСАУР, чи наявності повноважень у митного органу щодо здійснення контролю за правильністю визначення декларантами митної вартості. Втім, підстави позову фактично зводяться до того, що у поданих позивачем до митного оформлення (в тому числі тих, що подані додатково на запит митного органу) документах відсутні будь-які розбіжності, які б в впливали на визначену Позивачем митну вартість, однак в цій частині відзив не містить жодних заперечень із посиланням на відповідні докази.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02.01.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.02.2023 року о 11:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 09.02.2023 р. закінчено підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи по суті на 17.03.2023 року.

Протокольною ухвалою суду від 17.03.2023 року оголошено перерву в судовому засіданні до 07.04.2023 р.

07.04.2023 в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

03.06.2022 р. між Продавцем - компанією SAFIR TUZ GIDA MADEN PAZARLAMA NAKLIYAT INSAAT ITHALAT IHRACAT SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI (Туреччина) та Покупцем - ТОВ Cалтех Юкрейн укладено контракт купівлі-продажу № 4, відповідно до якого Продавець зобов`язується поставити на умовах даного контратку, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити сіль «Товар», у кількості, ціною та умовах поставки згідно інвойсу от Продавця. Загальна сума контракту складає погоджену суму в проформах/комерційних інвойсах. ( а.с. 30).

03.12.2022 року з метою митного оформлення частини партії товару, що надійшла згідно інвойсу ST2022000000972 від 26.07.2022 р., а саме - 930 000 кг харчової солі, вакуумної виварної гатунку «Екстра» Saltech Chef (код УКТЗЕД 2501.00.9100) в поліетиленових мішках по 25 кг, а також 165 000 кг солі харчової вакуумної, виварної гатунок «Екстра» Saltech Chef (код УКТЗЕД 2501.00.9100) в поліпропиленових мішках по 25 кг (далі - товар), декларантом позивача подано у м/п "Ізмаїл" п/п "Ізмаїльський МТП" Одеської митниці митну декларацію №22UA500370006903U2 та документи, що підтверджують митну вартість товарів, визначену за основним методом.

На підтвердження заявленої митної вартості товару разом з вказаною митною декларацією були подані наступні документи:

1. Пакувальний лист від 27.07.2022 до Інвойсу ST2022000000972 від 26.07.2022 р.

2. Рахунок-проформа (proforma invoice) від 03.06.2022

3. Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) ST2022000000972 від 26.07.2022 р.

4. Коносамент №1 від 29.07.2022 р. (bill of lading)

5. Вантажна відомість (Cargo Manifest) від 29.07.2022 р.

6. Сертифікат про походження товару № V 0584728 від 27.07.2022 р. (Certificate of origin)

7. Виписка із системи SWIFT щодо здійснення декларантом 100% попередньої оплати товару згідно інвойсу ST2022000000972 від 26.07.2022 р. у сумі 214 835,00 дол.США;

8. Рахунок-фактура (інвойс) про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.08.2022р. чартер партія № 10 від 21.07.2022 на суму 95 275,80 дол.США

9. Платіжний документ про оплату послуг з перевезення від 12.09.2022 на суму 80000,00 дол. США та від 16.09.2022 на суму 15275,80 дол. США

10. Прайс-лист Продавця щодо ціни товару;

11. Висновок Державного підприємства ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 27.10.2022 р. №121/117

12. Розрахунок ціни (калькуляція)

13. Контракт №4 від 03.06.2022 р. укладений між SAFIR TUZ GIDA MADEN PAZARLAMA NAKLIYAT INSAAT ITHALAT IHRACAT SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI та ТОВ Cалтех Юкрейн;

14. Договір перевезення (чартер партія) №10 від 21.07.2022 р.

15. Довідка ТОВ Cалтех Юкрейн № 44 від 02.11.2022

16. Проформа інвойс від 03.06.2022 р. (комерційна пропозиція).

17. Митна декларація країни відправлення від 27.07.2022№ 22411500EX00001189.

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів у поданих документах встановлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Додаткові документи згідно ч. 3 ст. 53 МК України не були витребувані, у зв`язку з тим, що декларант надіслав лист про ненадання додаткових документів від 04.12.2022 № 04/12. ( т.І а.с. 227).

