Ухвала суду № 110191066, 12.04.2023, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1419/22

Номер провадження 1-кп/697/41/2023

У Х В А Л А

Іменем України

12 квітня 2023 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів, Черкаської області клопотання прокурора про заміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022250340000134 від 06.07.2022 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канів, Черкаського району, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, депутатом не являється, в силу ст. 89 КК України не судимого

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 310 КК України -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 12022250340000134 від 06.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 310 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про заміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з домашнього арешту на тримання під вартою. Своє клопотання мотивував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів, та за санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, має молодий вік, неодружений, ніде не працює, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, а також законних джерел засобів до існування.

14.07.2022 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2022 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці за місцем його фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , тобто до 15.09.2022, строк дії якого продовжено ухвалами головуючого у справі від 15.09.2022, 08.11.2022, 26.12.2022, 14.02.2023 до 14.04.2023 включно. Вказаними ухвалами суду на обвинуваченого ОСОБА_4 накладено заборону залишати йому місце проживання за вищевказаною адресою, обов`язок повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та прибувати до суду за першою вимогою, а також заборону спілкування із свідками по даному кримінальному провадженню.

Проте, як стало відомо, під час дії ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14.02.2023 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обвинувачений ОСОБА_4 03.04.2023 залишив місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 та близько 20:00 год. прийшовши до будинковолодіння свого знайомого ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 де, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив дрібне хуліганство щодо останнього, яке полягало в нецензурній лайці та погрозах фізичною розправою на адресу господаря будинку, а також в намаганні вчинити бійку та нанести тілесні ушкодження останньому, що підтверджується матеріалами відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про порушення умов запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_4 , а тому є всі підстави в заміні запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.

Отже, враховуючи, що обвинувачений не виконав обов`язків, покладених на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, а більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки: 1) застосування особистого зобов`язання згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України полягає у виконанні обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в тому числі не відлучатися з місця свого проживання без дозволу суду. Проте обвинувачений ОСОБА_4 вже допускав неодноразову неявку до суду без повідомлення про поважність причин такої неявки. Крім того, застосування особистої поруки жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; 2) для застосування особистої поруки згідно зі ст. 180 КПК України потрібна наявність поручителів. Однак жодна особа не виявила намір бути поручителем обвинуваченого ОСОБА_4 ; 3) домашній арешт не є дієвим, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 свідомо порушував умови запобіжного заходу, а тому є всі підстави для зміни запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували щодо зміни запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2022 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, до 15.09.2022 включно, строк дії якого продовжено ухвалами головуючого у справі від 15.09.2022, 08.11.2022, 26.12.2022, 14.02.2023 до 14.04.2023 включно.

Частиною першою статті 200 КПК України визначено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Згідно положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так, ч. 1 ст. 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У відповідності до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів, та за санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.

Обвинуваченому ОСОБА_4 повних 25 років, неодружений, ніде не працює, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, а також законних джерел засобів до існування, під час дії ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14.02.2023 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обвинувачений ОСОБА_4 03.04.2023 залишив місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 та близько 20:00 год прийшовши до будинковолодіння свого знайомого ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 де, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив дрібне хуліганство щодо останнього, яке полягало в нецензурній лайці та погрозах фізичною розправою на адресу господаря будинку, а також в намаганні вчинити бійку та нанести тілесні ушкодження останньому, що підтверджується повідомленням відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про порушення умов запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_4 шляхом самовільного залишення ним місця проживання без поважних причин.

Отже, враховуючи, що обвинувачений не виконав обов`язків, покладених на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, а більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки: 1) застосування особистого зобов`язання згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України полягає у виконанні обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в тому числі не відлучатися з місця свого проживання без дозволу суду. Проте обвинувачений ОСОБА_4 вже допускав неодноразову неявку до суду без повідомлення про поважність причин такої неявки. Крім того, застосування особистої поруки жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; 2) для застосування особистої поруки згідно зі ст. 180 КПК України потрібна наявність поручителів. Однак жодна особа не виявила намір бути поручителем обвинуваченого ОСОБА_4 ; 3) домашній арешт не є дієвим, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 свідомо порушував умови запобіжного заходу.

Суд зазначає, що контроль за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, покладений на працівників органу Національної поліції чинним кримінальним процесуальним законодавством, а саме ст. 181 КПК України. Для цього працівники поліції мають право з`являтися в житло особи, яка перебуває під домашнім арештом, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 є запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

переховуватися від суду, оскільки обвинуваченому ОСОБА_4 , у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення загрожує покарання на строк до 10 років позбавлення волі та з метою ухилення від відбуття покарання останній може переховуватися, він не має стримуючих чинників, таких як наявність роботи, утриманців, власної сім`ї та дітей;

незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки з урахуванням того, що обвинуваченому ОСОБА_4 відкрито матеріали досудового розслідування, йому відоме місце проживання свідків у кримінальному провадженні тому, у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, з метою уникнення від кримінальної відповідальності він матиме реальну можливість незаконно впливати на них в тому числі, шляхом вчинення інших кримінальних правопорушень;

вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не має законних джерел для існування, а також з метою незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні він може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Так, під час судового розгляду встановлено і знайшло підтвердження наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ухилятися від суду, що підтверджується зібраними по кримінальному провадженню письмовими документами, ухиляючись тим самим від притягнення до кримінальної відповідальності незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та продовжувати вчиняти інші правопорушення.

З огляду на викладене, суд прийшов до переконливого висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, а обвинуваченому обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, а також забезпеченню спробам переховування від суду, перешкоджання встановлення істини у справі, а тому у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Нормами частини 4 статті 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Нормами частини 3 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Частиною 5 статті 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається у межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 грн.

При визначенні розміру застави суд враховує тяжкість злочинів в яких обвинувачується ОСОБА_4 , його майновий стан.

За таких обставин заставу слід визначити у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 80 520 грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 194-200, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою - задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів.

Термін тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з 12.04.2023 по 10.06.2023.

Визначити розмір застави в сумі 80 520 грн. у випадку внесення якої ОСОБА_4 звільнити з-під варти.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_4 такі зобов`язання:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись з місця проживання: АДРЕСА_1 - без дозволу суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну місця проживання, або роботи;

- заборонити спілкування із свідками по даному кримінальному провадженню.

Ці зобов`язання застосовуються до ОСОБА_4 на строк з дати винесення цієї ухвали і до прийняття судом рішення по кримінальному провадженню за №12022250340000134 і набрання вироком або ухвалою законної сили.

Роз`яснити ОСОБА_4 , та заставодавцю, що у разі якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причини чи не повідомить причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на ним цією ухвалою обов`язки застава звертається в дохід держави. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити ОСОБА_4 .

Копію ухвали в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 направити на виконання начальнику Канівського ІТТ №4 ГУ НП в Черкаській області та Начальнику державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення через Канівський міськрайонний суд.

Суддя ОСОБА_1