Ухвала суду № 110222265, 13.04.2023, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/2145/22

Номер провадження 1-кс/229/426/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року Слідча суддя Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконфіренціі у залі суду м. Дружківка Донецької області клопотання начальника відділення СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецької області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12022052150000766 від 15 листопада 2022 року, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.115 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городок Чортківського району Тернопільської області, громадянина України, українця, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, номер обслуги п`ятої гармати другого артилерійського взводу першої артилерійської батареї першого артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні- солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -

В С Т А Н О В И Л А :

до Дружківського міського суду Донецької області 13 квітня 2023 року надійшло клопотання начальника відділення СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецької області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12022052150000766 від 15 листопада 2022 року, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.115 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .

В обгрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що слідчими слідчого відділення Бахмутського відділу ГУНП в Донецькій області під процесуальним керівництвом Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022052150000766 від 15 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді номера обслуги п`ятої гармати другого артилерійського взводу першої артилерійської батареї першого артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 13, 14, 16, 28, 29, 31, 32, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, приблизно о 17 годині (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), 14 листопада 2022 року, знаходився у приміщенні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , разом із військовослужбовцем ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , між військовослужбовцями на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з побутових причин, виникла словесна сварка.

Після чого, близько 19 годині (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 та ОСОБА_8 почали разом вживати спиртне, а саме, горілку та через декілька годин вони розійшлись по кімнатам на відпочинок.

В цей же день, приблизно о 22 годині (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), у приміщенні вище вказаного будинку, ОСОБА_9 з мотивів помсти за раніше висловлені образливі слова, діючи умисно, у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з наміру на протиправне позбавлення життя ОСОБА_8 , перебуваючи на відстані витягнутої руки від останнього, узяв у праву руку ніж та наніс один удар в область грудної клітини ОСОБА_8 , внаслідок чого останній помер.

B результаті протиправних дій ОСОБА_9 , потерпілому ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: гострої кровотечі, гемо перикарду, проникаючого ножового поранення грудної клітини з пошкодженням серця.

15 листопада 2022 року солдата ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

16 листопада 2022 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині (вбивство).

17 листопада 2022 року слідчим суддею Дружківського міського суду Донецької області підозрюваному ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , з місцем дислокації АДРЕСА_3 , строком на 60 (шістдесят) днів до 15 січня 2023 року.

12 січня 2023 року виконувачем обов`язків керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 16 лютого 2023 року, включно.

13 січня 2023 року слідчим суддею Дружківського міського суду Донецької області було винесено ухвалу про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті Луганського ЗВСП ЗС України у м. Павлоград відносно ОСОБА_4 на строк до 16 лютого 2023 року, включно.

09 лютого 2023 року слідчим з відповідним прокурором погоджено клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до 5-ти місяців, тобто до 16 квітня 2023 року включно, яке спрямоване для розгляду по суті до Дружківського міського суду Донецької області.

14 лютого 2023 року слідчим суддею Дружківського міського суду Донецької області було винесено ухвалу про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті Луганського ЗВСП ЗС України у м. Павлоград відносно ОСОБА_4 на строк до 14 квітня 2023 року, включно.

Таким чином, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою спливає 14 квітня 2023 року.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом огляду місця події від 15.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 15.11.2022; протоколом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 від 16.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 15.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 15.11.2022; протоколом огляду предметів від 22.11.2022; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 16.11.2022; висновком експерта №132 від 16.11.2022; висновком експерта судової експертизи зброї №1309-МК від 30.12.2022; іншими матеріалами кримінального провадження.

Водночас, органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання доказів, у зв`язку з чим для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:

- отримати висновок судово-психіатричної експертизи щодо підозрюваного ОСОБА_4 ;

- встановити та допитати інших свідків, які можуть володіти інформацією про вчинене кримінальне правопорушення;

- отримати матеріал, що характеризує підозрюваного ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_8 ;

- вирішити питання щодо повідомлення підозрюваному ОСОБА_4 про зміну раніше повідомленої підозри або про нову підозру;

- виконати з підозрюваним та його захисником вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду;

- підготувати обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, реєстр матеріалів досудового розслідування;

- провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність під час досудового слідства.