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» Одеською митницею встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: 0,301 дол. США/кг (МД від 13.10.2022 № UА500530/2022/005607, від 01.12.2022 № UА 500490/2022/111530), у зв`язку з чим митну вартість товару № 1 скориговано з рівня 0,1474 дол. США/кг до рівня 0,301 дол. США/кг, та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №иА500370/2022/000013/2 від 05.12.2022.05.12.2022 р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500370/2022/000013/2 ( т.І, а.с. 16-17)

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) №22иА500370006923Ш від 05.12.2022 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 1 377 581,23 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

16.12.2022 позивач звернувся до Одеської митниці з листом щодо розгляду додаткових документів на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів ТОВ Cалтех Юкрейну ВМД №22UA500370006903U2 від 03.12.2022 р. з урахуванням пояснень, наданих у даному листі : e -Fatura ETTN 9e4f1253-e067-4995-b4c3-a626821f1d90; лист продавця від 02.11.2022 р. скорегований інвойс № ST2022000000972 від 26.07.2022 р., прайс лист Продавця від 03.06.2022 р., цінову пропозицію Продавця від 03.06.2022 р., калькуляцію вартості товару Продавця від 03.06.2022 р., розрахунок митної вартості, лист від 16.12.2022 № 49. довідку до Контракту № 4 від 03.06.2022 р., лист № 50 від 16.12.2022 р. ( т. І, а.с. 45-77)

21.12.2022 року Одеська митниця листом за вих. № 7.10-3/28.9-01/13/19477 повідомило позивача, що за МД від 03.12.2022 року № UA500370/2022/006903 ТОВ «Салтех Юкрейн» не було надано гарантій як забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X Митного кодексу України. Щодо додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до частини 8 статті 55 Митного кодексу, то позивачем не надано у повному обсязі та не усунені вказані розбіжності, які надіслані в електронному повідомлені шляхом інформаційних технологій за МД від 03.12.2022 року № UA500370/2022/006903. Також розбіжності не спростовано декларантом у повному обсязі. Враховуючи вищезазначене, в Одеській митниці відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості від 05.12.2022 № UA500370/2022/000013/2 та повернення (вивільнення) наданої фінансової гарантії. ( т.І а.с. 78-79)

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, у редакції на час виникнення спірних правовідносин ( надалі - МК України) визначає, зокрема

- митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ( стаття 49 МК України);

- декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. ( частина друга статті 52 МК України)

- у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. ( стаття 53 МК України)

- перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведено у частині другій статті 53 МК України.

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком). ( частина третя статті 53 МК України);

- забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. ( частина п`ята - шоста статті 53 МК України);

- митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості ( пункти 1 та 2 частини п`ятої статті 54 МК України);

- митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.( частина шоста статті 54 МК України);

- рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. ( частина друга статті 55 МК України);

- у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів. ( частина сьома статті 55 МК України);

- протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. ( частина восьма статті 55 МК України);

- визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. ( частини перша-четверта статті 57 МК України)

- у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. ( частини 5-6 статті 57 МК України).

- метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.(частина друга статті 58 МК України)

- митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. ( частини четверта - п`ята статті 58 МК України).

VI. Оцінка суду.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Спірність питання у даній справі полягає у правомірності коригування митної вартості товарів згідно оскаржуваного рішення № UА 500370/2022/000013/2 від 05.12.2022 р., яке обґрунтовано поданням позивачем документів, які містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

При цьому, вказаний висновок митного органу ґрунтується на обставинах, наведених у пункті 30 оскаржуваного рішення UА 500370/2022/000013/2 від 05.12.2022 р.

Позивач в обґрунтування протиправності вказаного рішення відповідача стверджує, що жодних розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість товару документи, що подавалися Позивачем для митного оформлення товару не містили, а відтак всі доводи оскаржуваного рішення в цій частині є безпідставними.

Вирішуючи вказані спірні правовідносини, суд враховує, що наведені приписи МК України зобов`язують митний орган

- зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів,

- обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

- вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові.

