Рішення № 110177660, 12.04.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1122/23

Д О Д А Т К О В Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2023 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова,

в складі:

головуючого судді Мисько Х.М.,

при секретарі судового засідання Євтушенка В.Ю.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львовісправу заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом адвоката Ільківа Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_2 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувала адміністративна справа за позовом адвоката Ільківа Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_2 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення.

Адвокат Ільків М.М. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, яким просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу із бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь ОСОБА_2 у сумі 5000, 00 гривень. Заява вмотивована тим, що факт надання правничої допомоги підтверджується ордером про надання правничої допомоги, копією Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки в судове засідання учасника справи, який був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Також частиною третьою статті 252КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

З урахуванням положень ч.3 ст.252 КАС України, суд вважає, що перешкоди для розгляду заяви позивача в порядку письмового провадження відсутні.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 1,2 ст.132КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною першою статті 139Кодексу адміністративногосудочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, у відповідності до ч.ч. 1,3ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч.ч.1, 2ст.134 КАС України,витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.3ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4ст.134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5ст.134 КАС України).

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження №61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження)».

Отже, наведеними вище правовими нормами встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Тобто, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво, та інші види адвокатської діяльності.

Згідно п.9ст.1 цього Закону, представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З долученого до матеріалів справи ордеру на представництва інтересів ОСОБА_2 вбачається, що такі надаються на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 01.11.2022 року адвокатом Ільківим М.М.

Згідно з наданим представником позивача детальним описом наданої професійної правничої допомоги адвокатом вчинялись наступні дії: консультації та вивчення матеріалів справи, формування правової позиції у справі; підготовка, написання, копіювання позовної заяви, підготовка інших процесуальних документів, в тому числі заяв і клопотань. Вартість наданих згідно вказаного детального розрахунку послуг становить 5000, 00 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №4 від 05.04.2023 року ОСОБА_2 сплачено 5, 000 грн. на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 01.11.2022 року.

При оцінці наданих доказів, суд виходить з того, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Дослідивши подані представником позивача докази в частині обґрунтування судових витрат, суд приходить до висновку, що включені до розрахунку судових витрат по справі №461/1122/23 послуги у виді збирання доказів,зокрема подання запитів, заяв, ознайомлення з матеріалами справи щодо адміністративного правопорушення, здійснення детального розрахунку наданих послуг, є обґрунтованими.

Зазначеними вище документами в повній мірі підтверджується факт надання адвокатом правничої допомоги позивачу, при цьому суд зважає на складність і обсяг справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, приходить до висновку, що судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн. пов`язані з розглядом справи, розмір таких витрат є обґрунтованим, та такі слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у справі як суб`єкта владних повноважень на користь позивача.

Керуючись статтями139,143,241-244,252 Кодексу адміністративного судочинства України

у х в а л и в:

Заяву представника позивача Ільківа Миколи Миколайовича щодо ухвалення додаткового рішення про компенсацію судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ: 44448833)

Суддя Мисько Х.М.