Рішення № 110207499, 13.04.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1802/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2023 року Галицький районний суд м. Львова в складі головуючої судді Волоско І.Р., розглянувши заяву адвоката Жукровського Ярослава Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

12.04.2023 від представника позивача - адвоката Жукровського Ярослава Івановича надійшла до суду заява про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про вирішення питання про судові витрати.

В обґрунтування заяви покликається на те, що рішенням Галицького районного суду міста Львова від 10 квітня 2023 року позов задоволено повністю, вирішено постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №1058121839 (до повідомлення серії ЛВ №00265840 від 31.12.2022 року) від 17.02.2023 року скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

В судовому засіданні 10.04.2023 року представник позивача зробив відповідну заяву про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення. Вказує, що у встановленому порядку не було вирішено питання про обґрунтування та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи. Відтак, просить винести додаткове судове рішення у справі, яким стягнути з бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (пл.Ринок, 1 місто Львів, 79008; ЄДРПОУ 44448833) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

З урахуванням положень ч.3 ст.252 КАС України, суд вважає, що перешкоди для розгляду заяви позивача в порядку письмового провадження відсутні.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частинами 1,2 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 1 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із п.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Зазначене відповідає алгоритму дій викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі №9901/350/18

Положеннями ч.3-5 ст.143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись положеннями ч.3 ст.252 КАС України, судом розглянуто заяву про стягнення судових витрат у письмовому провадженні.

Як вбачається з матеріалів заяви, представник позивача покликається на те, що в судовому засіданні 10.04.2023 року він зробив відповідну заяву про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Позивач зазначає, що у встановленому порядку не було вирішено питання про обґрунтування та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018р. по справі №61-3416св18.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до акту про надання правничої (правової) допомоги від 10.04.2023 р. та договору С-55 від 17.03.2023 р., позивач здійснив перерахування «за надання правничої (правової) допомоги адвокатом, згідно договору С-55 від 17.01.2023 р.» у розмірі 2,000 (дві тисячі) гривень, що підтверджується банківськими документами.

Відповідно до Акту про надання правничої (правової) допомоги від 10.04.2023 р. позивачу надано наступні послуги: підготовка позовної заяви 1500 грн.; представництво клієнта в судовому засіданні (в т.ч. доїзд до суду) 500 грн. Разом 2000 грн.

Послуги відповідають умовам Договору С-55 від 17.03.2023 р. та надані на належному рівні відповідно до вимог Клієнта. Сторони претензій одна до одної не мають.

Позивач у встановленому порядку здійснив оплату витрат на професійну правничу допомогу на розрахунковий рахунок адвоката, що підтверджується банківськими виписками.

Отже, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно з вимогами ч. 1ст. 139 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, оскільки у встановленому порядку не було вирішено питання про обґрунтування та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи, суд приходить до висновку, що клопотання про стягнення судових витрат підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 143, 252 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

заяву щодо ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат - задоволити.

Стягнути з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (пл.Ринок, 1 місто Львів, 79008; ЄДРПОУ 44448833) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Додаткове рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя І.Р.Волоско