Рішення № 110199244, 03.04.2023, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/6239/22

провадження у справі № 2/0285/147/23

03 квітня 2023 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого судді Сусловця М.Г., за участі секретаря судових засідань Голяки Д.О. та осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідачі: не прибули,

третя особа: не прибула,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом виконавчого комітету, як орган опіки і піклування Звягельської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року органу опіки та піклування виконавчого комітету Звягельської міської ради звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить: позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; позбавити батьківських прав ОСОБА_1 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,та стягувати на користь неповнолітніх дітей аліменти на їх утримання, в розмірі 1/4 частки усіх видів доходу на кожну дитину, щомісяця починаючи з дня подання позову.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачі є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_6 . Батько ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . 22.01.2021 року ОСОБА_6 , ОСОБА_5 так ОСОБА_9 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв`язку з тим, що батьки перебувають у місцях позбавлення волі. Відповідно до рішення виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 17.03.2021 року дітей влаштовано під опіку бабусі ОСОБА_3 . Після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не мають на меті повертати дітей до себе в сім`ю. Відповідачі не виконують покладених на них обов`язків щодо виховання, навчання та матеріального утримання дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .

В судове засідання представник позивача не прибув, подав заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не прибули, подали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнали та не заперечують щодо їх задоволення.

Третя особа в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи без її участі, просить позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11). Батько дитини ОСОБА_10 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.15).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12, 13).

З 22.01.2021 року ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 перебувають на первинному обліку служби у справах дітей міської ради як діти, позбавлені батьківського піклування. У зв`язку з перебуванням батька та матері в місцях позбавлення волі (а.с.14).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 13.03.2021 року № 85 "Про захист прав та законних інтересів дітей" малолітніх дітей ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та неповнолітню ОСОБА_6 влаштовано під опіку баби ОСОБА_3 (а.с. 20).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово були засудженні за вчинення злочинів та відбували покарання у місцях позбавлення волі (а.с.8, 23-24,25-61).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на диспансерному обліку по причині психічних і поведінкових розладів, внаслідок вживання наркотичних речовин, що підтверджується довідкам від 18.08.2022 року виданими Новоград-Волинським міськрай ТМО (а.с. 63, 64).

Згідно висновку органу опіки та піклування Новоград-Волинської міської ради від 09.11.2022 року, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав: ОСОБА_2 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,(а.с. 4-6).

Згідно положень статті 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до положень ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток і передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно, ч. 2 ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-ІІІ від 26.04.2001 року вбачається, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. 12 цього Закону, батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей.

У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої Законом, зокрема, п. 2. ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина та ін.

За змістом ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову у підготовчому провадженні суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За змістом статей 12, 13, 83 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі неналежним чином не виконують покладені на них обов`язки щодо виховання та утримання дітей, свідомо ухиляються від виконання батьківських обов`язків по вихованню неповнолітніх дітей: не виявляють батьківської турботи та піклування, матеріальної допомоги на їх утримання не надають, не цікавляться їх життям, здоров`ям, свої обов`язки щодо виховання і піклування про фізичний, духовний і моральний розвиток дитини не виконують.

Ураховуючи зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей необхідно задовольнити.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (ч. 2 ст. 166 СК України), який є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві (ст. 180 СК України).

Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Згідно зі ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Способи виконання обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей визначені ст.181 СК України, за змістом якої, аліменти за рішенням суду присуджуються у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.

Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. А згідно ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів дітей суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог та стягує з відповідачів аліменти у частці від заробітку (доходу) платника аліментів

Відповідно ч. ч. 1-3 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом; якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття; якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрований: АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрована: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрований: АДРЕСА_1 ) аліменти на користь малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше, ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову - 21.11.2022 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрована: АДРЕСА_2 ) аліменти на користь малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше, ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову - 21.11.2022 року і до досягнення дітьми повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрована: АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1 984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрований: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1 984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: