Рішення № 110211106, 06.04.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/8807/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Садошенко А.П.,

представника позивача Батраченко В.В.

представника відповідача Крюкової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" (надалі - позивач; ТОВ "БВС Ритейл") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (надалі також відповідач), у якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про застосування адміністративно - господарських санкцій за порушення вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 22.08.2022 №8.0-41 щодо вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" необґрунтовано одержаної виручки в сумі 1421065,78 гривень; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про застосування адміністративно - господарських санкцій за порушення вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 22.08.2022 №8.0-41 щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" штрафу в сумі 1421065,78 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №8.0-41 від 22 серпня 2022 року та висновки акту №584 від 17.08.2022, на підставі якого складено оскаржуване рішення, не відповідають обставинам справи, документам перевірки та нормам законодавства, розрахунки необґрунтовано одержаної виручки здійснені неправильно та з порушенням вимог законодавства. Пояснює, що декларування не здійснювалося, оскільки при спробі його здійснити після оприлюднення постанови Кабінету Міністрів України позивач не зміг цього зробити технічно та отримав відповідь служби підтримки Дія про скасування декларування цін на пальне. Вказує, що у порушення вимог закону у перевіряємий період було запроваджено не один, а два способи регулювання цін на пальне, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №341 (зі змінами у редакції, що набрали чинності з 12.05.2021) та постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, які діяли одночасно. Зазначає, що нормативно-правові акти з питань державного регулювання пального є нечіткими та неясними, допускають неоднозначне (множинне) трактування, внаслідок чого єдиний ресурс, на якому можливо здійснити декларування і це підтверджується відповідною інструкцією, розміщеною на сайті Держпродспоживслужби, повідомив позивача про те, що Кабінет Міністрів України скасував норму по декларуванню пального і послався на постанову №474. Позивач вказує на те, що відповідач вибірково врахував документи, надані до перевірки, та розраховував необґрунтовано одержану, на його думку, виручку та штраф, вибираючи на свій власний розсуд певні періоди, а не суцільним порядком, що також свідчить про неясність законодавства у цій сфері і для контролюючого органу. Здійснюючи розрахунки необґрунтовано одержаної виручки відповідачем допущено суттєві помилки, зокрема, по бензину А-95-Е безпідставно зазначено як ціну станом на момент введення в дію декларування зміни роздрібних цін ціну в сумі 31,99 грн. за літр, хоча у наданих до перевірки документах відсутні такі ціни на бензин марки А-95-Е.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/8807/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09:30 10 листопада 2022 року, витребувано докази від відповідача.

03 листопада 2022 року до суду надійшов відзив Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на позовну заяву /том 1 а.с.167-173/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позапланову перевірку ТОВ "БВС Ритейл" призначено на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 08.05.2022 №11381/0/1-22. За результатами проведення позапланової перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ТОВ "БВС Ритейл" складено акт від 17.08.2022 №584, у якому зафіксовані встановлені перевіркою порушення вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №341 та абз. 3, 4 п. 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, розрахована сума необґрунтовано одержаної позивачем виручки у розмірі 1421065,78 грн. за період з 19.05.2022 по 02.08.2022, винесено спірне рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №8.0-41 від 22.08.2022, що, за твердженням відповідача, повністю відповідає вимогам законодавства України. Відповідач вказує, що не розуміння позивачем норм права не може бути підставою для не застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

Ухвалою суду від 07 листопада 2022 року клопотання представника відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова - задоволено.

10 листопада 2022 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /том 3 а.с. 58-60/, у якій зазначено, що здійснені відповідачем розрахунки необґрунтовано одержаної виручки містять численні помилки, зокрема, бензин марки А-95-Е (код УКТЗЕД 2710124512) та преміальний бензин автомобільний ВVS PRO А-95 (код УКТЗЕД 2710124512) є різними видами пального, тоді як відповідач врахував при розрахунку щодо бензину марки А-95-Е ціну на інший товар - преміальний бензин автомобільний ВVS PRO А-95, який вперше на АЗС №80 м. Харків по вул. Морозова, 1Б, з`явився у продажу лише весною 2022 року. Вважає, що зміст відзиву на позовну заяву свідчить про не розуміння відповідачем своїх помилок.

Протокольною ухвалою від 10 листопада 2022 року у зв`язку із виникненням технічних проблем, що унеможливлює взяти участь представника відповідача у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції, підготовче засідання відкладено до 09:30 30 листопада 2022 року.

14 листопада 2022 року до суду надійшло клопотання відповідача про передачу справи №440/8807/22 за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду/том 3 а.с.100-101/.

15 листопада 2022 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив /том 3 а.с.106-107/, за змістом яких відповідач зазначає про те, що допустив помилку у розрахунку внаслідок невірного зазначення ціни станом на момент введення в дію декларування - ціни з моменту початку реалізації на бензин марки А-95-Е та цю помилку пояснює відсутністю інформації під час перевірки.

15 листопада 2022 року до суду надійшло клопотання відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова.

Ухвалою суду від 16 листопада 2022 року клопотання представника відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

30 листопада 2022 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача /том 3 а.с. 141-147/, у яких зазначено, що відповідачем при здійсненні розрахунків під час перевірки допущено порушення вимог пункту 3 Порядку декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341, оскільки відповідачем встановлено, що декларування пального по АЗС №80 не було, на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. №341 АЗС №80 ще не працювала, а отже, роздрібні ціни на пальне на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 також не були встановлені. Вважає, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а такі помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Притягнення до відповідальності за умов відсутності чітких, зрозумілих, однозначних правових норм, не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним втручанням Держави у майнові права позивача. Наголошує на низці помилок, допущених контролюючим органом у розрахунках, які є невід`ємною частиною акту перевірки, та у мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Вказує на те, що відповідач врахував ціну стели АЗС, а не дані щодо фактично отриманої позивачем виручки із Z-звітів (касовий документ) за кожен день, які надавалися до перевірки, хоча в перевіряємий період діяли знижки для споживачів по карткам лояльності.

Ухвалами суду від 30 листопада 2022 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять календарних днів та у зв`язку із виникненням технічних проблем, що унеможливлює взяти участь представника відповідача у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції, підготовче засідання відкладено до 09:30 22 грудня 2022 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи №440/8807/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалами суду від 22 грудня 2022 року клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів задоволено, витребувано від позивача додаткові докази та встановлено строк для їх надання до суду до 05 січня 2023 року, на підставі пункту 4 частини 6 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 14:00 11 січня 2023 року.

Ухвалою суду від 11 січня 2023 року задоволено клопотання представників сторін про відкладення розгляду справи та підготовче засідання відкладено.

Протокольною ухвалою від 02 лютого 2023 року задоволено клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого судового засідання та підготовче засідання відкладено до 09:30 15 лютого 2023 року.

14 лютого 2023 року до суду надійшли заперечення відповідача на додаткові пояснення позивача /том 4 а.с. 145-146/, у яких зазначено, що декларування зміни роздрібних цін пальне є одним із способів державного регулювання цін, за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції. Вважає, що у позивача була технічна можливість задекларувати ціну на пальне.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року клопотання представника відповідача про виклик для допиту в якості свідків - задоволено. Викликано в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_1 . Викликано в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_2 . Встановлено наступний порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів під час розгляду справи по суті: допит свідка ОСОБА_1 ; допит свідка ОСОБА_2 ; дослідження письмових доказів. Закрито підготовче провадження та призначено справу № 440/8807/22 до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, показання свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ТОВ "БВС Ритейл" (ідентифікаційний код 44098532) зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності позивача є 47.30 Роздрібна торгівля пальним, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 1 а.с. 19/.

02.08.2022 ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області прийнято наказ №774 "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в Товаристві з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" (АЗС)", яким відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Закону України "Про ціни і ціноутворення", на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 08.05.2022 № 11381/0/1-22 /том 2 а.с. 18/ щодо невідкладного проведення перевірок дотримання суб`єктами господарювання на роздрібному ринку пального вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 13.03.№303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" та від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами), на підставі наказу Міністерства економіки України від 02.04.2022 №679-22 "Про рішення щодо проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану", керуючись підпунктом 11 пункту 11 Положення про Головне управління Дерпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №164, наказано головному спеціалісту відділу контролю за регульованими цінами Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Севаст`яновій Ірині Василівні та головному спеціалісту відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Мірошниченко Ірині Віталіївні здійснити позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" (код ЄДРПОУ 44098532, адреса місцезнаходження: 36009, Полтавська область, м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 19-Б) за адресою здійснення господарської діяльності: Харківська обл., м. Харків, вул. Морозова, 1-Б, з питань, що зазначені в уніфікованому Акті, складеному за результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 26.08.2020 №1637 (зі змінами), з фіксуванням процесу заходу засобами відеотехніки /том 2 а.с. 21-22/.

На підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 02.08.2022 №774 в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області видано головному спеціалісту відділу контролю за регульованими цінами Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Севаст`яновій Ірині Василівні та головному спеціалісту відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Мірошниченко Ірині Віталіївні направлення від 02.08.2022 №584 на проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" за адресою здійснення господарської діяльності: Харківська область, м. Харків, вул. Морозова,1-Б, термін дії направлення 04.08.2022-17.08.2022 /а.с. 15, 90/.

Копія направлення від 02.08.2022 №584 вручена керівнику структурного підрозділу АЗС Гордієнку Ю.С. 04.082022, що підтверджується розпискою про отримання на примірнику направлення, копія якого міститься у матеріалах справи /том 2 а.с. 23-24/.

За результатами проведеної позапланової перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області складено акт від 17.08.2022 №584, додатками до якого є розрахунки необґрунтовано одержаної виручки, що є невід`ємною частиною цього акту /том 2 а.с. 229-250, том 3 а.с. 1-10/.

Начальник ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, розглянувши результати позапланової перевірки (акт складений за результатами проведення позапланової перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 17.08.2022 №584) АЗС-80 Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл", прийняв рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №8.0-41 від 22.08.2022 /том 1 а.с. 20-21, том 3 а.с. 15-16/, яким, керуючись пунктом 6 частини 1 статті 18 та пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вирішив вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" необґрунтовано одержану виручку в сумі 1421065,78 грн., яка протягом 15 календарних днів з дня отримання цього рішення підлягає перерахуванню в дохід державного бюджету (пункт 1); та застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" штраф у сумі 1421065,78 грн., який протягом 15 календарних днів з дня отримання цього рішення підлягає перерахуванню в дохід державного бюджету (пункт 2).

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №8.0-41 від 22 серпня 2022 року направлене ТОВ "БВС Ритейл" по пошті рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено позивачу 26.09.2022, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /том 3 а.с. 17/.

Позивач не погодився з рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №8.0-41 від 22 серпня 2022 року та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №8.0-41 від 22 серпня 2022 року, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон №877-V).

Відповідно до приписів статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Частиною 1 статті 2 Закону №877-V встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За приписами частини 1 статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Отже, однією з підстав для здійснення позапланових заходів є доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до частин 1-5 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Як встановлено судом, підставою для призначення позапланової перевірки наказом ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 02.08.2022 №774 та для видачі направлення на перевірку №584 від 02.08.2022 слугувало доручення Прем`єр-міністра України від 08 травня 2022 року № 11381/0/1-22, яким він просив відповідно до компетенції невідкладно забезпечити проведення перевірок дотримання суб`єктами господарювання на роздрібному ринку пального вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. У разі необхідності вжити відповідних заходів реагування. Про результати у тижневий строк проінформувати Кабінет Міністрів /том 2 а.с. 18/.

Згідно з частиною 2 § 2 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2011 р. № 1156) (у редакції чинній на час видачі доручення, далі по тексту - Регламент), прем`єр-міністр, керуючи роботою Кабінету Міністрів, дає доручення, які є обов`язковими для виконання, членам Кабінету Міністрів, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, крім тих, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим та головам місцевих держадміністрацій. Доручення Прем`єр-міністра оформляється як офіційний документ організаційно-розпорядчого характеру на спеціальному бланку.

Виконання законів України, постанов Верховної Ради, актів Президента України та Кабінету Міністрів, доручень Прем`єр-міністра забезпечують міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим (§ 75 Регламенту).

Відповідно до приписів § 78 Регламенту завдання, щодо яких визначено строк виконання, виконуються в установлений строк. Якщо строк виконання не зазначено, завдання виконується не пізніше ніж у місячний строк.

У разі коли з об`єктивних причин виконати завдання у визначений строк неможливо, керівник органу виконавчої влади, відповідального за виконання, визначає можливий новий строк та до завершення встановленого строку повідомляє про це з викладенням відповідного обґрунтування Кабінетові Міністрів та іншим заінтересованим органам виконавчої влади.

