Рішення № 110230147, 13.04.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.04.2023Справа № 910/14738/22

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу

За позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕКС"

вул. Садова, 49-А, буд. 12, м. Київ, 02132

про стягнення 160 212, 76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕКС" (далі-відповідач) про стягнення 160 212, 76 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.01.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/14738/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

07.02.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в котрому заявлено клопотання про зменшення штрафних санкцій на 90% та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у своєму клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не навів суду будь-яких жодних конкретних мотивів, обґрунтувань та підстав, та не надав будь-яких доказів в чому саме полягає складність даного спору та в чому полягають особливості предмету доказування у даному спорі. Зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Суд повторно наголошує на тому, що при відкритті провадження у справі судом враховано положення ч. 3 ст. 247 ГПК України.

Судом встановлено, що учасниками даного спору є позивач та відповідач та звертаючись до суду з клопотанням позивач не навів суду будь-яких пояснень, міркувань та не зазначив про необхідність подання ним відповідних доказів, клопотань, які мають бути вирішені у судовому засіданні.

Таким чином, суд відхиляє як необґрунтоване клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

17.02.2023 позивачем подано відповідь на відзив.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олтекс» (далі - Відповідач) 29.03.2022 укладено договір № 91/ВЗЗ-2022 про закупівлю товару (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1. Договору «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ» Відповідач зобов`язується поставити Позивачеві якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (додаток № 1), а Позивач - прийняти і оплатити такі товари.

Пунктом 1.2. розділу 1 Договору «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ» визначено, що найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару зазначена в Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору (специфікації) найменування товару (асортимент) - куртка костюма утеплювача (далі - Товар). Загальна кількість Товару, що закупляється - 11 500 шт.

Відповідно до пункту 3.1. розділу 3 Договору «ЦІНА ДОГОВОРУ» ціна Договору складає:14 719 770 грн. (чотирнадцять мільйонів сімсот дев`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят) грн. 00 коп., у тому числі податок на додану вартість 20 % - 2 453 295,00 грн.

Пунктом 5.1. розділу 5 Договору «ПОСТАВКА ТОВАРУ» передбачено, що дата та місце поставки Товару зазначається у письмовій заявці Позивала, сканкопія якої надсилається Позивачем з його офіційної електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту olteksinfo@gmail.com, А ІНФОРМАЦІЯ_2 вказану у розділі цього Договору. Відповідач зобов`язаний засобами телефонного зв`язку підтвердити Позивачу (його уповноваженій особі) отримання заявки.

У заявці зазначається найменування Товару, місце поставки Товару, кількість Товару та інша необхідна інформація для поставки Товару.

У випадку корегування інформації, яка зазначена в заявці, Позивач має право здійснити таке корегування засобами зв`язку, з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.

Також, пунктом 5.2. розділу 5 Договору «ПОСТАВКА ТОВАРУ» визначено, що передача (приймання-здача) Товару здійснюється в пункті відвантаження за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А, згідно заявок Позивача.

Відповідно до пункту 5.6. розділу 5 Договору «ПОСТАВКА ТОВАРУ» право власності на Товар переходить від Відповідача до Позивача після прийняття Товару на склад Позивача, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб Відповідача та Позивача на відповідній видатковій накладній.

Підпунктами 6.3.1. та 6.3.2. пункту 6.3. розділу 6 Договору «ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН» визначено, що Відповідач зобов`язаний забезпечити поставку якісного Товару у строки, встановлені цим Договором, а також забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, встановленим цим Договором.

Пунктом 7.1. розділу 7 Договору «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН» передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також іншими чинними нормативно-правовими актами України та цим Договором.

Пунктом 7.3. розділу 7 Договору «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН» сторони узгодили між собою, що за порушення строку поставки Товару, зазначеного у заявці Позивача, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад ЗО календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого Товару. У випадку порушення строку поставки Товару понад 30 календарних днів чи ненадання товарно-супровідних документів у термін, визначений у пункті 5.7. Договору, Позивач залишає за собою право на одностороннє розірвання цього Договору.

Відповідно до пункту 9.1. розділу 9 Договору «ВИРІШЕННЯ СПОРІВ» визначено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

Відповідно до пункту 10.1. розділу 10 Договору «СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ» Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.

16.06.2022, на виконання умов Договору, Позивачем було надано під особистий підпис уповноваженому представнику Відповідача - Гречнєву Олександру Миколайовичу, який діяв на підставі Довіреності № 96 від 10 травня 2022 року, заявку № 78/8/2-560/1 від 23.05.2022 про необхідність поставки Товару в загальній кількості 1500 шт., до 30.05.2022 та 5 000 шт. до 31.08.2022 та заявку № 78/8/2-561/1 від 23.05.2022 про необхідність поставки Товару в загальній кількості 5000 шт., до 30.05.2022.

