Ухвала суду № 11018, 14.06.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

15 червня 2006 року

Справа № 2-7/6811-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Градової О.Г.,

Голика В.С.,

секретар судового засідання Будяк К.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Чурочкін А.Б., дор. № 47/9/10 від 17.01.2006; Заря І.О., дор. № 31.03.2006

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті в Автономній РеспубліціКрим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 25.04.2006 по справі № 2-7/6811-2006А

за позовом Алуштинського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (вул. Партизанська, 41, місто Алушта,98500)

до Державної податкової інспекції у місті Алушті в Автономній РеспубліціКрим (вул. Леніна 22-а, місто Алушта,98500)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2006 у справі № 2-7/6811-2006А позов задоволено. Визнані нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Алушта № 0000091502/0 від 14.02.2006; № 0000101502/0 від 14.02.2006.

В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду скасувати, як постановлену з порушенням норм матеріально права, а також при неповному з'ясуванні обставин, які мають істотне значення для справи.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Представники відповідача просять постанову суду скасувати, з підстав, викладених в апеляційної скарзі.

Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача, за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, встановила наступне.

Матеріалами справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Алушті 6.02.2006 була проведена невиїзна документальна перевірка Алуштинського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства щодо дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.03.2005 р. по 31.12.2005.

В ході перевірки були виявлені порушення платником податків абзацу 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-111 від 21.12.2000, які виразились в несвоєчасній сплаті податкового зобов'язання з податку на додану вартість, про що був складений акт №114/15-2/03348028 від 06.02.2006.

На адресу позивача, після завершення перевірки, були направлені податкові повідомлення-рішення №0000091502/0 від 14.02.2006 та №0000101502/0 від 14.02.2006, якими, до позивача були застосовані фінансові санкції у розмірі 48417,47 грн. і 32822,78 грн. відповідно.

Позивачем вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені шляхом подання на адресу відповідача скарги №301 від 24.02.2006 відповідно до вимог статті 5 Закону України № 2181-111 від 21.12.2000. Проте, рішенням Державної податкової інспекції у м. Алушті №1180/10/23 від 28.02.2006 скарга Алуштинського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства залишена без розгляду за тою причиною, що скарга не була скріплена печаткою, що є порушенням пункту 3 Положення про подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України №82 від 02.03.2001.

Стаття 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" передбачає, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-Х1І від 04.12.1990, закріплено право органів державної податкової служби України запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків). З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у місті Алушті було винесено та направлено на адресу позивача 25.01.2006 запрошення №427/10/15 для складання та підписання акту невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з питання своєчасності сплати податку на додану вартість у 2005 році, яке мало відбутися 06.02.2006. Після неявки посадових осіб відповідачем був складено відповідний акт згідно з вимогами пункту 1.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Пунктом 1.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової інспекції України №327 від 10.08.2005 визначено, що у разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби.

Крім того з матеріалів справи, зокрема журналу реєстрації вхідних документів, виходить, що позивачем вказане запрошення було отримано 30.01.2006.

Отже, згідно пункту 4 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»перевірка мала бути проведена не раніше 10.02.2006 . Із абзацу 3 пункту 2 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»№817-98 від 23.07.1998 аналогічне правило встановлено і стосовно проведення планової виїзної перевірки.

Також слід зазначити, що на адресу позивача Державною податковою інспекцією у місті Алушті був направлений акт перевірки від 06.02.2006 за номером №114/15-2/03348028, у той час як в податкових повідомленнях-рішеннях №0000091502/0 від 14.02.2006 та №0000101502/0 від 14.02.2006 вказано акт перевірки №114/15-2/02248028 від 06.02.2006. Відповідно до пункту 10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України №110 від 17.03.2001, факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. На підставі акту перевірки, згідно з пунктом 11 зазначеної Інструкції, податковий орган протягом 10 днів з дня реєстрації акту перевірки приймає податкове повідомлення-рішення. Таким чином, судом першої інстанції зроблені правильні висновки що, дії щодо прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки, який не був направлений на адресу платника податків та фактично не був винесений, не є з боку Державної податкової інспекції у місті Алушті обгрунтованими, відповідно до вимог частини З статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Слід також зазначити, що пункт 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства передбачено, що Акт —службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що докази, які одержані з порушенням порядку їх отримання не можуть бути основою для подальшого прийняття на підставі цих доказів податкових повідомлень-рішень. Таким чином, невідповідність дій податкового органу нормам чинного законодавства тягне за собою незаконність спірних податкових повідомлень-рішень і як наслідок - визнання їх нечинними.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова господарського суду винесена при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному з’ясуванні обставин, які мають істотне значення для справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2006 у справі № 2-7/6811-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.В. Дугаренко

Судді О.Г. Градова

В.С. Голик