Рішення № 110178398, 11.04.2023, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/405/22

РІШЕННЯ

Іменем України

"11" квітня 2023 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі :

головуючого судді Горуц Р.О.

за участю:

секретаря судового засідання Мохун Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Підгайці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Кметик В.С. звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №427427 від 11 листопада 2022 року.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. 27 березня 2023 року на електронну адресу Підгаєцького районного суду від представника позивача надійшло клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Причин неявки суду не повідомив, відзив на адміністративний позов у встановлений строк не подав.

Відповідно доп.3ч.1ст.5КАС Україникожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися доадміністративного суду,якщо вважає,що рішенням,дією чибездіяльністю суб`єктавладних повноваженьпорушені їїправа,свободи абозаконні інтереси,і проситипро їхзахист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно доч.4ст.160КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №427427 від 11 листопада 2022 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, КУпАП.

Вказує, що згідно складених працівниками поліції адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 11 листопада 2022 року керуючи по автодорозі Бережани-Підгайці-Сатанів мотоблоком марки ДМТЗ модель ZS1100BNM, тип двигуна дизельний, сервісний № НОМЕР_1 , не увімкнув світловий покажчик повороту при повороті, чим порушив п.1.2 ПДР України, а також керував ТЗ без реєстраційних документів, без номерного знаку на ТЗ та без водійського посвідчення, чим допустив адміністративні правопорушення, передбачені ч.6 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП.

Обґрунтовуючи незаконність складання адміністративних матеріалів зазначає, що згідно Інструкції по експлуатації та відповідно до ДСТУ 2984-95 «Засоби транспортні дорожні», який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України №31 від 25 січня 1995 року вбачається, що засіб яким керував ОСОБА_1 є мотоблоком «ДМТЗ», а терміни та визначення «мотоблоки» не відносяться до транспортних засобів, призначених для використання на автомобільних дорогах державного значення та не підлягають державній реєстрації.

Вказує, що мотокультиватор (блок) «ДМТЗ» не є транспортним засобом, за керування котрим без посвідчення водія, без реєстраційних документів, без номерних знаків, настає адміністративна відповідальність, а отже, позивач керуючи мотоблоком не являвся суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.

Зазначає, що мотоблок «Зубр» є засобом механізованої обробки грунту і реєстрації не підлягає, а також за конструкцією у ньому відсутній цілий ряд необхідних елементів наявних у транспортному засобі, зокрема стоп-сигнали, сигнали повороту, дзеркала заднього виду, номерні знаки, тощо, а наявність закріпленого до мотоблоку причепа на транспортний засіб його не перетворює. Крім того посвідчення водія відповідної категорії для управління мотоблоком не потрібно.

Окрім того, позивач зазначає, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення інспектором поліції не зазначено місце складання постанови та вчинення адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до УПП в Тернопільській області ДПП, слід відмовити із наступних підстав.

Позивач в позовній заяві зазначає, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №427427 від 11 листопада 2022 року, він керувавмотоблоком «ДМТЗ» модель «ZS1100BNM». При цьому, ні з відповідної постанови, ні з інших матеріалів справи не вбачається, що транспортний засіб яким керував ОСОБА_1 є саме мотоблоком «ДМТЗ» модель ZS1100BNM, натомість позивачем до матеріалів справи на підтвердження обставин викладених в позовній заяві додано фототаблицю, з опису якої вбачається, що на фотографії зображено «мінітрактор ДМТЗ».

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №427427 від 11 листопада 2022 року у вищевказаний день близько 14 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ДМТЗ без реєстраційного номеру на автодорозі Бережани Підгайці Сатанів та перед поворотом не увімкнув світловий покажчик повороту, чим порушив пп.9.2а ПДР України. При перевірці у водія було відсутнє посвідчення тракториста, що є порушенням п.2.1а ПДР України, а також встановлено, що транспортний засіб не був зареєстрований у встановленому законом порядку, що є порушення п.30.1 ПДР України. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_1 порушив ч.6 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, КУпАП та був притягнутий до адміністративної відповідальності.

З вищевказаної постанови по справі про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ДМТЗ», без будь-якої вказівки, що такий є мотоблоком, як зазначено позивачем. Те, що вказаний засіб є мотоблоком, є лише особистою суб`єктивною думкою позивача, яка не ґрунтується на будь-яких належних та допустимих доказах.

При цьому позивач у позовній заяві неодноразово вказує, що, об`єкт яким він керувє: «мотокультиватором (блок) «ДМТЗ»», «мотоблоком «Зубр»», «мотоблоком «ДМТЗ» модель ZS1100BNM» та додає фототаблицю з зображенням «мінітрактора ДМТЗ». Тобто, який саме об`єкт позивач вважає мотоблоком, суд за наявних в матеріалах справи доказів, встановити, не вбачає за можливе.

Позивачем також зазначено, що працівником поліції в постанові не зазначено місце складання постанови та місце вчинення адміністративного правопорушення. Такі твердження позивача є голослівними та спростовані матеріалами справи, зокрема у оскаржуваній постанові зазначена така інформація.

До позовної заяви позивачем додано фотографію на якій зображено проїзну частину. Суд вказаний доказ до уваги не бере, оскільки такий є неналежний, а саме не містить інформації щодо предмета доказування.

Враховуючи вищенаведене, позивачем на підтвердження своїх тверджень та вимог, які викладені в позовній заяві не додано будь-яких належних та допустимих доказів, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху - ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

За змістом п.2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

В силу п.9.2.б ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Положенням п.30.1 ПДР України визначено, що власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

При цьому відповідно до п.2.9.в ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:не належить цьому засобу;не відповідає вимогам стандартів;закріплений не в установленому для цього місці;закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно ч.6 ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.

Частиною 1 статті 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП відповідальність настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява N 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про те, що інспектор, виносячи оскаржувану постанову, діяв в межах своїх повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства, що встановлено в судовому засіданні. При цьому з огляду на об`єктивні обставини, які позивачем не заперечуються, і підтверджені іншими доказами, ОСОБА_1 керував вищевказаним транспортним засобом не зареєстрованим у встановленому порядку, без посвідчення водія, без реєстраційного номеру.

Питання щодо розподілу судових витрат між сторонам суд вирішує згідно ст. ст. 139, 143 КАС України та, оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі, судовий збір на користь позивача стягненню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 5, 6, 9, 77, 139, 143, 241-246, 286 КАС України, ст. ст.251, 252, 268, 278, 280, 283, 287, 288 КУпАП України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департамету патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департамету патрульної поліції, місцезнаходження: 46003, м.Тернопіль, вул. Котляревського, 24.

Головуючий: Р. О. Горуц