Ухвала суду № 110223912, 14.04.2023, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/167/23

Провадження 2/574/96/2023

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2023 року м. Буринь

Суддя Буринського районного суду Сумської області Гук Т.Р., розглянувши заяву представника позивача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» Тацького Костянтина Владиславовича про забезпечення позову у справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) природного газу,

в с т а н о в и в:

До Буринського районного суду Сумської області надійшла позовна заява АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз", яка підписана головою Правління АТ «Сумигаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) природного газу розмірі 339957, 58 грн.

Ухвалою судді Буринського районного суду Сумської області від 20.02.2023 року за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

14.04.2023року представникомпозивача АТ "Операторгазорозподільної системи"Сумигаз"Тацьким К.В.подано заявупро забезпеченняпозову,яку мотивуєтим,що 08.02.2023року АТ"Операторгазорозподільної системи"Сумигаз"звернулось досуду зпозовом до ОСОБА_1 про стягненнявартості необлікованого(донарахованого)природного газу у розмірі 339957,58 грн., яка була нарахована відповідачу внаслідок несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки побутового лічильника газу, який встановлений у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який станом на дату звернення АТ «Сумигаз» з позовною заявою до суду (08.02.2023р.) належав відповідачу на праві приватної власності. Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 20.02.2023 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. За заявою відповідача ОСОБА_1 судовий розгляд справи було відкладено на іншу дату.

11.04.2023 року представником позивача, з метою належної підготовки до розгляду справи, з Державного реєстру речових прав було отримано відомості, що відповідачу належать: на праві спільної часткової власності відповідача (розмір частки 1/2) на підставі договору купівлі-продажу № 1094 від 18.07.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Буринського районного нотаріального округу Сумської області житловий будинок загальною площею 37.4 кв.м, розташований за адресою АДРЕСА_2 , іншим співвласником зазначеного будинку є ОСОБА_2 , ймовірно дружина та будинок загальною площею 95,5 кв.м, розташований за адресою АДРЕСА_3 .

Будинку по АДРЕСА_1 , який належав відповідачу на праві власності, за вказаним параметром пошуку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно знайдено не було. Житловий будинок, загальною площею 169.5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування №154 від 03.03.2023 посвідченого приватним нотаріусом Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Анохіним О.В., на праві приватної власності належить ОСОБА_3 . Таким чином, житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , був відчужений відповідачем ОСОБА_1 приблизно через півтора тижня після постановлення судом ухвали від 20.02.2023р. Особою, на користь якої здійснене відчуження даного будинку, з високою вірогідністю є рідна дочка відповідача.

Разом з тим, 21.03.2023 року відповідач зареєстрував право спільної часткової власності на інший будинок значно меншою площею (відповідно і меншою вартістю), при цьому виникло це право власності на даний об`єкт нерухомості у липні 2006 року, майже за 17 років до моменту його державної реєстрації. У той же день 21.03.2023 року, відповідачем була подана до суду вищезгадана заява про відкладення розгляду справи. Вказані обставини дають можливість припустити, що відповідач має намір здійснити відчуження і будинку по АДРЕСА_1 наприклад, шляхом укладення відповідного договору дарування з ОСОБА_2 , яка є співвласницею цього будинку.

Вважаючи, що у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач може відчужити належні йому на праві власності вищезазначені об`єкти нерухомого майна, то виконання ухваленого на користь АТ «Сумигаз» рішення у справі істотно ускладниться або взагалі неможливості, просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_1 нерухоме майно у вигляді у вигляді житлового будинку загальною площею 37.4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та будинку загальною площею 95,5кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

У відповідності до положень ч. 1 ст.153 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пунктах 1 та 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.

В свою чергу арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Як роз`яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Із матеріалівсправи вбачається,що АТ"Операторгазорозподільної системи"Сумигаз"звернулось досуду зпозовом до ОСОБА_1 про стягненнявартості необлікованого(донарахованого)природного газу у розмірі 339957,58 грн., яка була нарахована відповідачу внаслідок несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки побутового лічильника газу, який встановлений у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно відомостейз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майноправо приватноївласності нажитловий будинок,що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 11.01.2012 року зареєстровано за ОСОБА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна житловий будинок прибудовою літ. «А-2», загальною площею 169.5 кв.м, житловою площею 90.2 кв.м з гаражем під літ. «Б», гаражем під літ. «В», нежилою масандрою під літ. «Мс», огорожею під літ.№1-4, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування посвідченого 03.03.2023 року приватним нотаріусом Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Анохіним О.В., зареєстрований 03.03.2023 року на праві власності належить ОСОБА_3 .

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна житловий будинок А-1 загальною площею 37.4 кв.м, житловою площею 15.8 кв.м, сарай Е, сарай Д, погріб Пг, вбиральня У, огорожа - №1-3 що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу виданого 18.07.2006 року приватним нотаріусом Буринського районного нотаріального округу Сумської області, з 21.03.2023 року на праві спільного часткового права власності у розмірі по частці належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна житловий будинок загальною площею 95.5 кв.м, житловою площею 43,0 кв.м з двома сараями, підвалом, погребом, гаражем, вбиральнею, огорожею, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу, ВЕС/271273, 17.11.2006, Буринська ДНК р.№1376 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Таким чином, представником позивача надано суду докази того, що після відкриття судом провадження у даній справі відповідач дійсно здійснив відчуження частини належного йому нерухомого майна, а тому є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Однак, предметом спору в даній справі є стягнення вартості необлікованого (донарахованого) природного газу, а будь-який спір щодо розпорядження нерухомим майном, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_1 , між сторонами відсутній.

Крім того, на підтвердження співмірності, запропонованого представником позивача, заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, останнім не надано суду жодних доказів вартості нерухомого майна, на яке він просить накласти арешт.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що право власності на частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на який просить накласти арешт представник позивача, зареєстроване за ОСОБА_2 , а тому накладення арешту на вказаний житловий будинок порушить права іншої особи, яка не є стороною у даній справі.

За наведеного, з урахуванням підстав та змісту позову, відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересів сторін, суд вважає, що необхідність накладення арешту на нерухоме майно, а саме два житлові будинки, є необґрунтованою і такий вид забезпечення позову є не співмірним із заявленими позовними вимогами в цій справі.

Враховуючи викладене заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149,150-153, 154 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви представника позивача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» Тацького Костянтина Владиславовича про забезпечення позову у справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) природного газу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 14.04.2023 року.

Суддя: Т.Р. Гук