Ухвала суду № 110242976, 13.04.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14027/15-а

2-ар/760/1/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2023 Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого: судді - Зуєвич Л.Л., за участю:

помічника судді - Божко Ю.В.,

представника заявника - Лукашевича В.Л. (довіреність від 28.05.2020),

представника Міноборони - Картмоллаєва А.Е. (самопредставництво),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву позивача про роз`яснення постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 07.09.2015 у адміністративній справі № 760/14027/15а за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України /далі - Міноборони/ (ЄДРПОУ: 00034022; адреса: 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6), Пенсійного фонду України /далі - Пенсійний фонд/ (код ЄДРПОУ: 00035323; адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9), про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними щодо призначення соціальної виплати родині учасника бойових дій у Демократичній республіці Афганістан,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

У липні 2015 року позивач звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії відповідачів щодо непризначення компенсаційну суму у разі смерті її чоловіка та зобов`язати призначити і виплатити компенсаційну суму у разі смерті її чоловіка на підставі Закону України від 20.04.2011 № 3254-VІ «Про ратифікацію Угоди про державну соціальну допомогу членам сімей військовослужбовців, загиблих в Афганістані та інших державах, в яких велися бойові дії» та постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1994 № 290.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.09.2015 (т. І а.с. 60-63):

-позов задоволено частково;

-визнано неправомірними дії Міністерства оборони України та Пенсійного фонду України щодо призначення та виплати позивачу компенсаційної суми у разі смерті її чоловіка ОСОБА_2 відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1994 № 290 (у редакції, чинній на день смерті чоловіка позивачки);

-зобов`язано Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 компенсаційну суму у разі смерті її чоловіка ОСОБА_2 у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290 (у редакції, чинній на день смерті чоловіка позивачки) у разі загибелі або смерті військовослужбовця, та перерахувати цю компенсаційну суму до Пенсійного фонду України;

-зобов`язано Міністерство оборони України надіслати до Пенсійного фонду України список осіб, які мають право на одержання компенсаційних сум, де зазначити відповідні відомості про ОСОБА_1 як вдову ОСОБА_2 (відомості про прізвище, ім`я, по-батькові, військове звання, дату смерті ОСОБА_2 , прізвище, ім`я, по-батькові, місце проживання, дата народження, розмір пенсії позивача, як члена сім`ї, якому призначена пенсія, відсутність виплати позивачу одноразової грошової допомоги);

-зобов`язано Пенсійний фонд України виплатити ОСОБА_1 компенсаційну суму у разі смерті її чоловіка ОСОБА_2 у розмірі грошових коштів, що будуть перераховані на виплату цієї соціальної виплати Міністерством оборони України, на підставі списку осіб, які мають право на одержання компенсаційних сум, де зазначено відомості про ОСОБА_1 як вдову ОСОБА_2 ;

-в задоволені інших вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 (т. І а.с. 115-118) апеляційні скарги Міністерства оборони України, Пенсійного фонду України залишено без задоволення, а постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 07.09.2015 - без змін.

12.11.2015 Солом`янським районним судом міста Києва видано виконавчі листи:

- про зобов`язання Пенсійного фонду України виплатити ОСОБА_1 компенсаційну суму у разі смерті її чоловіка ОСОБА_2 у розмірі грошових коштів, що будуть перераховані на виплату цієї соціальної виплати Міністерством оборони України, на підставі списку осіб, які мають право на одержання компенсаційних сум, де зазначено відомості про ОСОБА_1 як вдову ОСОБА_2 ;

- про зобов`язання Міністерства оборони України надіслати до Пенсійного фонду України список осіб, які мають право на одержання компенсаційних сум, де зазначити відповідні відомості про ОСОБА_1 як вдову ОСОБА_2 (відомості про прізвище, ім`я, по батькові, військове звання, дату смерті ОСОБА_2 , прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, дата народження, розмір пенсії позивача, як члена сім`ї, якому призначена пенсія, відсутність виплат позивачу одноразової грошової допомоги);

- про зобов`язання Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 компенсаційну суму у разі смерті її чоловіка ОСОБА_2 у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року №290 (у редакції, чинній на день смерті чоловіка позивачки) у разі загибелі або смерті військовослужбовця, та перерахувати цю компенсаційну суму до Пенсійного фонду України.

