Ухвала суду № 110163324, 11.04.2023, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний №243/5189/17

Провадження №1-кп/243/77/2023

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

11 квітня 2023 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі колегії:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно за допомогою відео конференції з використанням власних технічних засобів на підставі наказу Голови суду № 29-к про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12017050000000057 від 16.02.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська, Донецької області, місце проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Слов`янська, Донецької області, місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Слов`янська, Донецької області, місце проживання: АДРЕСА_3 ;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187 ч.4 ст. 189 КК України.

На адресусуду відпрокурора ОСОБА_5 надійшлоклопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років, про що в ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів. Кримінальне провадження знаходиться на стадії початку судового розгляду, а тому з огляду на стадію кримінального провадження не можуть підлягати окремому вирішенню питання щодо оцінки доказів, з огляду на їх належність, допустимість та достатність для визнання обвинуваченого

винуватим або невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, але підлягають оцінці характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України. В клопотанні прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 дію запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на строк 2 місяці, оскільки у випадку не продовження чи зміни запобіжного заходу, ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_10 та свідків в даному кримінальному провадженні: спробувати схилити їх до зміни своїх показань. Також, обвинувачений ОСОБА_7 ніде не працює та немає стабільного джерела доходів, його протиправні дії носили тривалий характер та були припинені співробітниками правоохоронного органу, у зв`язку з затриманням, наявний також ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення. Також встановлено, що ОСОБА_7 , раніше судимий за вчинення тяжкого злочину поєднаного з насиллям, перебував під адміністративним наглядом. Вважає, що неможливо запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання, просив його задовольнити.

Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби. Заперечував стосовно клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала стосовно клопотання прокурора про продовження відносно її підзахисного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, підтримала клопотання свого підзахисного ОСОБА_7 .

Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду клопотання, на підтвердження цього у справі маються відповідні повідомлення.

Заслухавши думку всіх учасників судового засідання, при вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Так, відповідно до ст.9КПК України - суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Ст.6Конституції України закріплює положення, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Крім того, положення ст.19Конституції України наголошує на тому, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до засад державної політики України в галузі прав людини, затверджених Постановою Верховної Ради України від 17.06.1999 року №757-XIV, обмеженість свободи держави, її органів і посадових осіб визнається відповідно до принципу, згідно з яким дозволено лише те, що прямо передбачається законом.

Запобіжні заходи є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, вони мають застосовуватися з метою досягнення дієвості цього провадження (стаття 131 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право

своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому, зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодекс , чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Відповідно до пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на свободу та особисту недоторканність; нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, відповідно до положень ч.1, 2 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Колегія суддів зазначає, що ризиками про які було зазначено прокурором у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству, проте, ані тяжкість обвинувачення, ані серйозність покарання не є єдиною підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки при вирішенні вказаного питання, окрім цих обставин, суд приймає до уваги й інші обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочинів, суд вважає реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, в тому числі покинути територію України.

Суд погоджується, що має місце ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що інкримінований обвинуваченому злочин було вчинено із застосуванням насильства до потерпілого, крім того, обвинуваченому відоме місце мешкання потерпілого та його особисті данні.

Запобіжні заходи - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Згідно з юридичною позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 19 жовтня 2009 року N 26-рп/2009, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією

України (частина перша статті 64 Основного Закону України); встановлення обмежень прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини).

Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Право на свободу є невід`ємним та невідчужуваним конституційним правом людини і передбачає можливість вибору своєї поведінки з метою вільного та всебічного розвитку, самостійно діяти відповідно до власних рішень і задумів, визначати пріоритети, робити все, що не заборонено законом, безперешкодно і на власний розсуд пересуватися по території держави, обирати місце проживання тощо; це право означає, що особа є вільною у своїй діяльності від зовнішнього втручання, за винятком обмежень, які встановлюються Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на свободу та особисту недоторканність; нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

З матеріалів справи у відповідності до ст. 12 КК України вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів.

Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Колегія суддів зазначає, що крім вищезазначеного, статтею 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав лю-дини» (з подальшими змінами), передбачено застосування судами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ як джерела права.

Згідно до ч.1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримі-нального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої пі-дозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наяв-ність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Заслухавши думку всіх учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: сукупність наявних відомостей про вчинення обвинуваченим особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі на строк понад десять років, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який ніде не працює та немає стабільного джерела доходів, його протиправні дії носили тривалий характер та були припинені співробітниками правоохоронного органу, у зв`язку з затриманням, раніше судимий за

вчинення тяжкого злочину поєднаного з насиллям, перебував під адміністративним наглядом, а також врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були зазначені прокурором у клопотанні та повністю знайшли своє підтвердження під час судового засідання, зокрема ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_10 та свідків в даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, коллегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає задоволенню.

На думку суду, продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем мешкання забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Згідно зі ст.181 КПКУкраїни строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Також, судова колегія вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КК України, а саме: не залишати цілодобово місце свого фактичного мешкання; прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про

зміну свого місця мешкання (проживання); здати на зберігання до відповідної установи свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим по даному кримінальному провадженню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 194-196, 331, 372 КПК України, колегія судів,-

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядіцілодобового домашньогоарешту з носінням електронного засобу контролю, строком на два місяці, а саме з 10.04.2023 року по 10.06.2023 року включно, заборонивши останньому залишати своє місце фактичного мешкання, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .

Зобов`язати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- цілодобово не залишати місце свого фактичного мешкання;

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця мешкання (проживання);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим по даному кримінальному провадженню.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому перебуває останній, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Відділ поліції № 4 (м. Слов`янськ) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області.

Копію ухвали направити до Відділу поліції № 4 (м. Слов`янськ) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області для виконання та контролю за виконанням обвинуваченим ОСОБА_7 умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3