Рішення № 110183115, 12.04.2023, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року справа № 580/1818/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

10.03.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у переведенні з пенсії з інвалідності на пенсію за вислугу років;

зобов`язання відповідача перевести з 01.11.2021 його пенсію з інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до вимог п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач відмовив у переведенні з пенсії з інвалідності на пенсію за вислугу років у зв`язку з відсутністю у позивача вислуги 25 календарних років. Вважає, що відповідач порушуючи закон відмовив у такому переведенні. Частиною 3 ст.50 вказаного вище Закону встановлено, що пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією. Вказав, що звернувся до відповідача щодо переведення 30.11.2022 та має право на призначення пенсії за вислугу років з 01.11.2021. Посилався на висновки Верховного Суду у постановах від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а та від 08.09.2021 у справі №320/4635/20.

Ухвалою суду від 15 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного письмового провадження відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Також встановлено відповідачам строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзивів на позовну заяву та доказів. Вказану ухвалу відповідач отримав 16.03.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

10.04.2023 від відповідача суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що згідно з матеріалами пенсійної справи позивач отримує пенсію з інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п.п. "б" - "д" ст.1-2 вказаного вище Закону незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2020 або після цієї дати та на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Календарна вислуга років позивача становить 20 років 09 місяців 11 днів, а загальна вислуга років на день звільнення з урахуванням пільгової 27 років 05 місяців 20 днів. Стверджує, що з 01.10.2011 п. "а" ст.12 зазначеного вище Закону поширює свою дію лише на осіб, які мають календарну вислугу року, яку заборонено рахувати у будь-якому пільговому обчисленні. Зміни до вказаного Закону у 2011 році є складовою загальних змін реформування пенсійної системи України, як виконання однієї із вимог МВФ до України. Відповідні зміни до ст.12 внесено 08.07.2011. Для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. У зв`язку з відсутністю необхідного стажу для пенсії за вислугою років позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст.12 зазначеного вище Закону. Посилався на висновки Верховного Суду у постановах від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 24.10.2019 у справі №295/7219/16. Вважає, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду. Тому у нього відсутнє право на здійснення перерахунку пенсії з 01.11.2021.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до витягу з наказу Державної установи «Черкаська виправна колонія (№62)» від 26.11.2020 №196/ОС-20 позивач, майор внутрішньої служби, черговий помічника начальника установи відділу нагляду і безпеки державної установи «Черкаська виправна колонія (№62)» звільнений 26.11.2020 відповідно до ч.5 ст.23 (через хворобу) Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Станом на день звільнення вислуга років у календарному обчисленні становила 20 років 09 місяців 11 днів, у пільговому обчисленні - 27 років 05 місяців 20 днів.

Згідно з розрахунком вислуги років при призначені пенсії від 28.01.2021, складеним начальником державної установи «Черкаська виправна колонія (№62)» майором внутрішньої служби Сергієм ГОРБЕНКОМ, вислуга років у календарному обчисленні становила 20 років 09 місяців 11 днів, у пільговому обчисленні - 27 років 05 місяців 20 днів. Вказано, що періоди служби з 03.07.2001 до 04.01.2004, з 24.05.2005 до 26.11.2020 підлягають зарахуванню у вислугу років на пільгових умовах 30 днів служби за 40 днів на підставі постанови КМУ від 17.07.1992 №393 та наказу Міністерства юстиції України від 10.04.2010 №669/5. Періоди служби з 04.01.2004 до 24.05.2005 підлягають зарахуванню у вислугу років на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на підставі постанови КМУ від 17.07.1992 №393 та наказу Міністерства юстиції України від 10.04.2010 №669/5.

Протоколом від 02.04.2021 в пенсійній справі №2306013056 (Державний департамент з питань виконання покарань) підтверджується, що позивачу призначена пенсія з інвалідності у розмірі 60% грошового забезпечення, про що видане відповідне пенсійне посвідчення від 12.05.2021 серії НОМЕР_2 .

30.11.2022 позивач звернувся заявою до відповідача, в якій серед іншого просив перевести його з 01.11.2021 з пенсії з інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та призначити йому пенсію у розмірі 70% грошового забезпечення.

