Ухвала суду № 11016506, 05.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05.08.10№ 05-5- 12 / 10369 Суддя , розглянувши

позовну заяву Приватного підприємства "Рекламна група "ВЕЛС"

до Приватного підприємства "Портал А.С. Імпорт"

про стягнення 31 529,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 31529,08 грн. В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на те, що відповідачу був поставлений товар, проте відповідач лише частково виконав зобов'язання по його оплаті. Однак при цьому, всупереч вимогам щодо змісту позовної заяви, передбаченим ст. 54 ГПК України, позивач не зазначив, якими доказами підтверджується проведена позивачем часткова оплата поставленого товару у сумі 11000 грн.

Як передбачено пунктом 3.3. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, підставою для повернення позовної заяви є відсутність викладу обставин, на яких грунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.93 р. № 15, на зворотньому боці пл. доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання пл. доручення.

Напис кредитної установи на зворотньому боці пл. доручення №18 від 17.06.10 не відповідає зазначеним вище вимогам.

Крім того, відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

Додане до позовної заяви платіжне доручення №18 від 17.06.10, оформлене з порушенням вимог вище вказаної Інструкції, а тому не може бути сприйняте судом як належний доказ.

Не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з листом Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві №1021-4/л від 23.06.2010 р. з 23.06.2010 р. Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві змінені реквізити при сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а саме при подачі позову до Господарського суду міста Києва судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу повинні сплачуватись платниками та зараховуватись до Державного бюджету України за такими реквізитами:

код –22050003;

рахунок –31218264700001;

одержувач –ГУ ДКУ у м. Києві;

код ЄДРПОУ –24262621;

банк одержувач –ГУ ДКУ у м. Києві;

МФО –820019.

Проте з платіжного доручення №19 від 17.06.2010 р., доданого до позовної заяви як доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, вбачається, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені за іншими реквізитами.

Також, прошу звернути увагу на наступне.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

Керуючись п.п. 3, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення допущених порушень, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом.

Суддя                                                                                           Л.В. Прокопенко