Рішення № 110258078, 14.04.2023, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 квітня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/91/23

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Кисельова Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом адвоката Сацика Романа Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 06 лютого 2023 року надійшов адміністративний адвоката Сацика Романа Васильовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якій представник позивача просив суд:

1) визнати протиправним та скасувати наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) наказ від 21 грудня 2022 року № 6502/к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

2) поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з 30 грудня 2022 року;

3) стягнути із Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 грудня 2022 року по дату винесення судового рішення;

4) стягнути із Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2147,20 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.12.2022 відповідачем видано наказ № 6502/к про звільнення позивача з посади начальника Управління фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), головного бухгалтера, з 30.12.2022. Підставою такого звільнення стала реорганізація Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) шляхом приєднання до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з перейменуванням у Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Про заплановане звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та скороченням штату позивача повідомлено листом-попередженням про звільнення в листопаді 2022 року. Разом із попередженням про майбутнє вивільнення позивачу надано лист-пропозицію, в якому ОСОБА_1 запропоновано переведення на посаду заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності Управління бухгалтерського обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (з розташуванням робочого місця у місті Суми).

Представник позивача вважає, що запропоновану позивачу посаду в жодному разі не можна вважати рівнозначною посаді позивача, оскільки вона є нижчою за рівнем заробітної плати, аніж та посада, з якої звільнено позивача. Окрім того, місце роботи запропонованої посади є значно віддаленим від місця проживання позивача (враховуючи той факт, що позивач має статус ВПО). Враховуючи вказане, позивачем відмовлено у прийнятті вказаної пропозиції відповідача.

Представник позивача вважає, що відповідач мав реальну змогу перевести позивача на рівнозначну посаду, оскільки такого роду рівнозначні посади були вакантними на момент звільнення позивача і це підтверджує, що відповідач не здійснив всіх можливих дій, спрямованих на працевлаштування позивача на рівнозначній посаді, тим самим не забезпечивши його прав і законних інтересів, гарантованих положеннями чинного законодавства України.

Також представник позивача вважає, що в порушення положення статті 42 КЗпП України відповідачем не враховано переважне право позивача на залишення на роботі - тривалий безперервний стаж роботи в даній установі.

На думку представника позивача, відповідачем порушено частину третю статті 41 Закону України «Про державну службу», а саме запропоновано переведення в іншу місцевість позивача.

У відповідача була відсутні необхідність та підстави у звільненні позивача у зв`язку з реорганізацією, якщо в наявності були вакантні посади.

На думку представника позивача, наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 21.12.2022 № 6502/к «Про звільнення ОСОБА_1 » є незаконним та має бути скасованим.

28.02.2023 від представника відповідача до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 1754/2023 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої заперечував щодо позовних вимог в повному обсязі через необґрунтованість та безпідставність.

04.04.2023 за вхідним реєстраційним номером 3011/2023 від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких представником позивача викладено аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень.

Зокрема, представник позивача наголошує, що пропозиція відповідача мала містити не лише запропоновану посаду, а й інші рівнозначні/нижчі вакантні посади в тому самому державному органі та рівнозначну або нижчу посаду в іншому державному органі. Однак відповідачем такий обов`язок проігнорований.

Також представник наголошує, що відповідно до частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду. При цьому на момент звільнення позивача у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції та інших органах державної влади були наявні вакантні посади. Таким чином відповідач умисно утримав інформацію про всі вакантні посади з метою схилення позивача до відмови від пропозиції та наступного звільнення. Відповідач мав можливість сприяти позивачу в реалізації її права на переведення.

Також представником позивача наведено попередній розрахунок середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу. Згідно з цим розрахунком середньоденна заробітна плата позивача складає 3068,40 грн. До прикладу, за час вимушеного прогулу за період з 30 грудня 2022 року по 17 березня 2023 року на користь позивача підлягає стягненню сума середньої заробітної плати в розмірі 239334,83 грн (3068,40 грн (середньоденна заробітна плата) х 78 (календарних днів)).

Судом по справі вчинено наступні процесуальні дії:

- ухвалою суду від 13.02.2023 прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);

- ухвалою суду від 24.03.2023 заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення;

- ухвалою суду від 14.04.2023 у задоволенні клопотання про витребування доказів у справі відмовлено.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України та карткою платника податків.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.01.2020 № 6343-5000251663, фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 .

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2022 № 912 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» та за наказом Міністерства юстиції від 22.09.2022 № 4011/5 «Про реорганізацію міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції» Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) реорганізовано шляхом його приєднання до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з перейменуванням у Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції. Встановлено, що правонаступниками міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції, які реорганізовуються є відповідні міжрегіональні управління Міністерства юстиції, до яких вони приєднуються. Утворено комісії з реорганізації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції та призначено голів цих комісій, на яких між іншого покладено обов`язок забезпечити дотримання порядку вивільнення, звільнення, переведення державних службовців та інших працівників, встановленого Кодексом законів про працю України та Законом України «Про державну службу».

Наказом Міністерства юстиції України від 07 жовтня 2022 року № 438/к «Про затвердження структури та штатної чисельності» затверджено структуру та штатну чисельність Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Дослідженням структури та штатної чисельності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлено, що у структурі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції утворено Управління бухгалтерського обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення (кількість штатних одиниць 97) відповідно до переліку.

Головою комісії з реорганізації відповідача 25.11.2022 за № 10.1-40-473/СЗ надіслано на особисту електронну пошту позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 попередження про звільнення, мотивоване тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року № 912 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) реорганізовано шляхом приєднання до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з перейменуванням у Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Одночасно з попередженням про звільнення направлено лист начальника Східного міжрегіональне управління Міністерства юстиції від 24.11.2022 № 10.2/30/135/22/СЛІ з пропозицією зайняти посаду заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності управління бухгалтерського обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (з розташуванням робочого місця у місті Суми). Також було повідомлено позивачу, що про прийняте рішення рекомендовано повідомити шляхом подання відповідної заяви про надання або не надання згоди на зайняття запропонованої посади на електрону пошту Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у термін до 16.12.2022.

ОСОБА_1 від пропозиції Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовилась, про що безпосередньо вказано у позові та визнається відповідачем у відзиві.

Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.12.2022 № 6502/к «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено позивача з посади начальника Управління фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - головного бухгалтера 30.12.2022, відповідно до пункту 1 частини першої, абзацу третього частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв`язку з реорганізацією Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) шляхом приєднання до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з перейменуванням у Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

На виконання ухвали від 13.02.2023 відповідачем надано службову записку виконуючого обов`язки начальника Управління персоналу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27 лютого 2023 року № 14.1/34/7/23/СЛВ з переліком всіх вакантних посад в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції станом на 24 листопада 2022 року та на 30 грудня 2022 року; переліком вакантних посад в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції, рівнозначних до посади начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку у Луганській області Управління фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), станом на 24 листопада 2022 року та 30 грудня 2022 року.

Дослідженням доповідної записки встановлено, що рівнозначними до посади начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку у Луганській області Управління фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції станом на 24 листопада 2022 року були такі посади:

заступник начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності Управління бухгалтерського обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення (2 посади);

заступник начальника відділу оплати праці Управління бухгалтерського обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення;

начальник відділу ресурсного забезпечення Управління бухгалтерського обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення;

заступник начальника відділу договірної роботи та публічних закупівель Управління бухгалтерського обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення;

завідувач сектору фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку у Донецькій області Управління бухгалтерського обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення;

завідувач сектору фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку у Луганській області Управління бухгалтерського обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення.

Зауважено, що всі зазначені посади були запропоновані працівникам Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) як рівнозначні посади тим посадам, які вони обіймали.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України від 10.12.2015 № 889 VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до статті 5 Закону № 889-VIII (тут і надалі положення Закону наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Частиною п`ятою статті 22 Закону № 889-VIII передбачено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Частиною третьою статті 83 Закону № 889-VIII визначено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

У свою чергу ретроспективний аналіз положень Закону № 889-VIII дає підстави для висновку, процедура звільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення передбачала різні редакції.

