Ухвала суду № 110221455, 13.04.2023, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1237/23

УХВАЛА

13 квітня 2023 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023162380000061 від 18.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2023 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшов даний обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Ухвалою судді від 14.03.2023 року вказаний обвинувальний акт прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

На стадії досудового розслідування в рамаках даного кримінального провадження відносно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 214720 грн., згідно ухвали слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 18.02.2023 року. Строк дії запобіжного заходу закінчується 17.04.2023 року.

12.04.2023 року прокурором ОСОБА_3 подано до суду письмове клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , мотивуючи це тим, що неможливо застосувати до нього більш м`який запобіжний захід під час судового розгляду справи, так як обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час підготовчого судового засідання прокурор підтримав своє клопотання з викладених в ньому підстав.

Захисник ОСОБА_4 в підготовчому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора, оскільки ризики, на які посилається прокурор в своєму клопотанні на даний час не існують, обвинувачений хворіє та не має можливості отримувати належне лікування в умовах СІЗО, має постійне місце проживання. Просила обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника та повідомив, що погано себе почуває, однак щодо продовження судового засідання не заперечував.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора про обрання обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5ст.176 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практики Європейського судуз прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція) визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Суд враховує положення ст. 5 Конвенції, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У справі «Ілійков проти Болгарії» (заява N 33977/96) від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність обрання запобіжних заходів є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання, сукупністю даних про матеріальний та соціальний стан особи, її зв`язки з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Судом встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім наявності вказаних ризиків, суд враховує, що ОСОБА_5 особу обвинуваченого, який не працював, не одружений, утриманців не маючий, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків. Обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимості не зняті та не погашені.

Крім того, в Овідіопольському районному суді Одеської області перебувають у провадженні ряд кримінальних проваджень за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні корисливих злочинів, в тому числі і тяжких, які на данийй час ще не об`єднання в одне провадження.

Таким чином, на переконання суду, обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, матиме можливість залишити місце проживання, ухилитися від суду, продовжити вчиняти інші протиправні діяння, здійснювати незаконний вплив на потерпілу та свідків в даному кримінальному провадженні, через що застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2ст. 183 КПК Українинемає.

Посилання сторони захисту на хворобу обвинуваченого та його погане самопочуття документально не підтверджено.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що після отримання обвинувального акта суд має право застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за результатами розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки після надходження обвинувального акту до суду змінюється процесуальний статус особи з підозрюваного на обвинуваченого. Тому застосований запобіжний захід відносно підозрюваного на стадії досудового розслідування не може бути продовжено на стадії судового розгляду без попереднього обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Виходячи з наведеного, враховуючи тяжкість наслідків вчинених кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне обрати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки обрання більш м`якого запобіжного заходу, з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості скоєного, не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.1 ч.5 ст.182КПКУкраїни розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 314, 331, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна 60днів до 12 червня 2023 року включно, в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу припиняє свою дію 12 червня 2023 року.

Розмір застави щодо обвинуваченого ОСОБА_5 визначити у межах восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок код отримувача 26302945, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435.

Обвинувачений ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати за першою вимогою суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживав, а саме смт. Великодолинське Одеського району Одеської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи.

Копію ухвали направити Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала судуможе бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом5днів здня їїоголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє судовий розгляд.

Повний текст ухвали складено 14.04.2023 року.

Суддя: ОСОБА_1