Якщо за результатами проведеного Секретаріатом Кабінету Міністрів аналізу поданої інформації перенесення строку не матиме негативних наслідків, контроль за виконанням завдання здійснюється з урахуванням нового строку. В іншому разі рішення про перенесення строку приймає Прем`єр-міністр або за його дорученням Перший віце-прем`єр-міністр.

Отже, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері, яке прийняте у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави має бути виконане у встановлений цим дорученням строк або не пізніше ніж у місячний строк, а у разі, коли завдання у визначений строк неможливо, керівник органу виконавчої влади, відповідального за виконання, визначає можливий новий строк та до завершення встановленого строку повідомляє про це з викладенням відповідного обґрунтування Кабінетові Міністрів та іншим заінтересованим органам виконавчої влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Доручення Прем`єр-міністра України від 08.05.2022 №11381/0/1-22, яке є підставою для призначення позапланової перевірки позивача, стосується питання дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на роздрібному ринку пального.

У дорученні Прем`єр-міністра України від 08 травня 2022 року № 11381/0/1-22, яким він доручив відповідно до компетенції невідкладно забезпечити проведення перевірок дотримання суб`єктами господарювання на роздрібному ринку пального вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, встановлено тижневий строк для інформування Кабінет Міністрів про результати його виконання /том 2 а.с. 18/ та у будь-якому випадку в силу вимог § 78 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2011 р. № 1156), строк виконання цього доручення не може перевищувати одного місяця.

Відповідачем не надано суду документів, якими б було продовжено строк виконання цього доручення аж до 02 серпня 2022 року включно чи визначення можливого нового строку, як не надано і доказів неможливості виконання доручення у встановлений цим дорученням строк.

Натомість, майже через три місяці після отримання доручення Прем`єр-міністра України від 08 травня 2022 року №11381/0/1-22, яким було доручено відповідно до компетенції невідкладно забезпечити проведення перевірок дотримання суб`єктами господарювання на роздрібному ринку пального вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, строк виконання якого станом на 02 серпня 2022 року закінчився, ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області було прийнято наказ від 02.08.2022 №774, яким наказано головному спеціалісту відділу контролю за регульованими цінами Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Севаст`яновій Ірині Василівні та головному спеціалісту відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Мірошниченко Ірині Віталіївні здійснити позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" (код ЄДРПОУ 44098532, адреса місцезнаходження: 36009, Полтавська область, м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 19-Б) за адресою здійснення господарської діяльності: Харківська обл., м. Харків, вул. Морозова, 1-Б, з питань, що зазначені в уніфікованому Акті, складеному за результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 26.08.2020 №1637 (зі змінами), з фіксуванням процесу заходу засобами відеотехніки /том 2 а.с. 21-22/ та на підставі цього наказу посадовим особам відповідача видано направлення на перевірку №584 від 02 серпня 2022 року /том 2 а.с. 23-24/.

У порушення вимог статті 7 Закону №877-V відповідачем у наказі від 02.08.2022 №774 та у направленні на перевірку №584 від 02 серпня 2022 року не визначено чітко предмет позапланової перевірки в частині періоду, за який буде здійснюватися така перевірка.

Суд зауважує, що письмова вимога про надання документів Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 02.08.2022 №7.2-057/2/3841-22 містить вимоги до позивача про надання різних видів документів з зазначенням різних періодів, а саме, з 08.05.2022 по 14.08.2022 (пункт 3, 4, 6 вимоги); з 07.05.2022 по 14.08.2022 (пункт 5 вимоги); з 14.05.2022 по 12.08.2022 (пункт 7 вимоги) /том 2 а.с. 25-28/. При цьому, відповідач вимагає надати зазначені у цій вимозі документи за періоди по 14.08.2022 включно до 11.08.2022.

Матеріалами справи підтверджено, що на вказану письмову вимогу відповідача позивачем надано до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області витребувані документи разом із супровідним листом від 11.08.2022 №147 /том 2 а.с. 29-228/.

Згідно з частиною 6 статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У акті позапланової перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 17.08.2022 №584 не зазначено жодних зауважень щодо ненадання позивачем до позапланової перевірки документів або надання їх не у повному обсязі чи неналежної якості.

