Рішення № 110169552, 11.04.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №759/10230/22

2/760/683/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

11 квітня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Логістик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 41 350, 00 гр.

Посилається в позові на те, що між ТОВ «ТК-Логістик» та відповідачем було укладено договір позики №05052014 від 05 травня 2014 року, відповідно до якого відповідачу надано безпроцентну поворотну позику на ремонт і впорядкування житла в розмірі 2 000 000, 00 гр.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути суму позики не пізніше 30 квітня 2024 року.

Сума місячного платежу складає 16 700, 00 гр.

Відповідно до п. 6.1. Договору при простроченні повернення позики чи її частини у терміни, обумовлені в п. 4.1. Договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 10 % від неповернутої суми позики.

Стверджує, що станом на 30 березня 2022 року позичальником було сплачено 1 586 500, 00 гр., однак з 31 березня 2022 року останнім не сплачувалися чергові платежі, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 10 червня 2022 року складала 413 500, 00 гр., а також штраф за ненеповернення позики у розмірі 41 350, 00 гр.

На виконання вимог № 16062022-1 від 16 червня 2022 року та № 06072022-1 від 06 липня 2022 року позичальником частково було сплачено суму заборгованості, внаслідок чого загальна сума заборгованості становить 404 750, 00 гр., з яких: 363 400, 00 гр. - основний борг та 41 350, 00 гр. - штраф.

Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов договору позики, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії Святошинського районного суду м. Києва 22 серпня 2022 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 24 серпня 2022 року позовну заяву передано на розгляд за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії Солом`янського районного суду м. Києва та відповідно до ст. 33 ЦПК України 19 вересня 2022 року було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 23 вересня 2022 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов.

З рекомендованого повідомлення вбачається, що відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками 28 листопада 2022 року.

/ а.с. 69 /

15 грудня 2022 року до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача проти позову заперечує.

Вважає, що позивачем належними, допустимими та достатніми доказами не доведено наявність обставин, що свідчать про заборгованість за договором позики.

Відмічає, що всупереч п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не надано обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Стверджує, що надані позивачем копії банківських виписок не можуть підтверджувати наявність боргу в зазначених розмірах, оскільки вони не є первинним документом бухгалтерського обліку.

Наголошує, що після 04 серпня 2022 року ним було здійснено оплати на загальну суму 116 900, 00 гр.

Таким чином, сума основного боргу мала б становити 246 500, 00 гр.

Окрім цього, вважає що позивачем неправомірно нараховано штраф в розмірі 41 350, 00 гр.

Зазначає, що відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на це, відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача штрафу.

Крім того, зазначає, що 04 липня 2022 року на адресу позивача направляв лист вих. № 01 від 24 червня 2022 року, в якому повідомив позивача, що військова агресія російської федерації проти України є обставиною, яка впливає на можливість виконання зобов`язань позичальника за Договором позики в частині сплати чергових платежів у відповідності до визначеного графіку платежів, однак позивач повністю проігнорував лист.

Також, просить звернути увагу на те, що в період дії воєнного стану його майнове становище погіршилося, він втратив роботу, що була його основним джерелом заробітку.

При цьому, він продовжував сплачувати борг за договором позики.

Враховуючи викладене, просить поновити пропущений строк для подання відзиву, а в задоволенні позову - відмовити.

08 березня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача не погоджується з твердженнями відповідача.

Зазначає, що відповідачем порушено строк подання відзиву на позовну заяву.

Вважає, що спроба укладення мирової угоди не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку для подання відзиву.

Наголошує, що розрахунок суми заборгованості є обґрунтованим та підтверджується первинними документами, які фіксують факт виконання господарської операції - виписками банків.

Відмічає, що звернення про настання форс-мажору від 24 червня 2022 року відповідачем не направлялося, а всі докази такого направлення вважає штучно створеними.

Просить вирішити справу за наявними матеріалами, не беручи до уваги відзив на позов з додатками, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

15 лютого 2023 року та 27 лютого 2023 року до суду надходили заяви представника відповідача з доказами сплати основного боргу.

З матеріалів справи вбачається, що після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було здійснено наступні перекази, що в загальній сумі становлять 363 400, 00 гр., які підтверджуються квитанціями від:

-25 серпня 2022 року на суму 10 000, 00 гр.;

-21 листопада 2022 року на суму 16 700, 00 гр.;

-17 жовтня 2022 року на суму 6 700, 00 гр.;

-15 серпня 2022 року на суму 6 700, 00 гр.;

-12 грудня 2022 року на суму 16 700, 00 гр.;

-11 жовтня 2022 року на суму 10 000, 00 гр.;

-04 жовтня 2022 року на суму 16 700, 00 гр.;

-02 листопада 2022 року на суму 16 700, 00 гр.;

-01 грудня 2022 року на суму 16 700, 00 гр.;

-23 січня 2023 року на суму 16 700, 00 гр.;

-22 грудня 2022 року на суму 16 700, 00 гр.;

-14 лютого 2023 року на суму 16 700, 00 гр.;

-13 лютого 2023 року на суму 16 700, 00 гр.;

-06 лютого 2023 року на суму 16 700, 00 гр.;

-02 січня 2023 року на суму 16 700, 00 гр.;

-01 лютого 2023 року на суму 16 700, 00 гр.;

-23 лютого 2023 року на суму 120 000, 00 гр.;

-23 лютого 2023 року на суму 9 600, 00 гр.

Ухвалою суду від 11 квітня 2023 року провадження в справі за позовом ТОВ «ТК-Логістик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині стягнення основного боргу у розмірі 363 400, 00 гр. закрито.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст.ст. 525, 526, 599 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За правилами ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 05 травня 2014 року між сторонами був укладений договір позики №05052014.

Відповідно до п. 2.1. сума позики за договором становить 2 000 000, 00 гр.

Згідно з п. 2.2. договору позика за даним договором є поворотною та безпроцентною. Проценти за позикою не нараховуються та не сплачуються.

Відповідно до п. 4.1. датою кінцевого повернення позики є 30 квітня 2024 року.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що позика підлягає поверненню згідно до графіка платежів, який наведений у додатку №1 до договору.

/ а.с. 5 - 7 /

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що умови договору відповідач з 31 березня 2022 року не виконує, борг не повертає, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка становить 404 750, 00 гр., з яких: 363 400, 00 гр. - основний борг та 41 350, 00 гр. - штраф.

Згідно з п. 6.1. договору при простроченні повернення позики чи її частини у терміни, обумовлені в п. 4.1. договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 10% від неповерненої суми позики.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд враховує той факт, що прострочення виконання зобов`язання за договором позики почалося з 31 березня 2022 року.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З урахуванням викладеного вище, сплату основного боргу, а також пряму заборону нарахування штрафу з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 525, 526, 599, 610-612, 1046, 1047, п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Логістик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А. Шереметьєва