Рішення № 110168312, 06.04.2023, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/380/23

номер провадження 2/531/152/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Попова М.С.,

за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку загального позовного провадження цивільну справу №531/380/23 за позовом ОСОБА_1 до Карлівської міської ради Полтавської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою у якій просить визнати за ним право власності на гараж № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .

У позові посилається на те, що 31.03.1993 ОСОБА_2 отримав рішення ВК Карлівської міської ради №55 «Про дозвіл на будівництво гаража». 16.04.1993 ОСОБА_2 отримав земельну ділянку площею 0,005 га по АДРЕСА_1 для будівництва гаража № НОМЕР_1 . 14.01.1998 позивач придбав незакінчене будівництво гаража № НОМЕР_1 , що належало ОСОБА_2 на підставі рішення ВК Карлівської міської ради №55 «Про дозвіл на будівництво гаража» про що було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Карлівського РНО Шубою А.Ф. 01.12.2022 позивач замовив та отримав технічний паспорт на добудований гараж та звернувся до державного реєстратора для посвідчення права власності, але йому відмовлено у проведенні державної реєстрації. Відповідно до листа КП «Архітектурне бюро Карлівського району» від 12.08.2020 №10 підтверджується, що гараж ОСОБА_2 дійсно знаходиться по АДРЕСА_1 . На даний час реєстрацію гаражу провести не можливо, оскільки після купівлі гаражу та після закінчення будівництва позивачем не оформлялися дозвільні документи на початок будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом гаража. Гараж позивачем побудовано з дотриманням правил та норм будівництва і не порушують права інших осіб. Карлівська міська рада не має претензій щодо місцезнаходження гаража. Вирішити дане питання можливо лише в судовому порядку, що змусило позивача звертатися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з`явився, але мається заява його представника у якій просив справу розглядати за його відсутності, підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надійшла заява, відповідно до якої просили розглядати справу без уповноваженого представника.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази окремо та в їх сукупності, суду приходить до наступних висновків.

Стаття 16 ЦК України визначає як один зі способів захисту судом цивільного права та інтересу - визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

31.03.1993 ОСОБА_2 отримав рішення ВК Карлівської міської ради №55 «Про дозвіл на будівництво гаража» та на підставі даного рішення, 16.04.1993 ОСОБА_2 отримав земельну ділянку площею 0,005 га по АДРЕСА_1 для будівництва гаража (а.с.10). 14.01.1998 позивач придбав незакінчене будівництво гаража № НОМЕР_1 , що належало ОСОБА_2 на підставі рішення ВК Карлівської міської ради №55 «Про дозвіл на будівництво гаража» про що було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Карлівського РНО Шубою А.Ф. (а.с.9-10).

01.12.2022 позивач замовив та отримав технічний паспорт на добудований гараж (а.с.11-18).

Відповідно до листа КП «Архітектурне бюро Карлівського району» від 12.08.2020 №10 підтверджується, що гараж ОСОБА_2 дійсно знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.7).

Частиною 1 ст.375 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Відповідно до 5 частини вказаної статті, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В постанові від 30 березня 2016 року, ухваленій у справі №6-265цс16, Верховний Суд висловив правову позицію щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу а також правової визначеності самочинного будівництва. Так, стаття 876 Цивільного кодексу щодо визначення замовника власником об`єкта будівництва застосовується лише у взаємозв`язку зі ст.331 цього кодексу щодо обов`язкової умови про наявність права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно. В інших випадках відповідно до ст.376 ЦК України такі об`єкти будівництва та інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, а особа, яка його здійснила, не набуває права власності на нього.

Враховуючи, викладене, суд вважає, за можливе, задовольнивши позов, визнати за позивачем право власності на гараж № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.16, 328, 375,376 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Карлівської міської ради Полтавської області про визнання права власності, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на гараж № НОМЕР_1 , що розташований в АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги або через Карлівський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. С. Попов