Постанова № 110188886, 03.04.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/?????/23

В справі № 760/18531/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Машевської О.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову серії ЕАР № 6223555 від 28 листопада 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121-2 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Посилається в позові на те, що постановою серії ЕАР № 6223555 від 28 листопада 2022 року, винесеною інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області Сташко В. Ю., його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 250, 00 гр. за ч. 2 ст. 121-2 КУпАП за те, що він 28 листопада 2022 року о 16 год. 17 хв. у м. Вінниці, керуючи маршрутним транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом 2Б пл. Шкільна-ДПЗ Десна, здійснив посадку (висадку) пасажирів ,чим, на думку інспектора, порушив п. 15.1 ПДР.

Вважає, що постанова є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню судом з наступних підстав.

Стверджує, що на думку інспектора, він зупинився у невстановленому місці, оскільки неподалік встановлено знак 3.34 «Зупинка заборонена»

Однак, при розгляді адміністративного правопорушення інспектор поліції не прийняв до уваги його пояснення, що відповідний знак не поширюється на маршрутне таксі, а також не надав можливості письмово засвідчити відповідні заперечення.

Наголошує на тому, що не порушував п. 15.1 ПДР, оскільки при керуванні маршрутним транспортним засобом здійснив зупинку на прохання пасажирів, припаркувавшись на узбіччі без порушення Правил дорожнього руху.

Крім цього, в порушення ст. 283 КУпАП у постанові не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування здійснювалося.

З огляду на це, відсутність будь-яких належних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 22 грудня 2022 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ст.ст. 162, 165 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву.

19 січня 2023 року до суду надійшов відзив представника Департаменту патрульної поліції, у якому останній проти позову заперечує.

Посилається на те, що 28 листопада 2022 року під час патрулювання в м. Вінниці по вул. Коцюбинського, 58, інспектором було зупинено автомобіль Mеrcedes-Benz днз НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом 2Б Пл.Шкільна-ДПЗ-Десна, під керуванням позивача, який порушив п. 15.1) ПДР України під час висадки пасажирів.

Зазначає, що позивач здійснив зупинку та висадку пасажирів поза межами місця зупинки громадського транспорту.

Встановивши всі обставини правопорушення, інспектором було прийнято рішення притягнути водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАР № 6223555 за ч. 2 ст. 121-2 КУпАП.

Відмічає, що зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Таким чином, інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог, встановлених КУпАП та Інструкцією.

З урахуванням цього просить у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 28 листопада 2022 року інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області Сташко В. Ю. винесено постанову серії ЕАР № 6223555 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121-2 КУпАП, а саме: порушення вимог п. 15.1 Правил дорожнього руху щодо заборони зупинки та стоянки транспортних засобів на дорозі у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

Диспозиція частини 1 статті 121-2 КУпАП України передбачає відповідальність за порушення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі правил під час здійснення посадки (висадки) пасажирів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Так, з оспорюваної позивачем постанови вбачається, що позивач, у порушення п. 15.1 Правил дорожнього руху, здійснив зупинку та посадку (висадку) пасажирів поза спеціально відведеного місця на дорозі чи на узбіччі.

Згідно п. 15.1. ПДР України зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснювати у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас, ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

З точки зору ч.2 ст.77 КАС України процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень.

Оскаржувана позивачем постанова не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи, до неї не додано жодних доказів, а також пояснень свідків, що свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

Суд вважає, що сама лише постанова, складена інспектором, не може бути об`єктивним доказом правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконував функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтями 10, 11 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку відповідача, встановлені обставини, не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Крім того, відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і в цій частині.

За ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з цього, з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496, 20 гр., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 122 ч. 3, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 132, 139, 242-247, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 6223555 від 28 листопада 2022 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області Сташко Владиславом Юрійовичем відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121-2 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121-2 КУпАП закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 496,20 гр. судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач-1: Департамент патрульної поліції, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ: 40108646.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Л.А.Шереметьєва