Провести вказані слідчі та процесуальні дії в строк до 5-ті місяців, а саме, до 16.04.2023, не виявляється за можливе з огляду на тривалий час проведення судових експертиз через значну завантаженість судових експертів. Зважаючи на це, у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 в межах строків досудового розслідування.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися, а саме, переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні даного злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.

Підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, окільким вони разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки у вказаному випадку ОСОБА_4 повинен повернутися до місця мешкання, реєстрації або місця служби, тобто на територію Донецької області до підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка в будь-який час змінює своє місце розташування, що створить умови та змогу ОСОБА_4 здійснювати вплив на свідків та переховуватися від органу досудового розслідування, крім того підозрюваний зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим неможливо ефективно забезпечити необхідну міру контролю за поведінкою підозрюваного, що дасть останньому можливість переховуватись від правосуддя, наддасть останньому можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду та здійснювати тиск на свідків, щоб останні відмовились від свої показань.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що є віддаленим містом від органу досудового розслідування та вказана адреса не перевірена органом досудового розслідування, разом з тим вказаний запобіжний захід в умовах воєнного стану, може створити негативну тенденцію для інших військовослужбовців, які умисно можуть вчиняти інші злочини, в тому числі й військові аби не захищати територіальну цілісність країни на лінії зіткнення, що може призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України, а тому обрання відносно нього іншого запобіжного заходу створить передумови для переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду. Більше того, за таких обставин ОСОБА_4 отримає можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні будь-яким чином.

Крім, цього суд при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, повинен з`ясувати технічні можливості реалізації вказаного виду запобіжного заходу та наявність електронних засобів контролю, які передбачені для виконання даного виду запобіжного заходу, з метою забезпечення своєчасного запобігання можливим спробам підозрюваного невиконання вимог обраного відносно нього запобіжного заходу.

Водночас, необхідно брати до уваги і саму особистість підозрюваного, враховуючи його репутацію, соціальні зв`язки тощо.

Крім того, можливість незаконного впливу на свідків, спрямованих на зміну їх показів в суді, наданих ними органу досудового розслідування, з метою перешкоджання доказуванню стороною обвинувачення перед судом усіх фактичних даних, які встановлені у ході досудового розслідування, порушує принцип змагальності кримінального провадження, визначений ст. 22 КК України.

З огляду на це, вважає, що такий вид запобіжного заходу як домашній арешт не є достатнім і не виправдовую, настання ризику п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, під час розгляду можливого клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд повинен звернути увагу на з`ясовування позиції власника житла та підтвердження його однозначної згоди на застосування домашнього арешту до ОСОБА_4 в такій ситуації. Сторона захисту повинна надати суду згоду повнолітніх осіб, які проживають в одному житловому приміщення із обвинуваченим щодо застосування цього запобіжного заходу, вказаним особам суд повинен роз`яснити при цьому порядок здійснення контролю за дотриманням умов застосування домашнього арешту, зокрема - щодо права з`являтися в житло.

Вказана позиція прослідковується в п. 15 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 квітня 2013 р. «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» де зауважується, що правильною слід вважати практику тих слідчих суддів, судів, які застосовують домашній арешт, з`ясувавши при цьому думку власника житла та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання; наявність у нього родини й утриманців (місце їх фактичного проживання); достатність застосування такого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у ст. 177 КПК, зокрема, спробам підозрюваного, обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Враховуючи, що в результаті протиправних дій ОСОБА_4 загинула людина, відповідно до вимог п.2 ч.4 ст. 183 КПК України є процесуально доцільним не визначати підозрюваному ОСОБА_4 заставу у вказаному кримінальному провадженню.

