Рішення № 11016406, 27.08.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.2010 Справа № 2/20

За позовом Кушницького закритого акціонерного торгового товариства, с. Кушниця Іршавського району

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Кушниця Іршавського району

ДО виконавчого комітету Кушницької сільської ради, с. Кушниця Іршавського району

ДО закритого акціонерного товариства „Ужгородський механічний завод”, м. Ужгород

ПРО визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Кушницької сільської ради №62 від 19.05.2009р. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно магазин, що знаходиться в с. Кушниця Іршавського району, вул. Центральна, 31 „а”,,

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача Петровцій Д.В. голова товариства

від відповідача 1 не зявився

від відповідача 2 Якима С.І. голова правління

від третьої особи не зявився

В засіданні суду на виконання вимог ухвали суду від 28.07.2010р. взяв участь представник Державного підприємства „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, м. Ужгород Пересоляк В.В. довіреність від 14.09.2009р. №822

СУТЬ СПОРУ:

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, просить взяти до уваги те, що магазин № 8 в с. Кушниця належить позивачеві на підставі свідоцтва про власність, виданого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області 13 серпня 1994 року за реєстраційним номером 11. В свою чергу, даний обєкт позивач не відчужував Ужгородському механічному заводові, не здавав у заставу, іпотеку , тобто не вчиняв жодних правомірних дій на відчуження цього майна та зміну його власника. Окрім того, вказує, що Ужгородський механічний завод не купував у позивача вказаний об'єкт, не сплачував за нього кошти і не набув його на законних підставах .

З огляду на наведене, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (договору купівлі-продажу, дарування, застави, іпотеки і т.д.) на перехід

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 27.08.2010 року по справі № 2/20

права власності від позивача до Ужгородського механічного заводу на спірний обєкт, вважає, що Кушницька сільська рада не мала права видавати свідоцтво про право власності на вказаний магазин та виносити жодних рішень з цього приводу.

Також просить взяти до уваги те, що згідно належного позивачу Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ЗК №001954 від 11.03.1999р., земельна ділянка під спірною будівлею належить Кушницькому закритому акціонерному торговому товариству, с. Кушниця Іршавського району. З цих підстав, заперечує висновки, викладені Державним підприємством „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, м. Ужгород у листі від 27.08.2010р. №674 про те, що даний обєкт знаходиться в межах земельної ділянки, належної ЗАТ „Ужгородський механічний завод” згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЗК 005-70008 від 28.02.2001р.

Відповідач 1 у поданих суду поясненнях та у засіданні суду заперечує правомірність доводів позивача та вказує на те, що згідно наданих ЗАТ „Ужгородський механічний завод” документів для оформлення рішення виконавчого комітету Кушницької сільської ради №62 від 19.05.2009р. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно магазин, що знаходиться в с. Кушниця Іршавського району, вул. Центральна, 31 „а” вбачається приналежність даного обєкту до власності відповідача 2, а не позивача. Зазначає, що на засіданні виконкому 19 травня 2009 року було розглянуто лист ЗАТ «Ужгородський механічний завод»про видачу свідоцтва про право власності на будівлю магазину, ремонтної майстерні та побутового приміщення, що знаходиться на території вищезазначеного закритого акціонерного товариства за адресою: с. Кушниця, вул. Центральна,31. Заявником до листа були додані фотокопії правовстановлюючих документів, а саме: державний акт на право власності на землю; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №384322 від 30.10.1998 р.; довідка № 2295 ЄДРПОУ від 16.08.2005, виданої головним управлінням статистики в Закарпатській області та інвентарна справа № 59, видана Іршавським БТІ .

Представник відповідача 2 також заперечує правомірність доводів позивача з мотивів, викладених у наданому суду письмовому поясненні та просить суд взяти до уваги те, що позивачем не надано суду будь-яких доказів, які засвідчують про належність йому згадуваного майна. Вказує, що в наданих позивачем копіях документів не має навіть адреси, за якою розташоване спірне майно. Також зазначає, що оскаржуване свідоцтво про право власності видане відповідачу 2 комітетом Кушницької сільської ради 18.06.2009 року стосується магазину, який є складовою частиною цілісного майнового комплексу ЗАТ "Ужгородський механічний завод" і знаходиться на земельній ділянці, право користування на яку засвідчено Державним актом від 18 лютого 2001 року. З цих підстав, вважає беззаперечним висновок Державного підприємства „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, м. Ужгород, наведений у листі від 27.08.2010р. №674 про те, що даний обєкт знаходиться в межах земельної ділянки, належної ЗАТ „Ужгородський механічний завод” згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЗК 005-70008 від 28.02.2001р.