18.11.2015 ухвалою Вищого адміністративного суду України відмовлено у відкритті касаційного адміністративного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 07.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 26.02.2019 (т. ІІ а.с. 166-167) відмовлено в задоволенні подання заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про зміну способу і порядку виконання судового рішення в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Пенсійного фонду України про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправною щодо призначення соціальної виплати родині учасника бойових дій у Демократичній республіці Афганістан.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 (т. ІІ а.с. 201-205) апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 26.02.2019 - без змін.

Постановою від 30.05.2016 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. в межах виконавчого провадження ВП № 49420300 визначено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 760/14027/15-а від 12.11.2015, виданого Солом`янським районним судом міста Києва про зобов`язання Міністерства оборони України призначити ОСОБА_1 компенсаційну суму у разі смерті її чоловіка ОСОБА_2 у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290 (у редакції, чинній на день смерті чоловіка позивачки) у разі загибелі або смерті військовослужбовця, та перерахувати цю компенсаційну суму до Пенсійного фонду України (т. ІV, а.с. 17-19).

Така постанова мотивована, зокрема, тим, що: «Державним виконавцем застосовано до боржника штрафні санкції, надіслано до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, та оскільки вказане рішення суду виконати без участі боржника неможливо, а стягнення коштів з державного органу державним виконавцем є неможливим так як такі рішення виконуються органами Казначейства, і беручи до уваги ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 26.02.2019 № 760/14027/15-а про відмову у задоволенні подання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, тому виконавче провадження підлягає закінченню в порядку пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».»

26.09.2017 Міністерство оборони України звернулось до суду із заявою про роз`яснення постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 07.09.2015 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Пенсійного фонду України про визнання дій суб`єктів владних повноважень протиправною щодо призначення й соціальної виплати родині учасника бойових дій у Демократичній республіці Афганістан. Просило роз`яснити постанову, яка йому незрозуміла в частині, того чи підлягають відшкодуванню Секретаріатом ООН витрати понесені Міністерством оборони України, у разі виплати компенсаційної суми ОСОБА_1 (т. ІІ, а.с. 229-231).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09.07.2019 (т. ІІ а.с. 234) відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача Міністерства оборони України про роз`яснення постанови суду від 07.09.2015 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Пенсійного фонду України про визнання дій суб`єктів владних повноважень протиправною щодо призначення й соціальної виплати родині учасника бойових дій у Демократичній республіці Афганістан.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 (т. ІІІ а.с. 69-73) апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09.07.2019 залишено без змін.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 13.01.2022 (т. V а.с. 48-52) заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено. Зобов`язано Міністерство оборони України подати до суду звіт про виконання постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 07.09.2015 у справі №760/14027/15-а у 10 денний строк з дати отримання даної ухвали.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022 (т. V а.с. 141-143) апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 13.01.2022 - без змін.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 13.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022 у справі № 760/14027/15-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Щодо заяви позивача про роз`яснення судового рішення

17.08.2022 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 в якій вона просить суд роз`яснити постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 07.09.2015 у справі №760/ і4027/15-а у частині того, чи зобов`язаний боржник - Міністерство оборони України враховувати положення абзацу другого пункту 1 Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН, а також в інших окремих випадках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1994 № 290 (у редакції, чинній на день смерті мого чоловіка - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) при виконанні судового рішення у справі.