При цьому ризики, покладені в основу обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли та не зменшилися, у зв`язку з чим сторона обвинувачення вважає, що утримання ОСОБА_4 під вартою є таким же актуальним як і при обранні запобіжного заходу. Соціальний статус підозрюваного не змінився, нові соціальні зв`язки не утворилися, керівництво військової частини до слідчого або прокурора із клопотанням про передання підозрюваного на поруки не зверталися, досудове розслідування не завершено, тобто свідки не допитані в межах судового провадження в суді першої інстанції, тому лишається актуальним ризик впливу на них.

З огляду на те, що доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та враховані обставини, вказані у ст. 178 КПК України, те що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховується від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, прокурор просить задовольнити клопотання та продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 30 днів.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 та просив суд його задовольнити, оскільки наявні ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а також більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам, що підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно його підзахисного.

Підозрюваний ОСОБА_4 також заперечуваа проти продовження строку запобіжного заходу, підтримав позицію захисника.

Слідча суддя, вислухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали кримінального провадження, якими орган досудового розслідування обґрунтовує доводи клопотання, вважає, що воно підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 ст.194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суддя встановила, що 15 листопада 2022 року ОСОБА_4 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України та 16 листопада 2022 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України.

Згідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Поряд з цим, вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу, суд згідно вимог ст.178 КПК України враховує:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10)наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Так, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 для даної стадії кримінального провадження обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду, допитами свідків, протоколами слідчих експериментів та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

13 січня 2023 року слідчим суддею Дружківського міського суду Донецької області підозрюваному ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , з місцем дислокації АДРЕСА_3 , строком на 60 (шістдесят) днів до 16 лютого 2023 року включно.

14 лютого 2023 року слідчим суддею Дружківського міського суду Донецької області підозрюваному ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , з місцем дислокації АДРЕСА_3 , строком на 60 (шістдесят) днів до 14 квітня 2023 року включно.

На теперішній час спливає строк дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в зв`язку з чим виникла необхідність продовжити строк тримання під вартою.

Як встанволено ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Згідно з ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Частина 1 ст.183 КПК України вказує на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Із змісту п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідча суддя погоджується з існуванням ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, мати можливість незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, на існування яких вказує сторона обвинувачення.

А саме, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк до 15 років, останній може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки свідки, які разом з підозрюваним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника.

Поряд з цим, зазначені обставини, дають підстави вважати суду, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам під час розгляду даного клопотання, окрім як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням перелічених обставин, суд враховуює, що органом досудового розслідування в судовому засіданні доведені всі обставини передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, та берє до уваги сукупність обставин, які згідно статті 178 КПК України враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме, те, що підозрюваний ОСОБА_4 , не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, за місцем служби характеризується негативно, cхильний до зловживання спиртними напоями, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти життя та здоров`я особи, за який передбачена міра покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років.

Водночас, суд приймає до уваги положення ч.5 ст.9 КПК України, а саме, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, приймає до уваги, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року.

Тобто, із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, може бути застосоване попереднє ув`язнення. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Тому, з урахуванням перелічених обставин, необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави у кримінальному провадженні, враховуючи при цьому підстави визначені п. 2 ч. 4 ст.183 КПК України, а саме, слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Тому, слідча суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання і продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування.

Керуючись, ст.ст.176-178, 182-184, 186, 193-197, 205, 309 КПК України, слідча суддя, -

У Х В А Л И Л А :

клопотання начальника відділення СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецької області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12022052150000766 від 15 листопада 2022 року, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.115 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до закінчення строків досудового розслідування, з утримання на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 з місцем дислокації в АДРЕСА_3 .

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою рахувати з 13 квітня 2023 року по 16 травня 2023 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити прокурору для відома, начальнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 для виконання.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривій Ріг) через Дружківський міський суд у 5-денний строк з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 13 квітня 2023 року о 16 год. 00 хв.

Слідча суддя: ОСОБА_1