Так, у пункті 30 оскаржуваного рішення Одеська митниця вказує, зокрема

1) згідно п. 2.5. контракту від 03.06.2022 № 4 витрати на пакування, маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

За положеннями підпункту «в» пункту 1 частини 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

При цьому, суд звертає увагу, що вказана норма містить умови, при яких, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, не додається до складових митної вартості, а саме якщо вони включалися до ціни.

За пунктом 2.5 контракту купівлі-продажу № 4 від 03.06.2022 у вартість товару на даному контракту входить вартість пакування товарів.

При цьому, у калькуляції постачальника від 03.06.2022 року загальна вартість 1 тони солі включає в собі, серед іншого, вартість упаковки та пакування. ( а.с. 29).

Відповідно до п. 2.4 Контракту № 4 від 03.06.2022, кількість, ціна та умови поставки Товару зазначаються в інвойсі від Продавця.

Згідно з комерційним інвойсом - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) ST2022000000972 від 26.07.2022 р., визначено умови поставки товару - FOB-Eregly.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2020 року, що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі - продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін, умова FOB FREE ON BOARD (... named port of shipment) ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Розділом А.9 умови поставки «FOB» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів « Інкотермс» передбачено, що продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару.

З огляду на вказане, контрактна ціна імпортованого позивачем товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування.

А відтак, за приписами ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України ці складові не підлягають додаванню декларантом з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення ним митної вартості.

2) Щодо тверджень відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваного товару під час його перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, оскільки у наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах FOB Eregli, суд враховує наступне.

Розділом А.3 Договори перевезення та страхування умов поставки «FOB» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів « Інкотермс» передбачено відсутність зобов`язань за договором страхування.

Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування товару, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Крім того суд бере до уваги ту обставину, що для митного оформлення товару позивачем у сукупності документів було надано митному органу, зокрема, довідку ТОВ "Салтех Юкрейн» за вих. № 44 від 02.11.2022 року, в якій зазначено, що страхування товару не здійснювалось. ( а.с. 36).

3) Щодо висновку митного органу у розбіжностях наданого до митного оформлення інвойсу від 26.07.2022 №ST12022000000972 з посиланням на контракт № 2, що відрізняється за номером від контракту, наданому до митного оформлення, а саме договору купівлі-продажу товарів від 13.06.2022 № 4.

Під час розгляду справи, представник позивача пояснила, що дійсно під час складання Продавцем інвойсу від 26.07.2022 №ST12022000000972 було допущено помилку, що визнається ним у листі від 02.11.2022 р.

При цьому, декларантом було надано до Одеської митниці інвойс від 26.07.2022 №ST12022000000972 з виправленим номером контракту « № 4». ( а.с. 202.), що не заперечувалось представником відповідачем під час розгляду справи.

4) Щодо аргументу митного органу стосовно того, що у копії митної декларації країни відправлення від 27.07.2022№ 22411500EX00001189 зазначений рахунок із номером, відмінним від номера рахунку наданому до митного оформлення.

За позицією позивача, то згідно правил митного оформлення Республіка Туреччина до митного оформлення подаються електронні відомості експортних цін, сформованих на державному порталі рахунків-фактур (Е-фатура) експорту https://efatura.gtb.gov.tr/. Е-фатура є витягом з електронного реєстру, відомості з електронної системи передаються у експортну декларацію, що повністю виключає можливість його підробки. Номер документу формує електронна державна система, що відповідає ID документу, зазначеному в експортній декларації. Тобто у даному випадку e-фатура ЕТТN 9е4П253-е067-4995- 4с3-а62682ИШ90 (електронний інвойс), ID ідентифікатор V22243160110886024074420/1 від 27.07.2022, що зазначена у копії митної декларації країни відправлення від 27.07.2022№ 22411500ЕХ00001189.

Під час розгляду справи представником відповідача вказані обставини не були спростовані та не надано доказів зворотного.

Крім того, суд приймає до уваги, що подана Позивачем до митного оформлення експортна декларація країни відправлення (Туреччини) містить інформацію про продавця та покупця, назву, кількість та ціну товару, умови поставки, а також e-фатура ЕТТN 9е4П253-е067-4995- 4с3-а62682ИШ90 (електронний інвойс), який складений в електронній митній базі Туреччини, на думку суду що виключає можливість підробки таких документів.