Проте Товар, визначений заявками № 78/8/2-560/1 від 23.05.2022 був поставлений Відповідачем з порушенням строку, а саме:

за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська 8-А поставлено Товар у кількості 250 шт. на загальну суму 319 995 грн. (видаткова накладна № ОТ-0000125 від 09.06.2022, складена Відповідачем);

за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська 8-А поставлено Товар у кількості 460 шт. на загальну суму 588 790,80 грн. (видаткова накладна № ОТ-0000331 від 26.09.2022, складена Відповідачем);

за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська 8-А поставлено Товар у кількості 1 600 шт. на загальну суму 2 047 968 грн. (видаткова накладна № ОТ-0000349 від 30.09.2022, складена Відповідачем);

за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська 8-А поставлено Товар у кількості 2 242 шт. на загальну суму 2 869715,16 грн, (видаткова накладна № ОТ-0000350 від 30.09.2022, складена Відповідачем); (додатки 12, 13, 14, 15 до позовної заяви, оригінал знаходиться у Позивача).

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як зазначалось вище, пунктом 7.3. розділу 7 Договору сторони також узгодили між собою, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у заявці, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день простроченая. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару.

Частиною другою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що у разі необхідності застосування санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Частиною шостою та восьмою статті 222 Господарського кодексу України також визначено, що претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов`язаний задовольнити. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.

Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.3 договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у п. 5.1 цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

У зв`язку з порушенням відповідачем строку поставки позивач просить суд стягнути з відповідача 160 212,76 грн пені, нарахованої на вартість несвоєчасно поставленого товару на суму 319 995,00 за період з 31.05.2022 по 08.06.2022, на суму 588 790,80 за період з 01.09.2022 по 25.09.2022, на суму 2047 968,00 за період з 01.09.2022 по 29.09.2022, на суму 2 869 715,16 грн. за період з 01.09.2022 по 29.09.2022.

Судом перевірено розрахунок пені, нарахованої на вартість несвоєчасно поставленого товару у розмірі 160 212,76 грн, на суму 319 995,00 за період з 31.05.2022 по 08.06.2022, на суму 588 790,80 за період з 01.09.2022 по 25.09.2022, на суму 2047 968,00 за період з 01.09.2022 по 29.09.2022, на суму 2 869 715,16 грн. за період з 01.09.2022 по 29.09.2022., та встановлено, що розрахунок пені є арифметично вірним, у зв`язку з чим вимога про стягнення з відповідача 160 212,76 грн пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені на 90% грн. суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При застосуванні частини третьої ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Вказану позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.19. по справі № 916/4692/15.

У вирішенні питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Наразі, обґрунтовуючи наявність підстав для зменшення пені на 90% відповідач посилається на скрутне фінансове становище, існування у майбутньому виникнення ризику кредиторської заборгованості перед контрагентами та можливість майбутнього арешту рахунків в процесі примусового виконання рішення, що негативно відобразиться на діяльності підприємства.

Оцінюючи вказані доводи відповідача судом враховано, що згідно з ч. ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1ст. 74 Кодексу.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23.06.93.

Захищене ст. 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 ГПК України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.3 3 Рішення віл 27.10.93. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п. 26 рішення від 15.05.08. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд зауважує, що відсутність у Підприємства коштів для оплати товару не звільняє останнього від обов`язку сплати такі кошти.

Проте, наразі відповідачем доказово не обґрунтовано суду дійсного скрутного фінансового становища, як і не доведено наявності інших обставин, які б давали достатньо підстав для зменшення розміру неустойки.

До того ж, за висновками суду, заявлений позивачем розмір пені не є надмірно великим.

Суд вважає, що відповідач не довів наявність виняткових обставин у справі, не навів доводів щодо неспівмірності пені з розмірами збитків, понесених позивачем, що може бути підставою для зменшення штрафних санкцій.

Таким чином, за висновками суду, жодних підстав для звільнення Підприємства від оплати нарахованих позивачем сум пені немає.

З огляду на вищевикладене, заява відповідача про зменшення пені залишена судом без задоволення як така, що позбавлена належного доказового обґрунтування.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог суд розглянув і відхилив, як такі, що не спростовують заявлених позовних вимог.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" (02132, м. Київ, вул. Садова 49-А, буд. 12; код ЄДРПОУ 30435050) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 160 212 грн 76 коп. пені та 2481 грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов