Ухвала суду № 110211524, 13.04.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 квітня 2023 року Справа № 480/3229/23

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 через свого представника з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), і просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Ричкаля С.П. №52314137 від 30.01.2018 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Крім того, представник позивача просить поновити пропущений строк для звернення до суду з вказаним позовом та прийняти адміністративний позов до розгляду.

Клопотання обґрунтоване тим, що оскільки позивач дізналася про порушення її права з моменту отримання від державного виконавця копії оскаржуваної постанови, то пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх прав з моменту винесення оскаржуваної постанови є поважним і на підставі ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України просить суд його поновити.

14.11.2022 позивач направив на адресу відповідача заяву про закінчення виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору на підставі п.7 ч.5 ст.27 ЗУ Про виконавче провадження в зв`язку з визнанням виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. У відповіді від 02.01.2023, яку позивач отримала 03.01.2023, відповідач вказав, що відсутні підстави для завершення виконавчого провадження, вважаючи, що вик/документ (вик/лист) був визнаний судом таким, що не підлягає виконанню поза межами виконавчого провадження (після закінчення), а також на підставі погашення боргових зобов`язань.

Крім того, представник позивача зазначає, якщо на переконання суду строк звернення до адміністративного суду у даних правовідносинах пропущено, то враховуючи дію воєнного стану в країні та дію карантину, через поширення коронавірусної хвороби (COV1D-19), просить суд визнати причину пропуску такого строку поважною, та поновити позивачу строк на подання позовної заяви.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, та залишає позовну заяву без руху у відповідності до ст. 161 КАС України, виходячи з наступного.

В даному випадку, позивачем заявлено вимоги про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця ВПВР управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Ричкаля С.П. , яка винесена 30.01.2018.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

З аналізу наведеної норми вбачається, що постанова державного виконавця може бути оскарження в десятиденний строк, тобто до 09.02.2018.

Суд зазначає, що в адміністративному позові зазначено, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом із тим, такі твердження спростовуються даними Єдиного державного реєстру судових рішень та даними «Діловодство спеціалізованого суду».

Із аналогічним позовом про скасування постанови від 30.01.2018 позивач зверталася до суду.

Так, в межах справи №480/7399/21 ОСОБА_1 просила суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ричкаля С.П. №52314137 від 30.01.2018 про стягнення з ОСОБА_1 32108,16 швейцарських франків та 391959,47 грн. виконавчого збору.

Ухвалою суду від 16.08.2021 позов було залишено без руху у зв`язку із пропуском строку звернення, оскільки, крім іншого, позивач оскаржувала постанову про стягнення виконавчого збору від 30.01.2018 ВП №52314137, в той же час, за захистом свого порушеного права звернулася лише 13 серпня 2021 року з порушенням десятиденного строку звернення до суду, передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 02.09.2021 в межах справи №480/7399/21 позов було повернуто з підстав, що строк звернення позивачем пропущено без поважних причин.

Судом зазначено, що позивач, в позовній заяві та уточненій позовній заяві вказує, що 11.06.2021 ОСОБА_1 отримала постанову в головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми) Ричкаль С.П. про відкриття виконавчого провадження №65623608 щодо примусового виконання постанови головного державного виконавця ВПВР управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Ричкаля С.П. № 52314137 від 30.01.2018року про стягнення з ОСОБА_1 32108,16 швейцарський франків та 391 959,47 грн. виконавчого збору. Про винесення оскаржуваної постанови позивач дізналася вже після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження щодо примусового її виконання, коли звернулася до державного виконавця (11.06.2021року).

Судом в межах справи визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, в т.ч. і з підстав дію карантину. Будь-яких інших поважних причин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, позивачем не надано.

Позивачем в апеляційному порядку не було оскаржено ухвалу суду від 02.09.2021 по справі №480/7399/21, ухвала суду є чинною, набрала законної сили.

Таким чином судом в межах даної справи враховується, що позивачу було з 11.06.2021 вже було відомо про спірну постанову, про що особисто зазначено суду під час першого звернення до суду в межах справи №480/7399/21, але як і під час першого звернення, так і під час повторного звернення пропущено строк звернення, встановлений КАС України.

Крім того, суд зазначає, що посилання позивача на карантинні обмеження судом досліджувалося в межах справи №480/7399/21, визнано неповажними.

Доказів того, що такі карантинні обмеження позбавляли своєчасного звернення позивача до суду з 02.09.2021 по 06.04.2023 до матеріалів позову не надано.

Крім того, посилання позивача на введення в Україні військового стану, суд зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до введення такого стану.

Крім того, наявність введення в України військового стану не позбавило та не обмежило право позивача на звернення до суду в межах справи № 480/347/23.

Так, позивач звернулася до Сумського окружного адміністративного суду 16.01.2023 у справі №480/347/23 із вимогами про зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винести постанову про закінчення виконавчого провадження №65623608 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору згідно з виконавчим документом - постановою державного виконавця № 52314137 від 30.01.2018.

Таким чином позивачем, в обґрунтування клопотання не зазначено, які саме обмеження, пов`язані з запровадженням карантинних заходів чи військового стану спричинили неможливість своєчасного подання позовної заяви до суду, не надано до суду доказів, що позивач тривалий час (п`ять років з дня винесення та півтора роки з дня повернення аналогічного позову по справі №480/7399/21) була позбавлена можливості звернення до суду.

Будь-яких поважних причин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, позивачем не надано.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Вирішальним для визначення строків звернення до адміністративного суду є встановлення факту, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, про що останнім зазначено у постанові від 21 березня 2019 року у справі 826/5240/18.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

З аналізу наведеної норми вбачається, що постанова державного виконавця може бути оскарження в десятиденний строк.

Слід зазначити, що під час першого звернення до суду позивач зазначала, що 11.06.2021 позивач отримала постанову про відкриття виконавчого провадження №65623608 з виконання постанови №52314137 від 30.01.2018. Отже, з червня 2021 року, позивач могла та повинна була дізнатися про зміст постанови від 2018, та реалізувати своє право на її оскарження. При цьому суд враховує, що підстави пропуску строку першого звернення судом визнано неповажними та повернуто позовну заяву у зв`язку із пропуском строку звернення без поважних причин.

Водночас, реалізація особою наданих їй прав залежить від її власного волевиявлення і тягар наслідків, які настають у разі пропуску певних темпоральних меж, покладається на власника відповідного права.

Незнання через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зазначає, що право на звернення до суду виникає саме з моменту порушення прав та інтересів особи або з моменту, коли особа дізналася про такі порушення.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 13.05.2020 по справі № 640/17763/19.

Позивач не погоджується з постановою про стягнення виконавчого збору від 30.01.2018 з підстав не вчинення виконавцем дій по виконанню судового рішення. Суд зазначає, що обставини, з якими позивач пов`язує неправомірність постанови, існували як в 2018, так і під час першого та повторного звернення позивача до суду.

Посилання представника позивача що позивач також не мала можливості вчасно звернутися до суду за захистом своїх прав через дію воєнного стану в країні та дію карантину, через поширення коронавірусної хвороби (COV1D-19), суд вважає їх безпідставними, оскільки, як зазначено вище, позивач вже зверталася до суду під час дії карантину та воєнного стану із позовними заявами у справах №480/7399/21 та №480/347/23.

Отже, враховуючи, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду з даним позовом, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду.

Положеннями статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку

Також, суд зазначає, що відповідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, відповідно до якого в позовній заяві зазначається, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) сторін та інших учасників справи.

Як убачається з позовної заяви, позивач зазначив відповідачем Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (код ЄДРПОУ 43316700).

Однак згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на даний час за вказаним кодом (код ЄДРПОУ 43316700) зареєстрована інша юридична особа, а саме Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, а не Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Враховуючи викладене, позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад учасників справи, зокрема, вірну назву відповідача по справі.

За приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У силу положень ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Із позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Ричкаля С.П. №52314137 від 30.01.2018 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, тобто позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. п. 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку сума судового збору за вимоги майнового характеру становить - 1073,60 грн.,

Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати суду докази сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн за наступними реквізитами:

Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:

- Рахунок - UA878999980313151206084018540

- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Гелета