Рішення № 11016529, 27.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/516 27.08.10 За позовом Спільного Українсько-англійського підприємства "Панком Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до Приватного підприємства "Сінтек-Про"

про стягнення заборгованості 3 554 911,69 грн.

Суддя І.Д. Курдельчук

Представники:

від позивача Васильєв П.П. –дов. №7-Ю від 12.05.2009 р.

від відповідача не з’явився

В судовому засіданні 26.08.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 3 554 911,69 грн.

Позов мотивний наявністю заборгованості, яка утворилась після не оплати поставки товару, а потім сума боргу, виражена в національній грошовій одиниці - гривні, за цінами вказаними у видаткових накладних, була переведена в іноземній валюті - доларах США на момент узгодження розміру заборгованості, а у подальшому сплачувалась боржником за поточним курсом на момент здійснення оплати, проте до часу вирішення спору залишається не сплаченою.

16.11.2009 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/516, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 03.12.2009 року.

Розгляд справи відкладався 03.12.2009 та 19.01.2010 через неявку представника відповідача, часткове виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі позивачем та витребування нових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 року зупинено провадження у справі № 13/516, у зв’язку з призначенням судово-бухгалтерської експертизи.

27.07.2010 року матеріали справи № 13/516 повернуті Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз до Господарського суду міста Києва без виконання експертизи, через не оплату проведення експертизи.

Відповідно до ст.79 ГПК України ухвалою від 28.07.2010 року господарський суд поновив провадження у справі та призначив справу до розгляду на 27.08.2010 року.

27.08.2010 року в судовому засіданні позивачем було надано Заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, у зв’язку із частковою оплатою відповідачем суми боргу, позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 3423179,11 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2010.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст..ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. ст.4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях здійснювалась технічна фіксація судового процесу, формуляри (протоколи) якої долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ

11.01.2008 р. між Спільним українсько-англійським підприємством «Панком-Юн»(постачальник) та Приватним підприємством «Сінтек-Про»(покупець) було укладено договір поставки № 012 Р-кТк (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець приймати та оплачувати товар, найменування, ціна, номенклатура і кількість якого зазначена в Додатках до цього договору, затверджених обома сторонами та які є невід’ємною частиною цього договору.

В рамках Договору з 11.01.2008р. по 20.10.2008 р. сторонами було складено 13 Додатків, за якими Відповідачу поставлявся товар: заготовка мідна для волочіння діаметром 8 мм виробництва СП «Панком-Юн».

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору позивачем відвантажено відповідачу товар за період з 14.01.2008 року по 26.10.2009 року на загальну суму 20685467,23 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи, та отримано відповідачем відповідно до підпису повноважного представника та відтиску печатки у графі «отримувач»на зазначених накладних.

Згідно п. 3.3. Договору відвантаження товару відбувалось на умовах самовивозу зі складу позивача. Таким чином, поставка партії товару була завершеною з моменту відвантаження продавцем та отримання покупцем товару на складі продавця, про що свідчить відповідна видаткова накладна. Конкретні дати поставок та вартість поставленого товару зазначені у видаткових накладних, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи. Строки оплати за товар передбачені відповідними Додатками до Договору № 012 Р-кТк спливли.

В порушення умов договору, відповідач розрахувався частково за поставлений товар, а саме на суму 17130555,54 грн. Внаслідок чого, станом на 26.01.2009 року, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за Договором у розмірі 2 194 554,13 грн.

Згідно ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

За змістом ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається за згодою його сторін.

Виходячи з нестабільності курсу грошової одиниці України у другій половині 2008 року, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору № 012 Р-кТк від 11.01.2008 року, визначивши зобов’язання відповідача у грошовому еквіваленті в іноземній валюті. Наслідком цього стало укладення Додаткової угоди № 29/10 від 26.01.2009р. до Договору № 012 Р-кТк від 11.01.2008р. (далі - Додаткова угода). Згідно п.2 цієї Додаткової угоди сторони визначили, що грошовий еквівалент заборгованості покупця в доларах США становить 452 485,39 доларів США.

Частинами 1, 2 ст.533 Цивільного кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором.

Зміна угоди не суперечить чинному законодавству, не визнана недійсною і станом на час вирішення спору не оспорюється.

Керуючись цими положеннями, у п.3 Додаткової угоди сторони визначили порядок погашення заборгованості, а саме: оплата буде здійснюватися покупцем в гривнях України шляхом перерахунку грошового еквіваленту заборгованості (встановленого в п.2 Додаткової угоди) по курсу продажу долару на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття ринку в останній робочий день, який передує дню сплати. При цьому, задля недопущення спорів Сторін щодо курсу на Міжбанківському валютному ринку України, у п.3 Додаткової угоди було встановлено, що при визначенні такого курсу належним та достатнім підтвердженням буде відповідна довідка, видана ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк»чи «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса».

Таким чином, станом на 26.10.2009 року з урахуванням всіх виплат, що були здійсненні відповідачем з метою погашення заборгованості по оплаті за товар та Заяви про зменшення розміру позовних вимог, наданої позивачем в судовому засіданні 27.08.2010 року, сума, що підлягає сплаті відповідачем для погашення існуючої заборгованості складає 3 423179,11 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Спільним українсько-англійським підприємством «Панком-Юн»доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Після укладення додаткової угоди відповідачем здійснено 12 платежів в період з 24.02.09 по 30.12.09 на загальну суму 150000,00 грн. що за поточними курсами валют на момент платежів склало 17367,68 дол.США.

Водночас відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строки виконання зобов’язань щодо оплати заборгованості за отриману продукцію, проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, зобов’язання з сплати заборгованості за отриманий товар виконав частково в розмірі 17367,68 дол.США в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 435117,71 дол.США, що станом на час пред’явлення позову склало 3 423179,11 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 3 423179,11 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сінтек-Про»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2 код ЄДРПОУ 32594680) ) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення, на користь Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-юн»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 44 код ЄДРПОУ 22447150) 3 423179 (три мільйони чотириста двадцять три тисячі сто сімдесят дев’ять),11 грн. основного боргу, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот),00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 30.08.10