В обґрунтування такої заяви, зокрема, вказується, що:

«Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.09.15 у справі № 760/14027/15-а зобов`язано Міністерство оборони України:

1.Призначити мені компенсаційну суму у разі смерті його чоловіка у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року №290 (у редакції, чинній на день смерті чоловіка позивачки) у разі загибелі або смерті військовослужбовця, та перерахувати цю компенсаційну суму до Пенсійного фонду України.

2.Надіслати до Пенсійного фонду України список осіб, які мають право на одержання компенсаційних сум, де зазначити відповідні відомості про мене як вдову мого чоловіка (відомості про прізвище, ім`я, по-батькові, військове звання, дату смерті мого чоловіка, прізвище, ім`я, по- батькові, місце проживання, дата народження, розмір пенсії позивача, як члена сім`ї, якому призначена пенсія, відсутність виплати позивачу одноразової грошової допомоги).

Відповідно абзацу другого пункту 1 Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН, а також в інших окремих випадках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року №290 (у редакції, чинній на день смерті мого чоловіка-30 жовтня 2013 року), виплата зазначених компенсаційних сум провадиться у конвертованій валюті (доларах США) або в національній валюті Укосини за офіційним курсом Національного банку на день виплати (за бажанням їх одержувачів).

Відповідно пункту 6 Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН, а також в інших окремих випадках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року №290 (у редакції, чинній на день смерті мого чоловіка-30 жовтня 2013 року), компенсаційні суми виплачуються одноразово у таких розмірах; у разі встановлення І групи інвалідності - 65 тис., II групи - 55 тис. і III групи - 40 тис. доларів США; у разі загибелі або смерті військовослужбовця - 105 тис» доларів США.

в інших окремих випадках - у розмірах фактично отриманих коштів від Секретаріату ООН для забезпечення виплати компенсаційних сум.

Мені у травні 2022 року з вих. Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.04.22 №248/ЗПІ/63 (копія додається), що лише у лютому 2022 року Відповідач частково виконав вимоги Постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 07.09.15 у справі №760/14027/ 15-а у частині зобов`язання Міністерства оборони України призначити мені компенсаційну суму у разі смерті мого чоловіка у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року №290 (у редакції, чинній на день смерті чоловіка позивачки) у разі загибелі або смерті військовослужбовця, та перерахувати цю компенсаційну суму до Пенсійного фонду України, а саме:

1.01.02.22 відповідачем було прийнято рішення про призначення частини компенсаційної суми у розмірі 2210316,32 грн.

2.23.02.22 відповідач подав платіжне доручення від 22.02.22 №248/128 до Державної казначейської служби України з метою здійснення перерахування частини компенсаційної суми у розмірі 2210316,32 грн. до Пенсійного фонду України.

3.25.02.22 відбулося фактичне перерахування частини компенсаційної суми у розмірі 2210316,32 грн. до Пенсійного фонду України.

Крім цього, відповідач частково виконав вимоги Постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 07.09.15 у справі №760/14027/ 15-а шляхом призначення частини компенсаційної суми у розмірі 496692 грн., що на день виплати станом на 23 лютого 2016 року склало 18386,12 доларів США (18386,12 доларів США = 496692 грн. /27,014507 грн. х 1 долар США).

Таким чином, станом на 23 лютого 2016 року загальний розмір заборгованості було погашено частково у розмірі 496692 грн., що склало 18386,12 доларів США (18386,12 доларів США =496692 грн. / 27,014507 грн. х 1 долар США).

Тобто, залишок заборгованості станом 11 березня 2016 року складав 86613,88 доларів США (86613,88 доларів США = 105000 доларів США - 18386,12 доларів США), що становило в еквіваленті 2210316,32 грн. (2210316,32 грн. = 86613,88 доларів США х 25,519193), враховуючи офіційний курс Національного банку станом на 11 березня 2016 року складав за 1 долар США = 25,519193 грн.).

