Ухвала суду № 110186584, 12.04.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.04.2023Справа № 645/6404/21 Провадження № 1-кп/554/765/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2023 р. м. Полтава

Октябрський районний судум. Полтави під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець м. Харкова, громадянин України, раніше не судимий, працює на посаді начальника відділу поліції №2 ГУНП в Харківській області, розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

та

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Богодухів, Харківської області, громадянин України, раніше не судимий, працює на посаді уперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, має на утриманні малолітню дитину 2014 року народження, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 р. «2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» з Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2022 р. справу передано в провадження судді ОСОБА_1

20.03.2023 р. до Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, передбаченого ст.219 КПК України після повідомлення особі про підозру.

У клопотанні захисник ОСОБА_4 просить кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42020220000000584 від 10.12.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України та обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України - закрити у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, що передбачено п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Своє клопотання захисник обґрунтовує такими доводами.

Посилаючись на зміст обвинувального акту та додатків до нього адвокат ОСОБА_4 зазначає, що станом на момент складання слідчим повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів, 14.07.2021 року, в матеріалах кримінального провадження був відсутній обвинувальний акт, що є складовою форми завершення досудового розслідування (ч. 4 ст. 110 КПК), і зважаючи на те, що його було складено тільки 27.09.2021 р., то і процедура завершення досудового розслідування не могла розпочатись раніше цієї дати, а само складання слідчим повідомлення про завершення досудового розслідування не свідчить про завершення досудового розслідування, а отже в даному випадку з 14.07.2021 не можуть бути застосовані положення ч. 5 ст. 219 КПК щодо зупинення строків досудового розслідування.

Окрім того, заявник вказує, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_8 від 25.03.2021 р. було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020220000000584 від 10.12.2020, до чотирьох місяців, тобто до 29.05.2021. Проте, на думку захисника, продовження строку досудового розслідування слідчим суддею до чотирьох місяців у кримінальному провадженні, в якому не приймалось рішення про продовження такого строку до трьох місяців, тобто в порядку, передбаченому пунктом 1 частини третьої статті 294 КПК України, свідчить про те, що слідчий суддя фактично взяв на себе повноваження, віднесені зазначеною нормою до виключної компетенції прокурора, оскільки строк, на який продовжено термін досудового розслідування, включає в себе і період, щодо якого питання повинен вирішувати виключно прокурор. Окрім того, захисник зазначає, що слідчий суддя, продовжуючи 25.03.2021 р. строк досудового розслідування до чотирьох місяців, міг його продовжити не до 29.05.2021 р., а до 25.05.2021 р., адже чотири місяці відраховуються з моменту прийняття судового рішення, тобто слідчий суддя вийшов за межи граничних строків. Оскільки останнім днем строку досудового розслідування був 25.05.2021 р., а слідчим суддею тільки 28.05.2021 р. продовжено строк досудового розслідування, то за версією заявника, строки досудового розслідування були продовжені поза межами граничних строків.

Також, захисник в своєму клопотанні зазначає про те, що зміст повідомлення про завершення досудового розслідування не було доведено до підозрюваних та їх захисників.

Окрім того, ОСОБА_4 вказує, що звернення прокурора до суду з обвинувальним актом поза межами строків досудового розслідування, виключає набуття ОСОБА_6 та ОСОБА_9 статусів обвинувачених (підсудних).

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_5 підтримали клопотання захисника ОСОБА_4 та просили його задовольнити

Прокурором ОСОБА_3 надані письмові заперечення стосовно клопотання адвоката і зазначено про те, що обвинувальний акт подано в межах строків досудового розслідування. В судовому засіданні прокурор проти задоволення вказаного клопотання про закриття кримінального провадження заперечував. Вказав, що прокурор звернувся до суду із обвинувальним актом з дотриманням процесуальних строків, оскільки вважає, що обвинувальний акт складено, підписано та затверджено прокурором в межах строків досудового розслідування.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення ч. 1 ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Розумність строків - є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Частина 2 ст. 113 КПК передбачає, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частина 4 ст. 219 КПК встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 219 КПК, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 5 ст. 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Відповідно до ст. 283 КПК прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Велика палата ЄСПЛ у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява №8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у п. 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду в межах строку досудового розслідування (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, від 23 лютого 2022 року у справі № 935/154/20, від 01 червня 2022 року у справі № 348/1674/19; ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 760/34267/19, від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19, від 10 січня 2022 року у справі № 617/1839/19).

