Постанова № 11017710, 26.08.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-4261/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючої судді Баргаміної Н.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області до відкритого акціонерного товариства «Корюківське АТП 17445» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування в розмірі 18251,15 грн., -

В С Т А Н О В И В :

02.08.2010 р. позивач звернувся з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Корюківське АТП 17445», в якому просить стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування в розмірі 18251,15 грн. ,мотивуючи свій позов тим, що відповідач в порушення чинного законодавства не сплачує своєчасно узгоджену суму боргу.

Позивач в судове засідання не зявився, натомість надіслав на адресу суду заяву від 26.08.2010 року №1974/06, про розгляд даної справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач також надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Корюківське АТП 17445» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Корюківському районі, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування 06.02.1991 року за № 0019, про що свідчить довідка № 1681/02 від 21.07.2010 року, яка зберігається в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до поданих відповідачем розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за квітень-травень місяці 2010 року загальна сума нарахованих внесків становить 17997,66 грн.

Згідно до п. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного Фонду України у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду відповідно до п.2 ч.9 ст. 106 вищевказаного Закону до боржника було застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в сумі 115,25 грн. та пені 134,24 грн. , про що було винесено рішення від 16.06.2010 року № 101, яке відповідач отримав 16.06.2010 року.

Відповідно до ч. 1-3 п.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду України за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про сплату боргу.

На виконання вимог вищезазначеного положення, Управлінням Пенсійного фонду України в Коропському районі була направлена вимоги про сплату боргу: від 02.06.2010 року № Ю-739, яку відповідач отримав 04.06.2010 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, та від 02.07.2010 року № Ю-739, яку відповідач отримав 13.07.2010 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач добровільно визначену вимогою суму не сплатив, саму вимогу не оскаржив.

Згідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», страхувальник протягом 10 робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки зобовязаний сплатити зазначену у вимозі суму недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі незгоди з розрахунком суми, страхувальник узгоджує її з органом Пенсійного фонду, а в разі неузгодження з останнім, має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

На підставі ч. 3 ст. 106 закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин та враховуючи те, що сума заборгованості є узгодженою, відповідачем не оскаржена, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Управління Пенсійного Фонду України в Корюківському районі до відкритого акціонерного товариства «Корюківське АТП 17445» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Корюківське АТП 17445» (м. Корюківка, пров. Кірова, 18, р/р 26003003717 в ПАТ «Полікомбанк», МФО 353100, код 05524742) на користь управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області (вул. Вокзальна, 8а, м. Корюківка, р/р 2560130301199 в Корюківському відділенні № 3060 ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 343091, код 21395861) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування в розмірі 18251,15 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Баргаміна Н.М.