Редакція статті 87 Закону № 889-VIII станом на день попередження позивача про звільнення та на день її звільнення з державної служби визначала підставу для звільнення державного службовця (скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу), особливості її застосування (попередження про наступне вивільнення одночасно направляється з пропозицією рівнозначної посади або як виняток нижчої посади відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей) і наслідок відмови від запропонованих посад (у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої статті 87). При цьому, вказівка на застосування загальної процедури вивільнення працівників, установленої законодавством про працю, відсутня.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин процедура звільнення повністю врегульована положеннями Закону № 889-VIII, що виключає застосування до спірних правовідносин положень Кодексу законів про працю України, окрім врахування переважного права на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю, про що вказано в абзаці другому частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII.

З вищенаведених положень Закону № 889-VIII слідує, що, як на день попередження позивача про звільнення, так і на день звільнення, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: - скорочення чисельності або штату державних службовців; - скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців; - реорганізація державного органу

При цьому, у разі звільнення державного службовця з підстав, визначених у пункті 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, зокрема у зв`язку із реорганізацією державного органу, роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. І лише, якщо державний службовець відмовляється від такого переведення, роботодавець звільняє такого державного службовця.

Таким чином судом встановлено, що виключною підставою для звільнення державного службовця з причини реорганізації державного органу та за умови існування іншої вакантної рівнозначної посади державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби, на яку можливо переведення державного службовця за його згодою, є відмова від такого переведення.

Під час дослідження доказів судом встановлено, що відбулася реорганізація Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), яка вимагала проведення комплексу організаційно-розпорядчих дій, в тому числі - кадрових.

Відповідачем одночасно з попередженням про звільнення вручено позивачу, яка обіймала посаду начальника Управління фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - головного бухгалтера, пропозицію обійняти посаду заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності управління бухгалтерського обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (з розташуванням робочого місця у місті Суми).

При цьому із затвердженої наказом Міністерства юстиції України структури Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції слідує, що у складі Управління бухгалтерського обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення відсутній

відділ фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), а створений відділ фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку у Харківській області.

Вказане свідчить, що відділ фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку у Харківській області Управління бухгалтерського обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції створений на заміну відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Крім того, згідно інформації, наданої відповідачем у доповідній записці, судом встановлено, що рівнозначними до посади начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку у Луганській області Управління фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції станом на 24 листопада 2022 року були такі посади, зокрема, заступник начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності Управління бухгалтерського обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення (2 посади). Інших рівнозначних посад, які могли бути запропоновані позивачу, штатний розпис не містить.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції запропоновано позивачу обійняти посаду, утворену на заміну тій посаді, на якій вона працювала в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Харків).

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачем дотриманий обов`язок щодо попередження та надання пропозиції рівнозначної посади.

Однак позивач відмовилася від переведення на запропоновану посаду, що, у свою чергу, стало підставою для її звільнення з державної служби відповідно до пункту 1 частини першої та абзацу третього частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII.

Щодо тверджень представника позивача, що запропонована позивачу посада не є рівнозначною до посади, з якої відбулося звільнення, суд відхиляє їх як безпідставні з огляду на таке.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII рівнозначна посада - це посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.

Згідно із частиною першою статті 6 Закону № 889-VIII посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 889-VIII визначено такі категорії посад державної служби: категорія «А», категорія «Б», категорія «В».

Визначення підкатегорій посад державної служби та прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (частина четверта статті 6 Закону № 889-VIII).

Разом з тим Законом № 889-VIII не визначено поняття «нижча посада» та «вища посада».

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» затверджено перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій.

Переліком посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15, визначено належність до категорії «Б» підкатегорії «Б3», як посади начальника фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності (посада, яку обіймала позивача), так і заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності (запропонована позивачу посада).

