Рішення № 110225526, 11.04.2023, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/82/23

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 квітня 2023 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Берелет В.В.,

секретаря: Маринич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Кринички цивільну справу за заявою керівника Жовтоводської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ,-

за участю прокурора : Резніченка І.М.,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої особи від злочину у розмірі 8615,61 грн. на підставі положень ст.ст.1166,1206 ЦК України, посилаючись на те, що вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2022 у справі №178/34/21 по кримінальному провадженню №12020040460000460 засуджено ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 23 листопада 2020 року близько 17.00 годині, перебував в приміщенні жилого будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де між ним та ОСОБА_2 виникла сварка, в результаті якої у ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, раптово виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень. Реалізовуючи свій злочинний умисел, 23.11.2020, приблизно, о 17 год. 01 хв., ОСОБА_1 зайшов у сусідню кімнату приміщення жилого будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , де взяв молоток, після чого повернувся в кімнату, в якій знаходився ОСОБА_2 , де умисно молотком наніс не менше 3 ударів по голові ОСОБА_2 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2 ступеню, пневмоцефалії з вдавленим переломом тім`яно-потиличної кістки праворуч з розчавленою раною в ділянці перелому (відповідно даним медичних документів), з раною на чолі ліворуч, з садном в ділянці лівої надбрівної дуги та синцем на верхній повіці лівого ока, що відносяться до ТЯЖКИХ тілесних пошкоджень, по небезпеці для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитись смертю (п.п.2.1.2 та 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджено наказом № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року).

Унаслідок цього кримінального правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження, з приводу чого він перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в період з 24.11.2020 по 30.11.2020, і, тому витрати вказаного закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_2 склали 8615,61 грн., чим завдано матеріальних збитків державі на суму 8615,61 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідача витрати лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву в якій зазначив, що просить справу розглядати у його відсутність. Також зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом установлено, що вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2022 у справі №178/34/21 по кримінальному провадженню №12020040460000460 засуджено ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Унаслідок цього кримінального правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження, з приводу чого він перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в період з 24.11.2020 по 30.11.2020. Витрати вказаного закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_2 склали 8615,61 грн.

Відповідно до листів Кам`янська міська рада повідомила, що не зверталась самостійно із позовом про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину, скоєного ОСОБА_1 , та надає згоду на представництво окружною прокуратурою її інтересів, як державного органу.

Згідно довідки калькуляції наданої листом КНП КМР «Міської лікарні швидкої медичної допомоги» від 19.09.2022 року № 779 вбачається, що ОСОБА_2 перебував на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії КНП КМР «Міської лікарні швидкої медичної допомоги» з 24.11.2020 по 25.11.2020 та у нейрохірургічному відділенні КНП КМР «Міської лікарні швидкої медичної допомоги» з 25.11.2020 по 30.11.2020 (а.с.52).

Відповідно до листів виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 29.09.2022 № 8 вих-15/485 та КНП КМР «МЛШМД» від 19.09.2022 № 772 з позовом до суду про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 з відповідача ОСОБА_1 ні міська рада, ні лікарня не звертались (а.с.56, 51).

Положеннями статті 1166 ЦК України передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Згідно з ч.1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Частиною 3 ст.1206 ЦК України передбачено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Як роз`яснено у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» від 07.07.1995 року № 11 судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545.

Цим Порядком передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 545 визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 545 визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.

Частинами 3, 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у суді відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» є не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з статтею 1 цього Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією Українифункції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Як було зазначено вище, пункт 3 Порядку № 545 містить пряму вказівку про те, що сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

Тобто, у даному випадку незалежно від причин не звернення з відповідним позовом закладу охорони здоров`я прокурор мав право на звернення з цим позовом на підставі закону.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).

Згідно з статтею 23Закону України«Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Матеріали справи свідчать, що підставою звернення прокурора до суду є неналежне виконання Кам`янською міською радою своїх повноважень щодо вжиття заходів з відшкодування у встановленому законом порядку витрат комунального закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину.

Отже, в цьому випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства й особи, винними діями, якої завдано шкоди здоров`ю потерпілого, на лікування якого витрачені кошти комунального закладу охорони здоров`я, та відновлення порушеного порядку відшкодування таких витрат, що відповідає принципу, закріпленому у Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, а стороною відповідача визнано позов, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вина ОСОБА_1 у вчинені злочину встановлена вироком суду, який набрав законної сили, розмір витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, доведений в судовому порядку та в добровільному порядку відповідачем не відшкодовано.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави в розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» від 07.07.1995 року № 11, ст.ст. 10 12, 13, 56, 76-81, 89, 141, 200, 206, 211, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву керівника Жовтоводської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_1 ), на користь комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" (код ЄДРПОУ 01985854) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , в сумі 8615,61 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299, в АТ КБ "Приватбанк".

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_1 ), на користь держави судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено 14 квітня 2023 року.

Суддя: В. В. Берелет

р