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005).

Вимогою верховенства права є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування. Юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом. (абзаци перший, другий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України від 11 червня 2020 року № 7-р/2020).

Дослідивши зміст поданого клопотання, надані захисником копії документів, а також обвинувальний акт та додатки до нього, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд установив наступне.

Хронологія процесуальних рішень та інших обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для розгляду клопотання:

10.12.2020 року до ЄРДР були внесені відомості за № 42020220000000584.

29.01.2021 року ОСОБА_6 було оголошено повідомлення про підозру.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_8 від 25.03.2021 по справі № 554/695/21 (провадження № 1-кс/554/5367/2021), було продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, а саме до 29.05.2021 року.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 28.05.2021 р. по справі № 642/2666/21 (провадження № 1-кс/642/1354/21), продовжено строк досудового розслідування до двох місяців, а саме до 29.07.2021 року.

14.07.2021 року слідчим складено повідомлення про завершення досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_10 від 06.09.2021 р. стороні захисту встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42020220000000584 від 10.12.2020 року до 24.09.2021 року.

27.09.2021 року - складено слідчим ОСОБА_11 та затверджено прокурором ОСОБА_3 обвинувальний акт.

27.09.2021 року підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_6 отримано копію обвинувального акту, який направлено прокурором до Фрунзенського районного суду міста Харкова.

У ході розгляду клопотання суду належить вирішити юридичний спір, чи звернувся прокурор до суду з обвинувальним актом у межах строку досудового розслідування. Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.

29.01.2021 року ОСОБА_6 було оголошено повідомлення про підозру.

Отже досудове розслідування у кримінальному провадженні до 29.03.2021 р. включно повинно було закінчитися прийняттям прокурором одного з рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.

17.03.2021 р. слідчим ОСОБА_11 складено клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020220000000584 від 10 грудня 2020 року та подано до слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави.

Клопотанням, слідчий прохав продовжити строк досудового розслідування одразу на шість місяців, тобто до 29.07.2021 року, без продовження строку досудового розслідування спочатку до трьох місяців прокурором, що суд вважає порушенням норм КПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Частиною третьою статті 294 КПК України встановлена чітка послідовність дій стосовно продовження строків досудового розслідування при завершенні двомісячного строку досудового розслідування.

Так, вказана норма передбачає, що якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;

2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;

3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.

Частиною другою статті 295-1 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор зобов`язані зазначити у клопотанні найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.

Пунктом 21 частини першої статті 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься розумність строків.

Згідно із частинами першою, другою статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Статтею 113 КПК України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Отже, суд вважає, що законодавцем чітко визначений порядок, тобто послідовність та уповноважені суб`єкти для прийняття рішення про продовження строків, а саме спочатку прокурором до трьох місяців, і лише тільки потім слідчим суддею до шести місяців.

Окрім того, приписами частини 4 статті 294 КПК визначені різні правові підстави за якими прокурор та слідчий суддя може продовжити строки досудового розслідування.

Так, прокурор до трьох місяців може продовжити строк досудового розслідування у разі, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, в той час як слідчий суддя для продовження строку досудового розслідування зобов`язаний встановити особливу складність провадження, що є підставою для продовження строку саме слідчим суддею.

З огляду на вказане суд робить висновок, що у кримінальному провадженні № 42020220000000584 слідчий суддя, розглянувши клопотання про продовження строку досудового розслідування до шести місяців, в якому не приймалось рішення про продовження такого строку до трьох місяців, тобто в порядку, передбаченому пунктом 1 частини третьої статті 294 КПК України, фактично взяв на себе повноваження, віднесені зазначеною нормою до виключної компетенції прокурора, оскільки строк, на який пропонувалося продовжити термін досудового розслідування, включає в себе і період, щодо якого питання повинен вирішувати виключно прокурор.

Порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею врегульовано статтею 295-1 КПК України.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_8 від 25.03.2021 р., якою було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020220000000584 від 10.12.2020, до чотирьох місяців, тобто до 29.05.2021, прийнята поза межами повноважень наданих слідчому судді.

Суд критично ставиться щодо тверджень захисника, стосовно того, що слідчий суддя, продовжуючи 25.03.2021 р. строк досудового розслідування до чотирьох місяців, мав повноваження продовжити його не до 29.05.2021 р., а до 25.05.2021 р., адже чотири місяці строку досудового розслідування спливали саме 29.05.2021, при цьому суд зазначає, що дискреційні повноваження продовження строку досудового розслідування після закінчення двомісячного строку після повідомлення особі про підозру, надані виключно уповноваженому прокурору, в порядку ст. 295 КПК.

Період досудового розслідування у Кримінальному процесуальному кодексі України визначений двома моментами - початком і кінцем.

Законодавцем розмежовані поняття «завершення» та «закінчення» досудового розслідування.

«Завершення» - є проміжним етапом досудового розслідування, в той час як «закінчення» - кінцевим.

Завершення - має нормативну і практичну об`єктивізацію, насамперед, через ч. 4 ст. 110, ч. 5 ст. 219, ч.ч. 1, 2, 3, 9 ст. 290 КПК України. А закінчення через п. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 283, 293 КПК.

Таким чином, складання обвинувального акту та наданням фактичного доступу до нього стороні захисту, поряд із відкриттям матеріалів і наданням фактичного доступу підозрюваним та захисникам - є формою завершення досудового розслідування.

Разом з цим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням або врученням).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Частина 2 ст. 113 КПК України передбачає, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Таким чином, дії слідчого і прокурора, передбачені ч. 4 ст. 110 КПК, у вигляді складання обвинувального акту є однією з обов`язкових форм завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та поряд із виконанням вимог ст. 290 КПК - наданням фактичного доступу стороні захисту до матеріалів досудового розслідування і речових доказів, може свідчити про виконання стороною обвинувачення дій спрямованих на завершення досудового розслідування.

До матеріалів клопотання захисником надано копію повідомлення слідчого ОСОБА_11 про відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів, датоване 14.07.2021 року.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 06.09.2021 р. стороні захисту було надано строк до 24.09.2021 року для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Обвинувальний акт складено слідчим 27.09.2021 року.

Таким чином, станом на момент складання слідчим повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів, 14.07.2021 року, в матеріалах кримінального провадження був відсутній обвинувальний акт, що є обовязковим етапом завершення досудового розслідування;

Зважаючи на те, що обвинувальний акт слідчим було складено тільки 27.09.2021 року, то і процедура завершення не могла розпочатись раніше цієї дати, оскільки досудове розслідування завершується саме складанням обвинувального акту (ч. 4 ст. 110 КПК).

Таким чином, дія положення ч. 5 ст. 219 КПК, стосовно неврахування у строки досудового розслідування строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, з наступного дня після складання повідомлення про завершення досудового розслідування, з 15.07.2021 р. до 24.09.2021 р., останній день строку для ознайомлення сторону захисту з матеріалами досудового розслідування, у кримінальному провадженні № 42020220000000584 не може бути застосована, оскільки не відбулась законодавчо встановлена процедура завершення досудового розслідування.

Зважаючи на те, що не відбулась встановлена законом процедура завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020220000000584, то строк досудового розслідування не зупинявся та тривав у період з 15.07.2021 до 24.09.2021.

Направлення прокурором обвинувального акту після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020220000000584 від 10.12.2020 року щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття ОСОБА_6 та ОСОБА_7 статусів обвинувачених (підсудних), а отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Викладена позиція цілком узгоджується з висновками викладеними в постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19 (провадження № 51-2890км19).

Суд підкреслює, що строк досудового розслідування - не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ (п. 3 цієї ухвали).

Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного - якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування - є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.

Тому суд переконаний, що застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування навіть на один або кілька днів не є зайвим формалізмом або «правовим пуризмом», оскільки: (1) строки досудового розслідування є граничними, (2) положення ч. 5 ст. 294 КПК виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Оскільки судом установлено наявність підстав для закриття кримінального провадження, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, що перешкоджає призначенню справи до судового розгляду, суд згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК, приймає рішення про закриття кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 28, 219, 284, 290, 314, 315, 316 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 42020220000000584 від 10.12.2020 р. - задовольнити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням- ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, та ОСОБА_7 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, внесеного до ЄРДР за № 42020220000000584 від 10.12.2020 року, закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів із дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Октябрський районний суд м. Полтави.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1