Щодо відмінності розмірів посадових окладів, встановлених Схемою посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15, то суд вважає за необхідне зауважити, що розмір посадового окладу у розумінні Закону № 889-VIII не визначений критерієм віднесення посади державної служби до певної категорії та підкатегорії. На користь таких висновків суду свідчить належність обох цих посад до категорії «Б» підкатегорії «Б3» й за вказаною Схемою посадових окладів.

За вище наведеного нормативного регулювання суд дійшов висновку, що оскільки посада, яку обіймала позивача, та посада, яку позивачу запропоновано до переведення, належать до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів, то такі посади у розумінні Закону № 889-VIII є рівнозначними.

Щодо тверджень представника позивача, що пропозиція відповідача мала містити не лише запропоновану посаду, а й інші рівнозначні/нижчі вакантні посади в тому самому державному органі та рівнозначну або нижчу посаду в іншому державному органі, то суд відхиляє їх як такі, що суперечать абзацу другому частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII, в якому визначений обов`язок суб`єкта призначення або керівника державної служби запропонувати державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби, або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.

Крім того, твердження представника позивача щодо сталої практики в частині необхідності направлення працівнику пропозиції саме усіх вакантних посад, наявних у державному органі, спростовується правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.01.2023 в справі № 340/2871/21, який відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України має бути врахованим під час вирішення спору.

Щодо правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 16 червня 2021 року по справі № 440/1964/20, від 15 липня 2021 року по справі № 140/6353/20 та від 13 жовтня 2021 року по справі № 240/10996/20, на які посилається представник позивача у позовній заяві, суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що такі правові позиції не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки, по перше, вони стосувалися спорів, які виникли за інших обставин, а, по друге, стосувалися застосування статті 87 Закону № 889-VIII в іншій редакції ніж та, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Щодо тверджень представника позивача про віддаленість місця розташування запропонованого робочого місця від фактичного місця проживання позивача як внутрішньо переміщеної особи, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, робоче місце позивача до реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) територіально знаходилось у місті Харкові. Позивач також постійно проживала у місті Харкові.

Як вказано у пропозиції, робоче місце заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності Управління бухгалтерського обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції територіально розташоване у місті Суми.

Вказані обставини підтверджують, що запропонована позивачу рівнозначна вакантна посада дійсно територіально віддалена від фактичного місця проживання позивача.

Однак, вказане жодним чином не свідчить про порушення відповідачем процедури звільнення позивача, оскільки положеннями статті 87 Закону № 889-VIII не визначено обов`язку суб`єкта призначення або керівника державної служби пропонувати державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби за місцем його проживання.

Щодо тверджень представника позивача про неврахування відповідачем переважного права позивача на залишення на державній службі, оскільки позивач має тривалий безперервний стаж роботи в даній установі, то суд їх відхиляє як такі, що суперечать фактичним обставинам справи.

Так, при розгляді даної справи судом встановлено, що позивачу вручено пропозицію обійняти іншу вакантну рівнозначну посаду в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції. Суд вважає, що вже сам факт вручення цієї пропозиції свідчить, що суб`єктом призначення враховано переважне право позивача на залишення на роботі.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи все вище викладене, виходячи із встановлених обставин у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що відповідачем у повній мірі дотримано порядок звільнення позивача з державної служби, визначений статтею 87 Закону № 889-VIII, а наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) «Про звільнення ОСОБА_1 » від 21 грудня 2022 року № 6502/к є таким, що відповідає критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не підлягає скасуванню судом.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, підстави для задоволення таких позовних вимог у суду також відсутні.

За правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Щодо сплаченого позивачем судового збору за подання до суду цього позову в сумі 2147,20 грн, що підтверджено наявною в матеріалах справи квитанцією № 32528798800006234883, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Вказане свідчить, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання до суду цього позову та нею помилково сплачено судовий збір в сумі 2147,20 грн.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина друга статті 7 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на право звернутися до суду із заявою про повернення сплаченого нею судового збору в сумі 2147,20 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову адвоката Сацика Романа Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.О. Кисельова