Ухвала суду № 110183122, 07.04.2023, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 квітня 2023 року справа № 580/2560/23

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05.04.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) подав до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення з порушенням вимог постанови КМУ №704 з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 для визначення розміру грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення з 29.01.2020 до 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 та з 01.01.2021 до 01.10.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021.

Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

На підставі п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 до 01.10.2021.

Так, ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції до 19.07.2022) було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Разом з тим, Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до ч.2 ст.233 КЗпП України та викладено її у такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».

Таким чином, у даній правовій ситуації перебіг тримісячного строку звернення до суду, установленого ч.2 ст.233 КЗпП України, має обчислюватись з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», тобто з 19.07.2022.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України із змінами, внесеними Законом №2352-ІХ, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

При цьому, приписи ч.1 ст.116 КЗпП України у редакції, яка була чинною до 19.07.2022, визначали, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже, як у попередній, так і в чинній редакції ч.1 ст.116 КЗпП України, у роботодавця існував обов`язок з письмового повідомлення працівника про нараховані суми, належні працівникові при звільненні. Відмінність між згаданими редакціями полягає в тому, що змінився час, коли таке повідомлення має бути здійснене (з «перед виплатою» на «в день виплати»), а також обсяг інформації, яка має бути зазначена у такому повідомленні (обов`язковою стала наявність роз`яснення суми щодо кожного виду виплати). Разом з тим, ні у редакції до 19.07.2022, ні після цієї дати законодавцем не визначено форми такого письмового повідомлення.

Матеріали справи, зокрема, зміст доданого до позовної заяви витягу з наказу ГУ ДСНС України в Черкаській області від 01.10.2021 №134 та грошового атестату від 08.10.2021 №12 свідчать, що на час звільнення зі служби позивача було ознайомлено з належними до виплати сумами коштів та їх видами, зокрема розміром посадового окладу (3170,00 грн.).

Викладене, на переконання суду, свідчить, що отримання позивачем довідки від 06.03.2023 №24 про складові нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, не змінює часу, коли позивач дізнався про нараховані та виплачені йому суми.

Як було зазначено вище, з 19.07.2022 законодавцем змінено правове регулювання строку звернення з позовом до суду у справах про стягнення належних працівникові сум, зокрема, й заробітної плати, а саме: встановлено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У спірному випадку, на переконання суду, норми ч.1 ст.58 Конституції України вказують на неможливість застосування строку звернення до суду у спорах про стягнення заробітної плати у період до 19.10.2022.

Однак, після 19.07.2022 до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст.233 КЗпП України у чинній редакції, які передбачають тримісячний строк звернення до суду, який сплинув 19.10.2022.

Разом з тим, позов поданий в суд 05.04.2023. Тобто, з пропуском встановленого ст.233 КЗпП України строку звернення в суд.

Ч.6 ст.161 КАС України визначений обов`язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Всупереч наведеній нормі, позивач не додав до позову заяву про поновлення строку звернення в суд.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження.

Згідно з частинами 1-2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України, вона на підставі ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати їй строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст.2, 133, 160, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