5) Щодо доводів митного органу про відсутність у прайс -листі, комерційній пропозиції б/н від 03.06.2022 кінцевого строку дії та умов поставки відповідно до Incoterms, то суд враховує наступне.

У випадках, передбачених МК України, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. ( ч. 1 ст. 53 цього Кодексу).

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений у частині 2 ст. 53 МК України, проте, прайс-лист та комерційна пропозиція відсутні.

Разом з тим, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару конкретному покупцю, а й на загальний доступ можливих покупців на власний розсуд.

Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі чи комерційній пропозиції певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Умови поставки, зазначені в прайс-листі чи комерційній пропозиції є безвідносними до позивача, на відміну від основних документах, що підтверджують розрахунок митної вартості товару, зокрема, комерційному інвойсу ST2022000000972 від 26.07.2022 р., митній декларації країни відправлення від 27.07.2022 № 22411500EX00001189, які, відповідно, містять умови поставки: FOB-Eregly, Туреччина.

6) Щодо тверджень відповідача, що у поданих до митного оформлення документах наявні сліди неодноразового сканування, застосування кліше, що може бути ознаками підробки контракту, інвойсу, проформи та прайс-листу, калькуляції та цінової пропозиції, а це саме ті документи, на підставі яких декларант обирає метод для розрахунку митної вартості, то суд зазначає, що критерій прийняття обґрунтованого рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

Натомість, вказані твердження митного органу вмотивовані лише припущенням, а відтак є необґрунтованими.

Щодо неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2023 року справа №815/5817/17.

Підсумовуючи викладене, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Щодо правомірності застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту графи 33 цього рішення, то " … За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості -резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів з урахуванням виробника товару та обсягу партії у максимально наближений час є більшим і становить 0,301 дол. США/кг (МД від 13.10.2022 № UA500530/2022/005607, від 01.12.2022 № UA500490/2022/111530). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару № 1 скориговано з рівня 0,1474 дол. США/кг до рівня 0,301 дол. США/кг.»

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 №598).

Як вбачається з графи 30 оскаржуваного рішення, то крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для коригуваання митної вартості товарів, митний орган додатково нічого не вказав, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

При цьому, суд зауважує, що згідно правової позиції Верховного Суду в аналогічних спірних правовіднсинах у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. ( постанови від 19 червня 2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31 січня 2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02 березня 2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА 500370/2022/000013/2 від 05.12.2022, оскільки контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

VII. Висновок суду.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

VIII. Розподіл судових витрат.

Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо розподілу судових витрат в частині судового збору.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 20 666,09 грн., що підтверджується платіжними документами № 217 від 13.12.2022 р.

З огляду на викладене та в враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 20 666,09 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Сукупність наведених норм дає підстави для висновку, що витрати, понесені на професійну правничу допомогу, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

З матеріалів справи вбачається, що надання правової допомоги позивачу здійснювалось призначеним Адвокатським об`єднанням адвокатом - Філатовою Тетяною Миколаївною, свідоцтво про право на здійснення адвокатською діяльністю N 4921 виданого 27.03.2012 року на підставі ордеру про надання правової допомоги.

Так, договором № 2811/2022-01 від 28.11.2022 р. про надання правової допомоги, укладеним між Адвокатським об`єднанням «МАГНІТ» (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Салтех Юкрейн», а також Додатком № 2 від 05.12.2022 до вказаного договору, передбачено,

- Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати Клієнту необхідну правову допомогу, а саме: підготовка та подання до адміністративного суду позову про оскарження рішення митного органу про коригування митної вартості від 05.12.2022 за № ЦА500370/2022/000013/2; супровід справи в судах всіх інстанцій, складання, підписання та подання заяв по суті, процесуальних заяв, інших клопотань, заяв, тощо;

- представництво інтересів КЛІЄНТА в судових засіданнях в судах усіх інстанцій, а також, у випадку необхідності- збір доказів, складання та подання адвокатських запитів в інтересах КЛІЄНТА. ( пункт 1.1. цього Додатку № 2 до Договору)

- вартість правової допомоги за даним Договором визначена в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., оплата якої здійснюється на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунку, протягом трьох банківських днів з моменту підписання Додатку № 2 до Договору про надання правової допомоги N 2811/2022-01 від 28.11.2022. ( п. 1.2 Додатку № 2 до Договору)

