Ухвала суду № 110250323, 30.03.2023, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/1989/16-а

Номер провадження 6-а/556/9/2023

У Х В А Л А

про змінупорядку таспособу виконаннясудового рішення

30.03.2023 року

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі судді Іванків О.В.,

секретаря Кньовець Н.П.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну порядку та способу виконання судового рішення у справі №556/1989/16-а,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну порядку та способу виконання судового рішення постанови Володимирецького районного суду Рівненської області у справі №556/1989/16-а від 24.11.2016 за позовом ОСОБА_1 до Володимирецького об`єднаного управління ПФУ України в Рівненській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій.

Судом встановлено, що постановою Володимирецького районного суду від 24.11.2016 у справі № 556/1989/16-а задоволено позов ОСОБА_1 до Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій.

02.06.2017 ОСОБА_1 було отримано виконавчий лист № 2 Володимирецького районного суду Рівненської області від 02.06.2017 у справі № 556/1989/16-а щодо стягнення з Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області на користь ОСОБА_1 судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в сумі 551 грн 20 коп..

10.07.2017 заявницею було надіслано заяву з доданим Виконавчим листом до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області для повернення судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи.

Боржником у виконавчому листі № 2, виданому Володимирецьким районним судом Рівненської області від 02.06.2017 у справі № 556/1989/16-а, визначено Володимирецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

На виконання вимог абз. 4 пп. 1.2. п. 1 Порядку здійснення безспірного списання коштів державного бюджету з рахунків боржника та за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 19.10.2015 № 295 (далі - Порядок № 295) (чинного на момент звернення до Головного управління Казначейства) Головне управління казначейства листом від 12.07.2017 № 12- 08/3296/793 (ксерокопія додається) звернулось до боржника за Виконавчим листом щодо надання інформації про актуальність здійснення стягнення та вжиття заходів до погашення заборгованості, встановленої рішенням суду.

Листом Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 18.07.2017 № 2131/08-01 (ксерокопія додається) повідомлено Головне управління Казначейства, що Виконавчий лист неможливо виконати, оскільки у боржника відсутні відповідні бюджетні призначення.

Таким чином, ОСОБА_1 як стягувач, в межах наданих Законом повноважень, здійснила всі заходи, спрямовані на забезпечення виконання постанови Володимирецького районного суду від 24.11.2016 у справі № 556/1989/16-а про стягнення з Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області судового збору у розмірі 551,20 грн на її кристь.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, за Кодексом адміністративного судочинства України і невиконання чи неналежне виконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Положення статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі " Hornsby проти Греції" від 19 березня 1997 року, заява №18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В силу вимог частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою стягувача суд може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.

А відповідно до частини третьої цієї статті, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви стягувача про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Керуючись статтями 248, 256, 294-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про зміну порядку та способу виконання судового рішення у справі №556/1989/16-а задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Володимирецького районного суду за позовом ОСОБА_1 до Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій змінити стягнення з Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області на повернення з Державного бюджету за рахунок бюджетних призначень на утримання відповідного державного органу, на користь ОСОБА_1 судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в сумі 551 (п`ятсот п`ятдесят одну) грн 20 коп..

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до п.15.5) розділу VIII Перехідні положення КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Іванків О.В.