Відповідачем не встановлено під час перевірки надання уповноваженим органам недостовірних відомостей або невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій з боку позивача та не застосовано до позивача за такі порушення адміністративно-господарські санкції в порядку статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення", тому суд критично оцінює доводи відповідача про надання позивачем до перевірки витребуваних контролюючим органом документів не у повному обсязі та неналежної якості.

У акті перевірки від 17.08.2022 №584 зазначено про порушення позивачем абз. 3, 4 п. 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами та доповненнями у редакції, яка діяла до 20.05.2022) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №341 "Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення" (зі змінами та доповненнями), та відповідачем розраховано суму необґрунтовано одержаної позивачем виручки у загальному розмірі 1421065,78 грн., про що складено розрахунки необґрунтовано одержаної виручки, що є невід`ємною частиною цього акту від 17.08.2022 №584 /том 2 а.с. 229-250, том 3 а.с. 1-10/.

Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського кодексу України основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є, зокрема, регулювання цін і тарифів.

Відповідно до частини 2 статті 191 Господарського кодексу України державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення" та іншими законами.

Статтею 192 Господарського кодексу України встановлено, що політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 21 червня 2012 року №5007-VI (далі Закон №5007-VI) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Частиною 1 статті 16 Закону №5007-VI встановлено, що органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Згідно з частиною 2 статті 16 Закону №5007-VI повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.

Відповідно до приписів статті 1 Закону №5007-VI декларування зміни ціни та/або реєстрація ціни - інформування суб`єктом господарювання у встановленому порядку органів державного регулювання і контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної; застосування ціни - продаж (реалізація) товару за встановленою ціною; продаж (реалізація) - господарська операція, під час якої здійснюється обмін товару на виражений у грошовій формі еквівалент або інший вид компенсації його вартості; товар - продукція, роботи, послуги, матеріально-технічні ресурси, майнові та немайнові права, що підлягають продажу (реалізації); торговельна надбавка (націнка) - сума витрат суб`єкта господарювання, що пов`язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) у роздрібній торгівлі, та прибутку. Гранична торговельна надбавка (націнка) є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб`єктом господарювання під час реалізації товару в роздрібній торгівлі.

Відповідно до статті 13 Закону №5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

Отже, статтею 13 Закону №5007-VI визначено декілька способів регулювання цін (1) установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни), а статтею 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки, що свідчить про те, що протягом певного періоду може бути запроваджено лише один із визначених законом спосіб регулювання ціни на певний вид товарів.

В іншому випадку розмір необґрунтовано одержаної виручки, порядок розрахунку якого визначено пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення", за один і той самий період буде задвоєно при визначенні такої необґрунтовано одержаної виручки (позитивна різниця між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання) за один і той самий період.

При цьому Законом №5007-VI не встановлено повноважень контролюючого органу зменшувати чи зараховувати розмір розрахованої відповідно до вимог Закону №5007-VI необґрунтовано одержаної виручки, зокрема, при встановленні одночасно декількох різних способів регулювання цін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 "Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення" затверджено Порядок декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі Порядок), який визначає механізм декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, переліки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341"Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення" (далі - товари).

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюється суб`єктом господарювання щодо об`єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни на товар, що реалізується таким об`єктом (закладом), порівняно з роздрібною ціною на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. №341 або з попередньо задекларованою роздрібною ціною (крім випадків збільшення ціни внаслідок закінчення строку дії знижки або зменшення ціни): на 15 відсотків і більше - за 30 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування; на 10 відсотків і більше, але менше ніж 15 відсотків, - за 14 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування; на 5 відсотків і більше, але менше ніж 10 відсотків, - за три дні до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2021 №450 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. №341" доповнено перелік товарів бензином та дизельним пальним та пункт 3 Порядку декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого зазначеною постановою, доповнити абзацом такого змісту: "Декларування зміни роздрібних цін на бензини марки А-92 та А-95 і дизельне пальне здійснюється суб`єктом господарювання щодо об`єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни товару на 1 відсоток і більше порівняно з роздрібною ціною на момент декларування за 20 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування". Дана постанова набрала чинності 12.05.2021.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 з 12.05.2021 було запроваджено декларування зміни роздрібних цін на бензини марки А-92 та А-95 і дизельне пальне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2021 №474 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" абзац п`ятий пункту 3 Порядку декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341, виключено.

