Рішення № 11017958, 02.09.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.10           Справа № 10/64-10. Господарський суд Сумської області, у складі судді Малафеєвої І.В. при секретарі судового засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи №10/64-10

за позовом:           дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача:           комунального підприємства «Глухівський тепловий район»,

          м. Глухів

про стягнення 2177585,59 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:          Хотіна А.О., довіреність № 32/10 від 09.06.2010р.

від відповідача:          Губенко В.Г., довіреність № 01/10 від 01.02.2010р.

          Фоменко С.М., довіреність № 04/10 від 27.01.2010р.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 2177585,59 грн. заборгованості (в т.ч. 1709394,97 грн. основного боргу, 174853,92 грн. пені, 239152,78 грн. інфляційних збитків, 54183,92 грн. 3% річних) відповідно до договору № 06/08-1640БО-29 від 29.09.2009 року, укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

03.06.2010 року відповідач подав заперечення проти позову про стягнення боргу та штрафних санкцій, в якому зазначає, що комунальне підприємство «Глухівський тепловий район» було вимушено споживати газ по цінам, які свідомо призвели до збитків, керуючись чинним законодавством, що суперечить ст. 58 Конституції України, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

05.07.2010 року представник позивача подав письмові пояснення на заперечення відповідача проти позову, в якому зазначає, що не відповідність тарифів жодним чином не стосується правовідносин, які виникли між сторонами на підставі даного правочину, і позивач жодним чином не причетний до механізму затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги, тому вважає заперечення відповідача необґрунтованими та безпідставними. Представник позивача в судовому засіданні заявив усне клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення.

Представник позивача залишив клопотання про розстрочку виконання рішення на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання № 06/08-1640 БО-29 від 29.09.08р. позивач зобов'язувався передати у власність відповідача, а останній в свою чергу – прийняти та оплатити природний газ на умовах зазначеного договору.

Відповідно до п. 6.1 договору № 06/08-1640 БО-29 від 29.09.08р. оплата за газ та послуги за його транспортування здійснюється в такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводять плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги природного газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивачем протягом жовтня-грудня 2008 року, січня-вересня 2009 року згідно договору було передано відповідачу природний газ на загальну суму6899132,22 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, що підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками, копії яких долучені до матеріалів справи.

Але, як пояснив представник позивача в судовому засіданні, відповідач заборгованість погасив частково у розмірі 5189737,25 грн. повністю з позивачем за поставлений природний газ не розрахувався, тому позивач був вимушений звернутися до суду із позовною заявою про стягнення боргу.

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу по договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання № 06/08-1640 БО-29 від 29.09.08р. становить 1709394,97 грн. що підтверджується матеріалами справи, а саме договором та актами прийому-передачі природного газу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 1709394,97 грн. боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору № 06/08-1640 БО-29 від 29.09.08р позивач просить стягнути з відповідача 239152,78 грн. інфляційних збитків за період з листопада 2008р. – по березень 2010р. та 54183,92 грн. 3% річних за період з 11.11.2008р. по 29.04.2010р.

Пункт 7.1 договору передбачає, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов‘язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 239152,78 грн. інфляційних збитків та 54183,92 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені відповідно до п. 7.2 вказаного договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання № 06/08-1640 БО-29 від 29.09.08р. в розмірі 174853,92 грнза період з 29.10.2009р. по 29.04.2010р.

Пункт 7.2 договору передбачає, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору покупець зобов‘язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку Укрїни, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Крім цього, пунктом 7.10 договору визначено, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Окільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі174853,92 грн., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи те, що відповідач є комунальним підприємством, яке забезпечує населення м. Глухова тепловою енергією і його неплатоспроможність перед початком опалювального сезону може мати негативні наслідки для мешканців міста Глухова, суд вважає за необхідне задовольнити усне клопотання та розстрочити сплату суми боргу на 7 місяців за умови сплати рівними частками.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з комунального підприємства «Глухівський тепловий район» (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Києво-Московська, 14 і.к. 31264398) на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, і.к. 31301827) 2177585,59 грн. заборгованості в т.ч. 1709394,97 грн. основного боргу, 174853,92 грн. пені, 239152,78 грн. інфляційних збитків, 54183,92 грн. - 3% річних, а також 21776 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з розстрочкою виконання рішення на 7 місяців рівними частками.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2010 р.

Суддя