- у разі призначення судового засідання з викликом сторін, вартість представництва інтересів Клієнта в судовому засіданні сплачується окремо із розрахунку 3 500,00 (три тисячі п`ятсот) грн. за кожне судове засідання в незалежності від його проведення за умови присутності адвоката в призначену дату та час судового засідання в суді (або в режимі відеоконференції). При цьому, сплата за участь в судовому засіданні здійснюється на підставі виставленого АДВОКАТСЬКИМ ОБЄДНАННЯМ рахунку за три календарних дні до призначеного судового засідання. ( п.п. 1.2.1 Додатку N 2 до Договору) . ( т. ІІ, а.с.21-25)

Представником позивача адвокатом Філатовою Т.М. на підтвердження обґрунтованості розміру понесених витрат на правничу допомогу надано

- акт про надання правової допомоги б/н від 09.02.2023 р. про те, що АДВОКАТСЬКОЮ КОМПАНІЄЮ за замовленням КЛІЄНТА було надано правничу допомогу в наступному обсязі: участь в судовому засіданні 09.02.2023 об 11.00 в режимі відеоконференції в справі №420/18944/22. Вартість наданих послуг 3 500,00 грн. ( т. ІІ а.с. 29);

- акт про надання правової допомоги б/н від 15.03.2023 р., яким у графі «Дія, послуга, що надавалась» перелічено послуги з надання правової допомоги, а саме правовий аналіз документів, складання та подання до Одеського окружного адміністративного суду позову до Одеської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості від 05.12.2022 за N° UA500370/2022/000013/2; вивчення відзиву Одеської митниці на позов; складання та подання до Одеського окружного адміністративного суду інших заяв по суті та процесуальних заяв (відповідь на відзив, клопотання про приєднання доказів, заява про стягнення судових витрат). Фіксована сума складає 10 000 (десять) тисяч грн. 00 коп. ( т. ІІ а.с. 30);

- платіжне доручення ТОВ «САЛТЕХ ЮКРЕЙН» N 274 від 12.01.2022 на суму 10 000,00 грн. за надання правової допомоги згідно Додатку N 2 до Договору про надання правової допомоги від 28.11.2022 р.( т. ІІ а.с. 31);

- платіжне доручення N 323 від 09.02.2023 на суму 3500,00 грн. за представництво інтересів КЛІЄНТА адвокатом Філатовою Т.М. в підготовчому засіданні 09.02.2023 в режимі відеоконференції,( т. ІІ а.с. 31);

- платіжне доручення N 393 від 14.03.2023 на суму 3500,00 грн. за представництво інтересів КЛІЄНТА адвокатом Філатовою Т.М. в судовому засіданні по суті 17.03.2023 р.( т. ІІ а.с. 32).

Заперечуючи проти задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, митний орган зазначив, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 17 000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності.

Разом з тим, суд звертає увагу, що оскільки розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, то він не змінюється в залежності від витраченого адвокатом часу та адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 640/18402/19 від 28 грудня 2020 року та по справі № 380/887/20 від 04 червня 2021 року.

Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Крім того, суд звертає увагу, що детальний опис робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС запроваджений "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Суд також приймає до уваги правовий висновок Верховного Суду у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17, згідно якого метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір був обґрунтованим. Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Як встановлено судом, гонорар Адвокатського об`єднання становить 17 000 грн., що складає 1,23 % від ціни позову 1 377 739,20 грн.

Надавши оцінку співмірності суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, умовами договору про надання правової допомоги суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується реальність отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції на суму 17 000,00 гривень, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17 000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю CАЛТЕХ ЮКРЕЙН (місце знаходження 01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 5 ЄДРПОУ 44806430) до Одеської митниці ( 65078, Одеська обл., місто Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, будинок 21, ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500370/2022/000013/2 від 05.12.2022 р., прийняте Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю CАЛТЕХ ЮКРЕЙН судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 20 666,09 ( двадцять тисяч шістсот шістдесят шість грн. 09 коп) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю CАЛТЕХ ЮКРЕЙН судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17000,00 ( сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 17 квітня 2023 року.

Суддя В.А. Дубровна