Доповнено постанову Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 пунктом 41-4 такого змісту:

41-4. Установити на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі:

не більше 7 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива;

не більше 5 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних.

Середня вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ppm та бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm визначається Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на підставі розрахунків акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, проведених з урахуванням відповідних даних міжнародного інформаційного агентства Platts CIF NWE за попередні 10 днів, розрахункових коефіцієнтів 0,825 кг/літр та 0,745 кг/літр відповідно, сум митних платежів (акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та щоденного офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним банком у відповідному періоді. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України подає зазначені розрахунки Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щомісяця до 1, 11 і 21 числа.

Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щомісяця до 3, 13 і 23 числа..

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2021 №474 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім абзаців другого - четвертого пункту 2 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 15 травня 2021 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2022 №594 "Про зупинення дії пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" КМУ постановив зупинити дію пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 1, ст. 14, № 40, ст. 2387, № 46, ст. 2848; 2022 р., № 25, ст. 1331, № 28, ст. 1533) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 488. Дана постанова набрала чинності 20.05.2022.

Тобто з 15 травня 2021 року по 20 травня 2022 року діяв пункт 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. №1236, яким було установлено на період дії карантину граничні рівні торговельної надбавки на дизельне паливо та на бензини автомобільні, що є запровадженням другого способу регулювання ціни на одні й ті ж самі товари, щодо яких постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 з 12 травня 2021 року вже було запроваджено декларування зміни роздрібних цін.

Частинами 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського Суду по справі "Аманн проти Швейцарії" від 16 лютого 2000 року зазначено, що якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає, що в національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право.

Жодна норма не може вважатися „законом", якщо вона не сформульована з точністю, достатньою для того, щоб надати змогу громадянинові регулювати свою поведінку: він має бути спроможним - якщо потрібно, після відповідної консультації - передбачити такою мірою, наскільки це є розумним за даних обставин, наслідки, які можуть випливати з його дій. Ці наслідки не повинні бути передбачуваними з абсолютною певністю. У той час, як певність у праві є вельми бажаною, вона може спричиняти надмірну жорсткість, а право має йти в ногу з обставинами, що змінюються. Відповідно до цього більшість законів з необхідністю укладаються в термінах, які більшою чи меншою мірою є нечіткими, а їхнє тлумачення і застосування є питаннями практики (Рішення Європейського суду Фельдек проти Словаччини від 12.07.2001 року).

Положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування (рішення Європейського суду по справі Свято - Михайлівської парафії проти України від 14 червня 2007 року).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Статтею 3 Закону України №877-V також передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Сама юридична конструкція вказаної норми дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування.

У справі "Щокін проти України" Суд визнав, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V). У цьому рішенні Суд констатував, що органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати прибуткового податку. Вищевикладених міркувань достатньо, щоб Суд дійшов висновку, що втручання у майнові права заявника було незаконним для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви №68385/10 та №71378/10) наголосив, що перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто справедливого співвідношення між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини.

Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Як встановлено судом, у перевіряємий період замість одного способу регулювання ціни на бензин марки А-92, бензин марки А-95, дизельне пальне, як це передбачено Законом України №5007-VI, діяли два нормативно-правових акти одночасно (пунктом 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236 установлено на період дії карантину граничні рівні торговельної надбавки на дизельне паливо та на бензини автомобільні, а нормами постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 з 12.05.2021 запроваджено декларування зміни роздрібних цін на ті ж самі товари), якими у період із 15 травня 2021 року по 20 травня 2022 року було запроваджено два різних способи регулювання ціни на одні й ті ж самі товари.

Запровадження двох різних способів регулювання ціни на одні й ті ж самі товари у перевіряємий період створює правову невизначеність для суб`єкта господарювання в процесі правозастосування стосовного того, якого саме із запроваджених способів регулювання ціни суб`єкт господарювання має дотримуватися протягом перевіряємого періоду для уникнення відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій, коли одночасно діяли як приписи пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236, яким установлено на період дії карантину граничні рівні торговельної надбавки на дизельне паливо та на бензини автомобільні, так і приписи постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. №341, якою з 12.05.2021 було запроваджено декларування зміни роздрібних цін на ті ж самі товари, що є взаємовиключними, оскільки в силу Закону може бути запровадження лише один спосіб регулювання ціни на певний вид товару.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341, у редакції з 12.05.2021, яким запроваджено декларування зміни роздрібних цін на бензин марки А-92, бензин марки А-95, дизельне пальне, позивач вчиняв відповідні дії 19.05.2021 та 20.05.2021 з метою декларування зміни роздрібних цін на такі товари в електронному вигляді шляхом подання відомостей до Держпродспоживслужби через її офіційний веб-сайт з використанням кваліфікованого електронного підпису (служба підтримки Дія).