Разом з тим, в судовому засіданні подав суду клопотання в порядку вимог ст. 49 ГПК України про відшкодування позивачем суми 3118грн. вартості проведення геодезично-топографічної зйомки частини земельної ділянки, на якій розміщено спірне майно.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 27.08.2010 року по справі № 2/20

Третя особа - фізична особа підприємець ОСОБА_1, с. Кушниця Іршавського району своєї письмово викладеної позиції з приводу даного спору суду не навела та свого представника в засідання суду не направила.

Представник Державного підприємства „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, м. Ужгород в засіданні суду вказала на те, що за даними топографо-геодезичної зйомки частини земельної ділянки, на якій розміщена спірна будівля, проведеними працівниками інституту встановлено, що даний обєкт знаходиться в межах земельної ділянки, належної ЗАТ „Ужгородський механічний завод” згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЗК 005-70008 від 28.02.2001р. У підтвердження викладеного суду надано також географічне зображення кадастрової зйомки земельної ділянки.

Регіональне відділення ФДМУ по Закарпатській області, м. Ужгород на виконання вимог суду подав відповідне письмове пояснення по суті заявлених позовних вимог, в якому вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підтверджують факт правомірного ним набуття певних обєктів, в тому числі і спірної будівлі магазину №8.

Разом з тим, повідомив суд про те, що згідно наказу Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області від 11.10.2005р. №09-01/221 у звязку з приведенням у відповідність до чинного законодавства нормативно-правових актів та документів, виданих Фондом державного майна України та виявленням свідоцтв про власність, виданих з порушенням компетенції регіональних відділень ФДМУ, а також на виконання наказу ФДМУ від 06.09.2005р. №2482, позивачу було надіслано повідомлення про скасування виданого йому свідоцтва про власність реєстраційний №11 від 13.08.1994р. на будівлі та споруди, що були предметом договору купівлі-продажу державного майна від 29.04.1994р., засвідченого нотаріально за №1782 11.05.1994р. Іршавською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого Іршавською районною радою народних депутатів від 13.05.1994р. за №11.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та запрошеного представника, суд встановив:

Між Регіональним відділенням ФДМУ по Закарпатській області, м. Ужгород та Кушницьким колективним торгово-виробничим підприємством робітничого постачання, с. Кушниця Іршавського району 29.04.1994р. було укладено договір купівлі-продажу державного майна, яке знаходиться за адресою: с. Кушниця, вул. Центральна, 35 на земельній ділянці 2,8га згідно свідоцтва про землекористування. Згідно акту приймання-передачі від 30.06.1994р., укладеного сторонами договору, позивач зазначає про прийняття у власність будівлі магазину №8 в с. Кушниця. Також вказує на те, що дане майно було включено до договору купівлі-продажу на підставі відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв за станом на 01 січня 1994 року, Договору купівлі продажу майна орендного торговельного підприємства від 12 жовтня 1991 року та акту передачі основних засобів прийнятих в оренду з 01.11.1989 року за станом на 01.10.1991 балансовою вартістю до 70%.

Згідно Державного акту на право постійного користування серії ІІ-ЗК №001954 від 11.03.1999р., виданого позивачу, вбачається, що останньому належить право постійного користування земельною ділянкою №6 під будівлею магазину №8 в с. Кушниця Іршавського району.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 27.08.2010 року по справі № 2/20

З цих підстав позивач вважає беззаперечним та доведеним факт приналежності будівлі магазину, що знаходиться в с. Кушниця Іршавського району, вул. Центральна, 31 „а”, саме Кушницькому закритому акціонерному торговому товариству, с. Кушниця Іршавського району.

Однак, дані доводи не можуть бут взяті судом до уваги, оскільки позивачем не доведено належними до допустимими доказами те, що будівля магазину №8 в с. Кушниця, яка предметом договору купівлі-продажу від 29.04.1994р., є тією ж, на яку видано ЗАТ „Ужгородський механічний завод” свідоцтво про право власності, що випливає з наступного.

Відповідно до вимог статей 1 та 5 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчі комітети є органами, які створюються відповідними радами та входять до системи органів місцевого самоврядування. Відтак, посадові особи та органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження в межах визначених даним Законом.

