Рішення № 110255404, 05.04.2023, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/12508/22

Провадження №2/523/1315/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.

при секретарі - Дзюба Г.І.

за участю позивачки - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Підстави заявлених позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , за участю органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилається на наступні обставини.

16 грудня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, про що 16.12.2005 р. було складено відповідний актовий запис № 1177.

Зазначений шлюб розірвано рішенням Суворовського районного суду м. Одеса від 26 травня 2022 року (справа № 523//9357/21)

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька з моменту народження і до теперішнього часу проживає зі позивачкою та перебуває на її утриманні.

Позивачка стверджує, що Відповідач не допомагав їй утримувати доньку, у зв`язку із чим вона вимушена була звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 липня 2022 року встановлено, що донька проживає разом зі позивачкою, знаходиться на її повному утриманні, що відповідач відмовився допомагати матеріально у добровільному порядку, кошти для утримання дитини не надає та вирішено стягнути з відповідача на її користь аліменти у сумі 3500 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 21.05.2021 р.

Однак, відповідач рішення суду не виконує, аліментів не платить, на теперішній час виникла заборгованість зі сплати аліментів у сумі 56000 грн.

Окрім того, з травня 2021 року відповідач системно та періодично вчиняв домашнє насильство за що неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Так, постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 липня 2021 року справа (№ 523/10611/21) ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме за вчинення домашнього насильства.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2021 року справа (№ 523/17362/21) відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.2 КУпАП за вчинення домашнього насильства повторно.

Окрім того у жовтні 2021 року під час пандемії спричиненої СОVID-19 та пов`язаними із цим обмеженнями та особливими умовами, у тому числі у вигляді дистанційного навчання у школах, відповідач забрав та виніс із квартири, де вони проживали разом ноутбук, який використовувала неповнолітня донька ОСОБА_4 для навчання.

За вказані дії відповідач постановою Суворовського районного суду м. Одеси (справа № 523/19815/21) був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, а саме за вчинення домашнього насильства втретє. (а.с. 19-20)

У січні 2022 року відповідач вчинив умисні дії психологічного характеру, а саме домашнє насильство відносно позивачки, а саме ображав її, принижував, висловлювався нецензурною лайкою, хапав її за руки.

За вказані дії ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою Суворовського районного суду м. Одеси (справа № 523/1332/22) за ч.2 ст.173-2 КУпАП. (а.с. 21-22)

Після вказаних протиправних дій ОСОБА_2 та притягнення останнього до адміністративної відповідальності, він не припинив свої дії, та у січні 2021 року вигнав позивачку з донькою із квартири, що належить неповнолітній, та змінив замки вхідної двері.

За вказані дії ОСОБА_2 постановою Суворовського районного суду м. Одеси (справа № 523/2495/22) був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.2 КУпАП за вчинення домашнього насильства. (а.с. 12-13)

Позивачка також посилається на те, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 за ст. 126-1 КК України.

На підставі викладеного, позивачка просить ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав щодо малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Пояснення сторін в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі, а також пояснила, що відповідач не виконує своє батьківські обов`язки щодо належного виховання та утримання дитини, а навпаки вчиняв дії, пов`язані з домашнім насиллям, за що був осуджений вироком Суворовського районного суду м.Одеси.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся за місцем реєстрації, однак судову у відділенні пошти не отримав, повістка повернулась з відміткою, що «адресат відсутній». Необхідно відзначити, що відповідачу достовірно відомо про наявність вищевказаної справи, оскільки він з`явився в підготовче судове засідання 12 грудня 2022р.. Під час даного судового засідання він повідомив, що не отримав копію позову та бажав ознайомитись з матеріалами справи. Суд роз`яснив відповідачу про його право на ознайомлення з матеріалами, а також було оголошеного перерву в судовому засідання з метою надання можливості відповідачу ознайомитись з матеріалами справи та подати відзив по справі. Однак відповідач у наступні судові засідання не з`явився, з матеріалами справи не ознайомився, відзив на позов не подавав.

Представники органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради в судове засідання не з`явились, однак подали до суду висновок по справі, відповідно до якого вважали доцільним позбавити батьківських прав відповідача.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Так судом встановлено, що 16 грудня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, про що 16.12.2005 р. було складено відповідний актовий запис № 1177.

