Рішення № 110188027, 12.04.2023, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3965/22

2/703/327/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретаря судовогозасідання Климовича Д.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Смілянська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Смілянська державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Після смерті матері залишилося спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_1 . Після смерті матері, він не мав можливості звернутися до нотаріуса, оскільки був призваний до лав Збройних Сил України та наразі перебуває на військовій службі. Тому змушений просити суд надати йому додатковий термін для прийняття спадщини, після смерті матері терміном в один місяць.

Позивач в судове засідання не з`явилась, але до суду від нього надійшла заява в якій він просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, в письмовому клопотанні просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги визнає.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, в письмовому клопотанні просила проводити розгляд справи без її участі.

Згідно з ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04 листопада 2021 року. Після її смерті відкрилась спадщина.

Позивач, згідно ст.1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом, оскільки є сином померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача НОМЕР_2 від 14 жовтня 2022 року.

04 листопада 2022 нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори Зайцевою О.А., відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_1 пропустив встановлений строк прийняття спадщини після її смерті.

Згідно довідки від 29 листопада 2022 року №894/1/1248 військової частини НОМЕР_3 , солдат за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі у Збройних Силах України з 09 березня 2022 року по теперішній час.

Відповідно до вимог ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (смерті спадкодавця) і не припинилися внаслідок його смерті, що передбачено ст.1218 ЦК України.

Відповідно до ст.1269 ЦК України, заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто, а ст.1270 ЦК України регламентує для прийняття спадщини строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1220-1221, 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно ст.1268-1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з тим, що він був мобілізований до ЗСУ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Таким чином, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Окрім того, суд зазначає, що позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 1320цс17.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно керуватися тим, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Правова позиція, висловлена Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15, передбачає, що, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, наведене доводить існування підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, оскільки визначений ч.1 ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини пропущено позивачем із поважних.

Аналізуючи викладені норми права та встановлені обставини по справі, враховуючи, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини, у зв`язку із проходженням військової служби, суд вважає за можливе позов задовольнити та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПКУкраїни у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

Позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід 2-ї групи.

Частиною 6 ст.141 ЦПКУкраїни передбачено якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного, 50 відсотків судового збору, що належав до сплати за подання позову до суду, стягується із відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, ст. 1216, 1218, 1261, 1269, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 19, 76, 77, 80, 81, 200, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Смілянська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючого по АДРЕСА_2 , додатковий строк терміном один місяць для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп. який зарахувати на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк оримувача: Казначейство України, код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення (з дня складання повного тексту).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: В. О. Прилуцький