Згідно статті 11 даного Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

У відповідності до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” повноваження виконавчого комітету органу місцевого самоврядування міської ради визначено статтями 27-41 даного Закону.

Нормами статті 30 даного Закону передбачено, що вирішення питання оформлення права власності на нерухоме майно віднесено виключно до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад.

З огляду на такі обставини ЗАТ „Ужгородський механічний завод”, що є засновником дочірнього підприємства „Ясенова”, на підставі відповідних правовстановлюючих документів, а саме Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЗК 005-70008 від 28.02.2001р. виданого ДП „Ясенова” Кушницькою сільською радою згідно рішення 7-ої сесії 23 скликання від 16.12.1999р., свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки ЄДРПОУ та інвентарної справи №59, виготовленої бюро технічної інвентаризації, звернувся до Кушницької сільської ради з заявою про реєстрацію на праві власності належним чином отриманого майна.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України (в редакції 01.01.2004р.) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. А у відповідності з пунктом 2 названої статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивач заперечує правомірність прийнятого рішення сільською радою та приналежність даного майна ЗАТ „Ужгородський механічний завод”, однак, доводи не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки спростовуються наданими відповідачем 2 суду матеріалами.

Зокрема, як вбачається із Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЗК 005-70008 від 28.02.2001р. виданого ДП „Ясенова” Кушницькою сільською радою згідно рішення 7-ої сесії 23 скликання від 16.12.1999р., а також виконавчої схеми розташування будівель та споруд

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 27.08.2010 року по справі № 2/20

Кушницької філії ЗАТ „Ужгородський механічний завод” та списку будівель та споруд даного товариства, який було додано до заяви про видачу свідоцтва про право власності, до складу цілісного майнового комплексу ДП „Ясенова”, засновником якого являється відповідач 2, входить будівля магазину. З даних документів вбачається, що ця споруда розміщена за адресою с. Кушниця, вул. Центральна, 31, тобто за адресою, за якою розміщено цілісний майновий комплекс товариства.

Окрім того, результатами проведеної геодезично-топографічної зйомки частини земельної ділянки, на якій розміщено спірний обєкт Державним підприємством „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, м. Ужгород встановлено (лист від 27.08.2010р. №674 з додатковим графічного зображення), що дана споруда знаходиться в межах земельної ділянки, належної ЗАТ „Ужгородський механічний завод” згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЗК 005-70008 від 28.02.2001р.

В свою чергу, позивач стверджує, що магазин №8, який йому передано за договором купівлі-продажу від 29.04.1994р., розміщено на земельній ділянці, яка належить йому згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ЗК №001954 від 11.03.1999р.

Однак, така позиція позивача спростовується вищенаведеним, а відтак, позивачем не доведено того, що будівля, на яку відповідачу 2 видано свідоцтво про право власності, є тією ж, що і будівля, яка передана йому за договором купівлі-продажу від 29.04.1994р.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Натомість, позивачем не доведено неправомірності оскаржуваного рішення виконавчого комітету Кушницької сільської ради №62 від 19.05.2009р., а відповідно і виданого на його підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, у звязку з цим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Разом з тим, відповідачем 2 в ході розгляду справи подано суду клопотання в порядку вимог ст. 49 ГПК України щодо відшкодування позивачем господарських витрат в сумі 3118грн., повязаних із розглядом даної справи, а саме, відшкодування вартості здійснених ДП „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, м. Ужгород робіт по проведенню геодезично-топографічної зйомки частини земельної ділянки, на якій розміщено спірний обєкт.

Частиною 5 статті 49 ГПК України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 27.08.2010 року по справі № 2/20

Разом з тим, з огляду на фактичні обставини справи та суті даних витрат, суд вважає здійснити їх розподіл солідарно на позивача та відповідача 2 порівну, зобовязавши позивача відшкодувати відповідачу 2 суму 1559грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Кушницького закритого акціонерного торгового товариства, с. Кушниця, вул.. Центральна, 35 Іршавського району (код ЄДРПОУ 00275565) на користь закритого акціонерного товариства „Ужгородський механічний завод”, м. Ужгород, вул.. Гагаріна, 30 (код ЄДРПОУ 14308374) суму 1559грн. господарських витрат.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі

В.о. помічника судді В.В. Мазюта