Зазначений шлюб розірвано рішенням Суворовського районного суду м. Одеса від 26 травня 2022 року (справа № 523//9357/21) (а.с. 7)

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає зі позивачкою та перебуває на її утриманні. (а.с. 6)

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 липня 2022 року у справі №523/9356/21 встановлено, що донька проживає разом зі позивачкою, знаходиться на її повному утриманні, що відповідач відмовився допомагати матеріально у добровільному порядку, кошти для утримання дитини не надає та вирішено стягнути з відповідача на її користь аліменти у сумі 3500 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 21.05.2021 р. (а.с. 8-9)

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 системно та періодично вчиняв домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_1 та малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за що неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Так, постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 липня 2021 року справа (№ 523/10611/21) справу щодо притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства) щодо ОСОБА_5 було закрито за малозначністю. (а.с. 16-17)

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2021 року справа (№ 523/17362/21) відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.2 КУпАП за вчинення домашнього насильства повторно та накладено штраф 340 грн. (а.с. 14-15)

Окрім того у жовтні 2021 року під час пандемії спричиненої СОVID-19 та пов`язаними із цим обмеженнями та особливими умовами, у тому числі у вигляді дистанційного навчання у школах, відповідач забрав та виніс із квартири, де вони проживали разом ноутбук, який використовувала неповнолітня донька ОСОБА_4 для навчання. Таким чином відповідач умисно позбавив дитину можливості навчатися та прямо перешкоджав здійсненню її права на навчання.

За вказані дії відповідач постановою Суворовського районного суду м. Одеси (справа № 523/19815/21) був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, а саме за вчинення домашнього насильства втретє.

У січні 2022 року відповідач вчинив умисні дії психологічного характеру, а саме домашнє насильство відносно позивачки, а саме ображав її, принижував, висловлювався нецензурною лайкою, хапав її за руки, все це відбувалося у присутності дитини.

За вказані дії ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою Суворовського районного суду м. Одеси (справа № 523/1332/22) за ч.2 ст.173-2 КУпАП в четвертий раз.

Після вказаних протиправних дій ОСОБА_2 та притягнення останнього до адміністративної відповідальності, він не припинив свої дії, та у січні 2021 року вигнав позивачку з донькою із квартири, що належить неповнолітній, та змінив замки вхідної двері. Таким чином, відповідач із січня 2021 року прямо перешкоджає дитини ОСОБА_3 у праві користування, проживання у належній їй на праві власності квартирі.

За вказані дії ОСОБА_2 постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 01.04.2022р. (справа № 523/2495/22) був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.2 КУпАП за вчинення домашнього. (а.с. 12-13)

Вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 27.12.2022р. у справі №523/12522/22 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

Даним вироком встановлено, що ОСОБА_2 , будучи притягнутим 12 жовтня 2021 року, 10 грудня 2021 року та 01 квітня 2022 року до відповідальності, передбаченої ч.2 ст.173-2 КУАП, за вчинення, відповідно, 04 вересня 2021 року, 13 жовтня 2021 року та 15 січня 2022 року домашнього насильства відносно колишньої дружини, ОСОБА_1 , перебуваючи близько 22 години 00 хвилин 04 вересня 2022 року в квартирі АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, під час словесного конфлікту, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, вчинив відносно ОСОБА_1 психологічне насильство у вигляді словесних образ, нецензурної лайки, приниження її гідності, внаслідок чого потерпіла, стала себе погано почувати, що призвело до тривожності, постійної втоми, розсіяності та інших постійних психологічних переживань.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В той же час, суд враховую той факт, що вищевказані дії відповідача були спрямовані перше за щодо позивачки ОСОБА_1 , але суд враховує той факт, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у більшості випадків була безпосереднім очевидцем подій, які відбувались між її батьком та матір`ю. Суд приходить, що вищевказані дії мали негативний вплив на психіку та розвиток дитини, на її ставлення до сімейних цінностей.

В судовому засіданні була опитана малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка пояснила, що саме проживає спільно з матір`ю, яка її виховує та утримує. Однак її батька дуже погано поводився щодо її особисто та її матері, у зв`язку з чим, вона втратила до батька почуття любові та поваги, а тому наполягає на позбавленні його батьківських прав.

В судове засідання був поданий висновок органу та піклування Суворовської районної адміністрації ОМР №01-05-3/49вх від 16.02.2023р. , з якого убачається, що орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав відповідача.

Суд приходить до висновку, що батько дитини не піклується про її фізичний і духовний розвиток, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток, вчиняв домашнє насилля щодо її матері у присутності дитини, всі зазначені вище фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як винну поведінку батька та свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Правові підстави ухваленого рішення.

Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають або обмежують доступ дитини до культурних та інших духовний цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Так, згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язанні піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язанні забезпечити здобуття дитиною повної загальної, середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 19 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та необхідно:

1.Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав щодо малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

2. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок, витрати за перерахування судового збору у розмірі 25 гривень, а всього стягнути суму у розмірі

Керуючись ст. ст. 2,5,10,12,258-259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

2. Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав щодо малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

3.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок, витрати за перерахування судового збору у розмірі 25 гривень, а всього стягнути суму у розмірі 1017 гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня отримання повного тексту рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано у десятиденний строк з дати проголошення рішення.

Суддя:

Повний текст рішення складено та підписано 14.04.2023