Листом від 28.12.2022 №7786-7750/Х-03/8-2300/22 відповідач повідомив. Здійснивши аналіз наданих позивачем документів встановлено, що перевести його на пенсію за вислугу років відповідно до вказаного вище Закону немає підстав, оскільки на день звільнення зі служби 26.11.2020 він не мав вислуги 25 календарних років.

Тому позивач звернувся в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України та деяких інших осіб регулює Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - ЗУ №2262-ХІІ).

Відповідно до ст.1 ЗУ №2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Процедуру звернення особи заявою про призначення пенсії та порядок її розгляду визначено у ст.48 ЗУ №2262-XII. Так, заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.

Особа, яка звернулася за призначенням пенсії, пред`являє паспорт або інший документ, що засвідчує особу.

Згідно зі ст.49 ЗУ №2262-XII пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок).

Згідно з п.4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Оскільки спірні правовідносини виникли щодо реалізованого позивачем наміру змінити вид пенсії з інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 зазначеного Закону, суд урахував ч.3 ст.45 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), згідно з якою переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Згідно з ч.4 ст.45 Закон №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Згідно з п. "а" ст.12 ЗУ №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Зважаючи, що позивача звільнено зі служби державної установи «Черкаська виправна колонія (№62)» з 26.11.2020, для призначення йому пенсії за вислугу років, його календарна вислуга на день звільнення має становити 25 календарних роки і більше. Закон чітко вказує саме на календарне, а не пільгове обчислення вислуги для призначення пенсії, без виключення.

Вказаним вище Витягом з наказу про звільнення позивача підтверджується, що позивач має 20 років 09 місяців 11 днів вислуги на день звільнення в календарному обчисленні. Отже, вона є недостатньою для призначення пенсії за вказаною вище нормою Закону. Водночас у Витязі вказано про наявність у позивача вислуги років у пільговому обчисленні, яка складає 27 років 05 місяців 20 днів. Зазначені відомості також підтверджуються вказаним вище розрахунком вислуги років при призначені пенсії.

Суд урахував, що позивач проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України та звільнений з державної установи «Черкаська виправна колонія (№62)».

У ч.3 ст.23 Закону України від 23 червня 2005 року № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон № 2713-IV) передбачено, що пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби відповідно до ч.4 ст.23 Закону №2713-IVвстановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів, особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.

Отже, з метою для призначення пенсії особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років, а саме один місяць служби за сорок днів та один місяць служби за півтора місяця.

Згідно з п.«б» ч.1 ст.17 Закону №2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"- "д" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Згідно зі ст.171 ЗУ №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок щодо встановлення порядку обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом.

Абзацом 3 п.1 постанови Кабінету Міністрів від 17 липня 1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова №393) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховується служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.

Абзацом 20 підп. «в» п.3 Постанови №393 визначено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, за переліком посад і в порядку, затверджуваних Міністерством юстиції.

Абзацом 3 підп. «г» п.3 Постанови №393 визначено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Отже, особам, які перебували на службі в Державній кримінально-виконавчій службі та які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються служба в Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Наказом Міністерства юстиції України від 10.04.2013 №669/5 затверджено Перелік посад та порядку встановлення пільгового заліку вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Наказ №669/5).

Згідно з п. 1.1. Наказу №669/5 особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, посади яких не передбачені Переліком посад та порядком встановлення пільгового заліку вислуги років, для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, пільговий залік вислуги років для призначення пенсій зараховується на умовах один місяць служби за сорок днів.

Відповідно до п.1.3. Наказу №669/5 період проходження служби на штатній посаді та періоди служби, під час яких на особу рядового чи начальницького складу наказом покладається виконання обов`язків за посадою, проходження служби на якій згідно з цим Переліком зараховується до вислуги років для призначення пенсій на умовах один місяць служби за півтора місяця або один місяць служби за два місяці, заноситься до відповідного розділу послужного списку особової справи особи рядового чи начальницького складу та засвідчується гербовою печаткою.