У той же час, перерахована частина у розмірі 2210316,82 грн., враховуючи офіційний курс Національного банку станом на 25 лютого 2022 року складав за 1 долар США = 29,2549 грн. ,ч становило відповідно вимог абзацу другого пункту 1 Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН, а також в інших окремих випадках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року №290 (у редакції, чинній на день смерті мого чоловіка-30 жовтня 2013 року) в еквіваленті 75553,71 долари США (2210316,32 грн. = 75553,71 долари США х 29,2549).

Таким чином, мені було призначено та перераховано для виплати відповідачем-Міністерством оборони України загалом 93939,83 доларів США (93939,83 доларів США=75553,71 долари США +18386,12 доларів США).

Тобто, загальна заборгованість відповідача - Міністерства оборони України переді мною становить 11060.17 доларів США (11060,17 доларів США=105000,00 доларів США - 93939,83 доларів США).

У той же час, відповідач-Міністерство оборони України вважає, що ним повністю виконано вимоги Постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 07.09.15 у справі №760/14027/15-а.

Таким чином, виникла необхідність у наданні роз`яснення судового рішення- Постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 07.09.15 у справі №760/14027/ 15-а у частині того, чи зобов`язаний боржник-Міністерство оборони України врахувати положення абзацу другого пункту 1 Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН, а також в інших окремих випадках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року №290 (у редакції, чинній на день смерті мого чоловіка- ІНФОРМАЦІЯ_2 ) при виконанні судового рішення у справі.»

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2022 для розгляду вказаної заяви про роз`яснення судового рішення визначено суддю Зуєвич Л.Л. Фактично матеріали заяви передано суддя по реєстру 13.12.2022.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 26.12.2022 вказану заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 30.03.2023.

Враховуючи клопотання представника Міністерства оборони України, 30.03.2023 розгляд заяви було перенесено на 13.04.2023.

У судове засідання 13.04.2023 з`явились представник позивача та представник Міністерства оборони України.

Представник позивача підтримав доводи та вимоги заяви про роз`яснення судового рішення.

Представник Міністерства оборони України щодо доводів та вимог заяви представника позивача про роз`яснення судового рішення заперечував, вважаючи їх безпідставними. Зокрема, звернув увагу на те, що:

- у заяві про роз`яснення судового рішення ставляться питання, які стосується не незрозумілості судового рішення, а такі, які можуть бути предметом іншого, окремого позову;

- судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання, вже є виконаним про що на виконання ухвали суду про встановлення судового контролю суду надано звіт про виконання;

- 30.05.2019 закінчено виконавче провадження;

- Міністерством оборони України вже подавалось заяву про роз`яснення відповідного судового рішення - у роз`яснення відмовлено з огляду на його зрозумілість.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді заяви про роз`яснення судового рішення та застосовані ним норми права

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Як зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 806/984/18 (адміністративне провадження № К/9901/35602/19):

«За правилами статті 254 КАС України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі №22а-11177/08.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16.

З заяви про роз`яснення судового рішення вбачається, що суб`єкту владних повноважень незрозумілий саме порядок та спосіб виконання рішення адміністративного суду, натомість чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку його виконання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2018 року у справі №808/1298/15».

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що текст постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 07.09.2015 у справі № 760/14027/15-а труднощів для розуміння не викликає, суть рішення зрозуміла та недвозначна, спосіб, у який викладено резолютивну частину вказаного рішення, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння.

При цьому, на думку суду, питання того, чи мають виконуватись правові норми при виконанні судового рішення не може бути предметом роз`яснення судового рішення.

Вбачається, що фактично заявником наразі порушено питання пов`язане з роз`ясненням порядку виконання відповідного судового рішення.

Враховуючи наведене суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивача про роз`яснення судового рішення.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд у цій справі також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 248, 254, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 07.09.2015 у адміністративній справі № 760/14027/15а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Пенсійного фонду України про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними щодо призначення соціальної виплати родині учасника бойових дій у Демократичній республіці Афганістан, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Л. Л. Зуєвич