Рішення № 110230150, 13.04.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.04.2023Справа №910/521/23

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"

про стягнення 17 932,35 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про стягнення 17 932,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №16041601-02-10-01 від 14.04.2021 та внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля BMW 320d, державний номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/205591501, а тому позивач вказує, що обов`язок з відшкодування спричинених збитків у розмірі 17 932,35 грн. покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 відкрито провадження у справі №910/521/23; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвала суду від 13.01.2023 була надіслана Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Український страховий стандарт" 17.01.2023 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 24.01.2023 із відміткою на довідці відділення поштового від 19.01.2023 "адресат відсутній".

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 13.01.2023 є 19.01.2023.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 у справі №910/521/23 встановлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Український страховий стандарт" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Згідно з пунктом першим статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" вправі було подати відзив на позов у строк до 03.02.2023 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, выдтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

14.04.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Вусо" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №16041601-02-10-01 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 3.5 Договору строк його дії встановлено з моменту внесення першого страхового платежу (у повному обсязі) на поточний рахунок страховика і діє до 13.04.2022.

22.01.2022 близько 14 год. 00 хв. по проспекту Миколи Бажана у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля BMW 320d, державний номерний знак НОМЕР_2 , а саме: ОСОБА_2 , керуючи автомобілем BMW 320d, під час зміни смуги руху не надав переваги в русі автомобілю Volkswagen Passat, який рухався у попутному напрямку по тій смузі руху, на яку він мав намір перестроїтись, та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дарницького районного суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №753/1824/22, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На виконання своїх зобов`язань за Договором позивачем на підставі страхового акту №2219183-1 від 26.01.2022, розраховано страхове відшкодування з урахуванням виставленого Фізичною особою-підприємцем Озовою Євгенією Ігорівною рахунку-фактури №58 від 24.01.2022 на суму 23 916,45 грн. та виконано свої зобов`язання за Договором з відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів на рахунок ФОП Озової Є.І. у сумі 23 916,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3562 від 26.01.2022.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як встановлено постановою Дарницького районного суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №753/1824/22, спірна ДТП, внаслідок якої було завдано шкоду автомобілю Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , сталася з вини водія автомобіля BMW 320d, державний номерний знак НОМЕР_2 , - ОСОБА_2 .

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля BMW 320d, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/205591501, що підтверджується інформацією з бази Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо вказаного полісу.

Договором (полісом) №ЕР/205591501 передбачено, що франшиза становить - 0, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 130 000,00 грн.

Суд відзначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто, станом на 22.01.2022.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На підтвердження розміру витрат, завданих спірною ДТП автомобілю страхувальника за Договором, позивачем було надано суду страховий акт №2219183-1 від 26.01.2022, виставлений Фізичною особою-підприємцем Озовою Євгенією Ігорівною рахунок-фактури №58 від 24.01.2022 на суму 23 916,45 грн., звіт про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу №31262 від 22.06.2022 та платіжне доручення №3562 від 26.01.2022 на суму 23 916,45 грн. з призначенням платежу - страхове відшкодування згідно страхового акту №2219183-1 від 26.01.2022 та договору №16041601-02-10-01 від 14.04.2021, страхувальник ОСОБА_1., рахунок №58 від 24.01.2022.

З аналізу ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25, 26 Закону України "Про страхування" вбачається, що сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов`язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами по справі.

Як вбачається із платіжного доручення №3562 від 26.01.2022, виплачені в якості страхового відшкодування за Договором кошти у розмірі 23 916,45 грн., були перераховані на рахунок Фізичної особи-підприємця Озової Євгенії Ігорівни.

У суду відсутні будь-які підстави вважати, що Фізичною особою-підприємцем Озовою Євгенією Ігорівною (основним видом діяльності якої за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів) не було виконано відновлювального ремонту застрахованого за Договором автомобіля після одержання від позивача суми коштів, необхідної для такого ремонту.