Однак, позивач не зміг задекларувати зміну роздрібних цін з технічних причин, з цього питання звертався до адміністратора за роз`ясненням та на свої звернення отримав роз`яснення служби підтримки Дія про те, що КМУ скасував норму про декларування бензину та дизельного палива, тому ця функція недоступна /том 1 а.с. 96-113, том 3 а.с. 151-154/. Вказане є додатковим свідченням нечіткості та неясності наведених вище норм не тільки для суб`єкта господарювання, але й для державних органів, на які покладено обов`язок забезпечити впровадження норм права.

Притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним.

Відповідно до пункту 3 Порядку декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341, декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюється суб`єктом господарювання щодо об`єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни на товар, що реалізується таким об`єктом (закладом), порівняно з роздрібною ціною на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 або з попередньо задекларованою роздрібною ціною (крім випадків збільшення ціни внаслідок закінчення строку дії знижки або зменшення ціни): на 15 відсотків і більше - за 30 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування; на 10 відсотків і більше, але менше ніж 15 відсотків, - за 14 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування; на 5 відсотків і більше, але менше ніж 10 відсотків, - за три дні до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування.

Невід`ємною частиною акту перевірки № 584 від 17.08.2022, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, є додатки №№1-5 до нього - розрахунки суми необґрунтовано одержаної виручки, здійснені відповідачем під час позапланової перевірки, оформленої актом № 584 від 17.08.2022 /том 1 а.с. 50-57/.

У цих розрахунках перевіряючі порівнювали ціну реалізації на об`єкті з ціною, що зазначена як "ціна станом на момент введення в дію декларування зміни роздрібних цін, грн./л". При цьому у розрахунках не зазначено дату, станом на яку вказана така ціна.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що у даному випадку перевіряючі врахували ціну, встановлену підприємством на різні види пального станом на 20.09.2021 /том 2 а.с. 59/.

Однак, 20.09.2021 не є датою набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. №341 та не є датою попереднього декларування позивачем роздрібної ціни на певні марки пального.

Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236, якою установлено на період дії карантину граничні рівні торговельної надбавки на дизельне паливо та на бензини автомобільні, та постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341, якою запроваджено декларування зміни роздрібних цін на ті ж самі товари, прийняті одним і тим самим нормотворчим органом, та діяли у перевіряємому періоді одночасно протягом одного періоду.

Отже, відповідачем безпідставно застосовано ціну станом на 20 вересня 2021 року, з якою перевіряючі порівняли ціну реалізації на об`єкті, оскільки ця дата припадає на період з 15 травня 2021 року до 20 травня 2022 року, протягом якого діяв пункт 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. №1236, яким було встановлено інший спосіб державного регулювання цін на пальне шляхом установлення граничних рівнів торгівельної надбавки та який набрав чинності пізніше за постанову Кабінету Міністрів України від 21.03.2021 №450.

Вказані розрахунки суми необґрунтовано одержаної виручки, що є невід`ємними частинами акту перевірки, містять й інші численні помилки.

Так, здійснюючи розрахунок необґрунтовано одержаної виручки, відповідачем зазначено як ціну бензину А-95-Е станом на момент введення в дію декларування зміни роздрібних цін ціну в сумі 31,99 грн. за літр, хоча у наданих до перевірки документах відсутні такі ціни на бензин марки А-95-Е (код УКТЗЕД 2710124512).

Зазначена у розрахунку ціна 31,99 грн. була встановлена на іншу марку бензину автомобільного ВVS PRO А-95 (код УКТЗЕД 2710124512), натомість, станом 20.09.2021 (яка врахована відповідачем у розрахунку, про що зазначено вище) на АЗС, на якій проведено перевірку, не продавався та взагалі був відсутній на об`єкті бензин А-95-Е -30 Турбо /том 2 а.с. 59-63/.