Згідно зі вказаним вище розрахунком вислуги років при призначені пенсії позивачу періоди його служби з 03.07.2001 до 04.01.2004, з 24.05.2005 до 26.11.2020 підлягають зарахуванню у вислугу років на пільгових умовах 30 днів служби за 40 днів, а періоди служби з 04.01.2004 до 24.05.2005 підлягають зарахуванню у вислугу років на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на підставі постанови КМУ від 17.07.1992 №393 та наказу Міністерства юстиції України від 10.04.2010 №669/5.

Отже, перебування позивача на пенсії з інвалідності, підтверджене протоколом відповідача від 02.04.2021 в пенсійній справі №2306013056 щодо пенсії за вислугу 27 років (календарних 20), свідчить про необґрунтованість доводів відзиву та листа відповідача від 28.12.2022 щодо недостатності стажу для зміни виду його пенсії.

Оскільки при призначенні пенсії за вислугу років враховується пільгова вислуга згідно з п.«а» ст.12 ЗУ №2262-ХІІ, позивач мав законне сподівання на зміну виду пенсії на за вислугу років. Тому при визначенні вислуги років під час переведення позивача на пенсію за вислугу років відповідно до п.«а» ст.12 ЗУ №2262-ХІІ з урахуванням положень Закону №2713-IV та Постанови №393 відповідач зобов`язаний зарахувати позивачу періоди його служби з 03.07.2001 до 04.01.2004, з 24.05.2005 до 26.11.2020 у вислугу років на пільгових умовах 30 днів служби за 40 днів, а періоди служби з 04.01.2004 до 24.05.2005 у вислугу років на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.

Встановлені обставини та згаданий лист відповідача (вих. від 28.12.2022) доводять, що відповідач не розглянув заяву позивача щодо переведення пенсії з інвалідності на пенсію за вислугу років та не прийняв рішення - акту владно-розпорядчого характеру. Пояснення відповідача листом щодо відсутності підстав для такого переведення пенсії позивача відповідно до п.«а» ст.12 ЗУ №2262-ХІІ із-за відсутності вислуги 25 календарних років на день звільнення не узгоджуються зі вказаними вище передбаченими законом підставами та способом дій такого суб`єкта владних повноважень щодо обов`язку винести акт владно-управлінського характеру (рішення).

Зважаючи, що відповідач не прийняв акту владно-розпорядчого характеру щодо отриманої заяви позивача щодо переведення з пенсії з інвалідності на пенсію за вислугу років, не з`ясовував передбачених п. «а» ст.12 ЗУ №2262-ХІІ, Законом України №2713-IV та Постановою №393 підстав для переведення пенсії, порушення заявленого права позивача на належний розмір пенсії допущене відповідачем саме бездіяльністю щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача, а не бездіяльністю щодо відмови у переведенні пенсії з інвалідності на пенсію за вислугу років. Тому в цій частині позовна вимога не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Згідно з абз. 2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завданням адміністративного судочинства є гарантування дотримання прав особи та вимог законодавства, а не забезпечення ефективності державного управління, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Оскільки розглядаючи звернення пенсіонера про зміну виду пенсії відповідач зобов`язаний виконати таке повноваження за наявності законних підстав, воно не є дискреційним.

Зважаючи на ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV, згідно з якою переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, позовна вимога щодо зобов`язання відповідача перевести позивача на пенсію за вислугу років з 01.11.2021 не обґрунтована та задоволенню не підлягає. Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права позивача наявні обґрунтовані підстави визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача про переведення з пенсії з інвалідності на пенсію за вислугу років та зобов`язати його у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, перевести його з 30.11.2022 (з дня подання заяви) з пенсії з інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 ЗУ №2262-ХІІ.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а та постанову від 08.09.2021 у справі №320/4635/20, вказані у відзиві постанови Верховного суду не обґрунтовані та не враховані, оскільки висновки в них стосуються вирішення спорів, які не є достатньо подібними для цієї справи за суб`єктним складом і предметом позовних вимог, а обставини спору (виникли у 2017 та 2018роках) регулювалися нормами, які зазнали в подальшому істотних змін.

Отже, заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до адміністративного суду, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.11.2022 про переведення з пенсії з інвалідності на пенсію за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, перевести ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 30.11.2022 (з дня подання заяви) з пенсії з інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до п.«а» ст.12 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 12.04.2023.