Натомість, частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що позивачем заявлено до стягнення суму матеріального збитку без урахування податку на додану вартість. Такі висновки суду базуються на тому, що сума, перерахована згідно платіжного доручення №3562 від 26.01.2022, дорівнює сумі, зазначеній у рахунку-фактури №58 від 24.01.2022, а в останньому вказано, що вартість робіт з ремонту автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , без урахування ПДВ складає 23 916,45 грн.

Отже, фактично позивачем сплачено страхувальнику за Договором страхове відшкодування у загальному розмірі 23 916,45 грн.

Пунктом 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 (надалі - Методика), передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Відповідно до Свідоцтва серії НОМЕР_3 про державну реєстрацію транспортного засобу рік випуску автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , - 2012, а відтак на момент ДТП строк його експлуатації перевищував 7 років, а тому відшкодуванню підлягають витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" було надано звіт про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу №31262 від 22.06.2022, згідно якого коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на 22.01.2022 дорівнює 0,61.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = Ср + См + Сс х (1- ЕЗ), де:

Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

ЕЗ - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16.

Тобто коефіцієнт фізичного зносу автомобіля підлягає застосуванню не до загальної вартості матеріалів та робіт для відновлення пошкодженого транспортного засобу, а лише до вартості замінених на нові складових частин автомобіля.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок вартості відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , (10 506,45 грн. вартості робіт + 3 600,00 грн. вартості матеріалів + 9 810,00 грн. вартості нових складників х (1-0,61), суд дійшов висновку про його вірність.

Таким чином, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 17 932,35 грн.

Враховуючи визначені полісом №ЕР/205591501 розмір франшизи - 0 та ліміт відповідальності за шкоду майну - 130 000,00 грн., встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту, право на відшкодування якого перейшло до позивача, - 17 932,35 грн., відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 17 932,35 грн.

На підтвердження виконання вимог ст.ст. 35, 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо звернення до страховика за полісом із заявою на виплату страхового відшкодування (вих. №2003918 від 14.03.2022), позивачем надано суду роздруківку електронного листа, з якого вбачається, що представником Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" з електронної пошти galiyev.r@vuso.ua 14.03.2022 о 14 год. 07 хв. було направлено електронний лист із вкладенням заяви №2003918 на електронну пошту j.andriyenko@usstandart.com.ua.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (п. 18 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Судом враховано, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про те, що електронною поштою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" є usstandart@usstandart.com.ua.

З огляду на наведене, суд доходить до висновку, що домен @usstandart.com.ua належить Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ВУСО", а відтак електронна пошта j.andriyenko@usstandart.com.ua є корпоративною поштою працівника відповідача.

Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомі факти не потребують доказування тоді, коли вони визнані такими судом. Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об`єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту. Але крім об`єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб`єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу (постанови Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3946/16 та від 26.10.2021 у справі №922/3990/19).

Як суду, так і мешканцям м. Києва, відомо, що наприкінці лютого 2022 року та у першій половині березня 2022 року більшість відділень АТ "Укрпошта" в м. Києві не працювали та вводились кількаденні комендантські години.

З огляду на наведене, суд приймає надану позивачем роздруківку електронного листа як належний доказ направлення 14.03.2022 Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Український страховий стандарт" заяви на виплату страхового відшкодування (вих. №2003918 від 14.03.2022).

У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відтак, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" повинне було сплатити Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" кошти в розмірі 17 932,35 грн. до 13.06.2022 (згідно приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день 90-деног строку припадав на 12.06.2022 вихідний день - неділю).

Однак, відповідачем не надано суду доказів на спростування твердження позивача, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" не здійснено відшкодування шкоди (в тому числі, після звернення позивача до суду із даним позовом).

За таких обставин, зобов`язання відповідача перед позивачем у розмірі 17 932,35 грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано, а відтак Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" є таким, що з 16.03.2022 прострочило своє зобов`язання із сплати страхового відшкодування у розмірі 17 932,35 грн.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" підлягають задоволенню повністю, а з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 17 932,35 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись статтями 13, 14, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21; ідентифікаційний код 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31; ідентифікаційний код 31650052) суму страхового відшкодування у розмірі 17 932 (сімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн. 35 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 13.04.2023.

Суддя Р.В. Бойко