Приклади невірно розрахованої суми необґрунтовано одержаної виручки у додатках №2 та №4 до акту перевірки, внаслідок чого відповідачем завищено суму необґрунтованої виручки у розрахунках, детально викладено у письмових поясненнях та у додатку №7 до письмових пояснень позивача /том 3 а.с. 141-147, 155/ та ці пояснення підтверджуються матеріалами справи /том 3 а.с. 156-175/.

Зокрема, 29.07.2022 обсяг реалізації дизельного пального згідно змінного звіту 669,15 літрів /том 3 а.с. 173/, згідно Z-звіту також 669,15 літрів /том 3 а.с.174-175/, а у розрахунку контролюючого органу зазначено 669,16 літрів /том 1 а.с. том 1 а.с. 56/, що впливає на розрахунок необґрунтовано одержаної виручки, оскільки вона розрахована з помилкою.

При розрахунку необґрунтовано одержаної виручки перевіряючими не враховано дію знижок для споживачів по карткам лояльності, внаслідок чого сума необґрунтовано одержаної виручки розрахована з помилками. Наприклад, згідно змінного звіту АЗС №80 за 19.07.2022 ціна реалізації дизельного палива 55,99 грн., всього 377,09 грн. /том 3 а.с. 165/, однак згідно Z-звіту фактично 377,09 літрів дизельного палива реалізовано за 20633,03 грн., тоді як у розрахунку відповідача різниця вирахувана з суми 21113,27 грн. (337,09 грн.*55,99 грн.) замість 20633,03 грн., а отже розрахована з помилкою /том 4 а.с. 166-167/. Аналогічні помилки допущено й за інші дати 21.07.2022, 22.07.2022, 23.07.2022, 29.07.2022 /том 4 а.с. 155-175/.

При здійсненні під час перевірки розрахунків необґрунтовано одержаної виручки відповідачем при здійсненні розрахунків не враховано, що обсяг певного виду палива та вартість реалізованого виду палива були зафіксовані у Z-звітах (фіскальний звітний чек), що складені окремо за кожну зміну, тому за певну дату складалися декілька Z-звітів, які є окремими документами, що містять відомості про розрахункові операції, зокрема, про обсяг та вартість виду пального, реалізовані протягом однієї зміни.

Факти допущення помилок при здійсненні розрахунків сум необґрунтовано одержаної виручки підтверджено і самим відповідачем, яким у ході розгляду справи по за межами перевірки, що закінчилася 17.08.2022, складено нові розрахунки, що містяться у матеріалах справи /том 4 а.с. 79-90/.

При цьому, графи нових розрахунків не збігаються з графами, що є додатками до акту перевірки, як за змістом, такі і за їх кількістю, деякі з нових розрахунків містять інші періоди, за які розрахована сума необґрунтованої виручки порівняно з розрахунками, що є додатками до акту перевірки /том 4 а.с. 83-85/, а також містять інші суми необґрунтовано одержаної виручки, як більші, так і менші, у порівнянні з розрахунками, що є невід`ємними частинами акту перевірки.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що акт перевірки від 17.08.2022 №584, з додатками, що є його невід`ємною частиною, який є підставою для прийняття спірного рішення, складений з численними помилками та з порушенням вимог статті 20 Закону України №№ 5007-VI.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Отже, акт перевірки від 17.08.2022 №584 з додатками, що є його невід`ємною частиною, є недопустимим та недостовірним доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи все викладене вище, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення, як передбачено частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №8.0-41 від 22 серпня 2022 року прийняте Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, адміністративний позов ТОВ "БВС Ритейл" обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у загальному розмірі 24810 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №9470 від 05.10.2022, №9534 від 10.10.2022 /том 1 а.с. 17, 18/ та виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету /том 1 а.с. 143, 144/.

Таким чином, при задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" витрати зі сплати судового збору в сумі 24810 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" (ідентифікаційний код 44098532, вул. Зіньківська, 19Б, м. Полтава, 36009) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (ідентифікаційний код 40324829, проспект Науки, 40, 6 поверх, м. Харків, 61166) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №8.0-41 від 22 серпня 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" витрати зі сплати судового збору в сумі 24810 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13 квітня 2023 року.

Суддя С.С. Сич