Рішення № 11019716, 02.09.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2010 Справа № 7/94-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м.Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна", м. Херсон

про стягнення 10339грн. 58 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - Гололобов М.І., юрисконсульт, дов. №01-4/2704 від 17.06.2010р.

від відповідача - не прибув

Сутність справи: Позивач (ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль", м.Херсон, код 00131771) звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача (ТОВ "МКП "Прозерпина", м.Херсон, код 21290781) 10339грн. 58коп. основного боргу за спожиті послуги централізованого опалення протягом опалювальних сезонів 2007-2010р.р.

Відповідач позов не визнає з тих підстав, що між сторонами відсутні договірні відносини на постачання теплової енергії.

Відповідно до п.2 ст.275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору не допускається. Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору, укладеного з енергопостачальником. Отже, позивач з порушенням вищеперелічених норм, безпідставно, всупереч бажанню відповідача відпускав теплову енергію, хоча мав припинити такий відпуск в момент розірвання договору на поставку теплової енергії №542 від 01.01.2006р.

Обгрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на правову норму ст.1212 ЦК України, натомість всупереч вимогам ст.34 ГПК України, не доводить факту набуття відповідачем будь-якої теплової енергії.

Подані ним рахунки та акти не підписані відповідачем, тепло в належні ТОВ "МКП "Прозерпина" приміщення не подавалось і було відсутнє, перевірки тепломереж або контроль подачі теплової енергії позивачем не проводились і документально не зафіксовані.

Звертає увагу суда на аналогічні справи та судову практику по них, яка склалася у Вищому господарському суді України.

Позивач, не погоджуючись з наданими відповідачем запереченнями, зазначає, що наказом №4 від 22.11.2005р. Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, зі змінами, внесеними наказом №169 від 06.11.2007р., затверджений Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, яким визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення.

Тобто, процес відключення передбачає процедуру, пов'язану з виконанням певних дій, після яких представниками позивача складаються акти про відключення опалюваних приладів.

Відповідач не надав жодного доказу, який би підтверджував здійснення процедури відключення об'єкта теплопостачання від мереж централізованого опалення.

Уповноважений представник відповідача двічі без пояснення причин не з'являється на виклик суду для участі у розгляді справи.

Натомість, враховуючи, що наданих доказів достатньо для прийняття рішення, відсутність заперечень з боку позивача, викладення правової позиції щодо предмета позову у наданому письмовому відзиві на позовну заяву, розгляд справи відбувається без участі представника ТОВ "МКП "Прозерпина".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

З матеріалів справи встановлено, що 01 січня 2006р. між сторонами був укладений договір №542 на постачання теплової енергії в належні відповідачу приміщення по вул.І.Кулика, 114 "г" та по вул. Будьонного, 10 у м.Херсоні, площею відповідно 29,3 та 92,9 кв.м.

01 листопада 2006р. дія цього договору була припинена внаслідок припинення дії договору про надання послуг з переробки природного газу, укладеного між ВАТ "Херсонська ТЕЦ" та ДП "Газ-Тепло".

Зважаючи на цю обставину, відповідачу був направлений лист №10/3712 від 16.11.2006р. з повідомленням про припинення дії договору №542 від 01.01.2006р. та пропозицією укладення нового договору про надання послуг з опалення та гарячого водопостачання з доданням двох примірників договору для його підписання.

Відповідач від підписання договору відмовився, натомість позивач продовжував надавати ТОВ "МКП "Прозерпина" послуги централізованого опалення протягом опалювальних сезонів 2007-2010р.

Протягом зазначеного періоду позивач надав відповідачу послуг з теплової енергії на суму 10339грн. 58коп.

Направлені відповідачу рахунки за спожиту теплову енергію та скерована вимога про сплату боргу залишені без задоволення та реагування, а також не були підписані представником відповідача.

Таким чином, як на думку позивача, внаслідок несплати боргу відповідач безпідставно набув майно позивача у вигляді теплової енергії, внаслідок чого між сторонами виникли позадоговірні цивільно-правові зобов'язання, які регулюються правовими нормами статей 1212-1214 ЦК України, в силу яких відповідач має відшкодувати позивачу вартість безпідставно набутого майна.

За викладених у описовій частині рішення підстав відповідач пред'явлений позов не визнає.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд визнав позов необгрунтованим і відмовляє у його задоволенні, врахувавши наступне.

Відповідно до статей 638, 640 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

З наданих у справу належних доказів встановлено, що договірні відносини між сторонами припинені з 01.11.2006р., тобто з припиненням дії укладеного між сторонами договору №542 від 01.01.2006р.

В подальшому договір на надання послуг з опалення та гарячого водопостачання між сторонами не укладався за відсутності у відповідача намірів на отримання та споживання цих послуг.

Позивач не приймав заходів, будучи заінтересованою стороною, у вирішенні зазначеного переддоговірного спору у судовому порядку.

Відповідно до п.3 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Аналогічні положення містять і норми ЦК України, зокрема ст.649 цього Кодекса.

Положеннями статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд, приймаючи рішення, врахував, що відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Відповідно до преамбули вказаного закону, він визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі. В силу ст.1 Закону, термін "енергія" у цьому законі вживається у наступному значенні: енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Крім того, ч.2 ст.275 ГК України передбачає, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відтак, за відсутності договору, позивач не повинен був здійснювати надання відповідачеві послуг з постачання теплової енергії.

За викладених обставин, посилання позивача на приписи правової норми ст.1212 ЦК України безпідставні, а факт набуття відповідачем без достатньої правової підстави майна у вигляді теплової енергії, - недоведеним належними доказами у розумінні процесуальних норм ст.33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

Суддя Н.О. Задорожна

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 03.09.2010 р.