Рішення № 11016254, 31.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.08.10 р.                     Справа № 34/140                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”, м. Горлівка

до відповідача - Колективного підприємства Горлівський завод „Побутрадіотехніка” м. Горлівка

про стягнення 23544,89грн.

За участю представників сторін:

від позивача – Удачіна Е.А (за довіреністю)

від відповідача – Щукін А. Л. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Закритим акціонерним товариством „Горлівськтепломережа”, м. Горлівка до Колективного підприємства Горлівський завод „Побутрадіотехніка, м. Горлівка про стягнення основного боргу в сумі 20267,91грн., 3% річних в сумі 798,04грн. та інфляційні нарахування в сумі 2479,03грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 20267,91грн.

Заявою від 05.07.2010р. (вхід. №02-41/28699) позивач відповідно до ст. 22 ГПК України просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 20267,91грн., 3% річних в сумі 798,04грн., інфляційні нарахування в сумі 2479,03грн., державне мито в сумі 235,45грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. У даній заяві позивач уточнив розмір державного мита, яке необхідно стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Відповідно до ст. 55 ГПК України ціна позову визначається стягуваною сумою, а також в неї може включатися вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені). Тобто приписами ст. 22 ГПК України не передбачено уточнення суми державного мита. Державне мито відноситься до судових витрат, пов'язаних з розглядом і вирішенням справ у судочинстві, розподіл та стягнення якого здійснюється господарським судом відповідно до ст. 49 ГПК України. Відтак заява позивача про уточнення розміру державного мита не приймається до розгляду.

Відповідач клопотанням від 31.08.2010р. (вхід. №02-41/37116) просить суд відкласти розгляди справи на 2 місяці та витребувати в поштовому відділенні м. Донецька комп’ютерну розпечатку заказного листа, яким було надіслано ухвалу суду від 17.06.2010р., оскільки дана ухвала не була отримана відповідачем. Заявлене клопотання суд відхиляє, оскільки у судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт отримання ним від позивача копії позовної заяви та факт отримання ухвали 25.08.2010р. про відкладення розгляду справи. Тобто відповідач був обізнаний, що відносно нього позивачем було подано позовну заяву, а також те, що дана заява розглядається господарським судом. Крім того у зв'язку із змінами та доповненнями внесеними до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Ухвалою від 16.08.2010р. суд вже продовжував строк розгляду справи за клопотанням позивача, у зв’язку із неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових документів. Однак відповідач не скористувався своїм правом, передбаченого ст. 22 ГПК України, не ознайомився з матеріалами справи та не надав будь-яких документів в підтвердження відсутності заборгованості.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Колективним підприємством Горлівський завод „Побутрадіотхніка” (Споживач) та Закритим акціонерним товариством „Горлівськтепломережа” (Постачальник) 08 вересня 2008року укладено договір №107, за умовами якого Постачальник бере на себе зобов’язання постачати Споживачу теплову енергію для теплопостачання нежитлового приміщення загальною площею 680,10кв.м., а Споживач зобов’язується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 1.5. договору виконання Постачальником зобов’язань по даному договору підтверджується актами включення опалення житлових будинків, в які вбудовані нежитлові приміщення Споживача, підписані Постачальником, Споживачем та комунальним підприємством, на утриманні якого знаходяться зазначені житлові будинки, розпорядженням Горлівської міської ради про закінчення опалювального сезону.

Пунктом 3.2.1 договору встановлено, що Споживач зобов’язаний оплачувати поставлену теплову енергію та здійснювати інші платежі, відповідно до умов даного договору.

Згідно із п. 3.2.7. договору Споживач зобов’язаний щомісячно до 15-го числа розрахункового місяця прибути до Постачальника для проведення звірки сум заборгованості за відпущену теплову енергію.

Пунктом 5.1. договору встановлена, що сума оплати за теплову енергію в місяць складає 9442,51грн.

Розрахунковим періодом відповідно до п. 5.3. договору є календарний місяць. Оплату за теплову енергію Споживач здійснює до початку розрахункового місяця відповідно платіжної вимоги-доручення, виставленої Постачальником (п. 5.4. Договору).

Відповідно до п. 5.6. платіжна вимога-доручення Постачальника вважається пред’явленою Споживачу, керівнику, відповідному представнику, бухгалтеру, відповідальному за діловодство Споживача. У випадку неможливості вручення особисто – з моменту відправлення поштою рекомендованою поштою за юридичною адресою, зазначеному в договорі, з урахуванням строку поштового перебігу.

За весь час несвоєчасної оплати теплової енергії Споживачу нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу. У зв’язку із простроченням оплати теплової енергії споживач на вимогу Постачальника зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. (п.8.3-8.4 Договору).

Пунктом 10.1 строк дії даного договору встановлено з 01.10.2008р.по 01.06.2009р.

Після закінчення строку дії договору, договір автоматично продовжується на кожний наступний такий же період. (п. 10.3 договору).

Договір підписано з протоколом погодження розбіжностей обома сторонами. Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим, за висновками суду вказаний договір є продовженим.

До укладеного договору сторонами було підписано Додаток №1, у якому зазначені об’єкти Споживача, які забезпечуватимуться тепловою енергію ЗАТ „Горлівськтепломережа”, а саме майстерня по вул. Чернікова, 47 та майстерня по вул. Пушкінській, 25.

Факт включення центрального опалення в будівлю споживача по вул. Пушкінській, б.25 підтверджується актом включення від 06.11.2008р., (а.с. 19) та актом відключення опалення від 15.04.2009р. (а.с. 22), які підписано КП „Кіровський”; по вул. Чернікова, б. 47 актом включення опалення від 05.11.2008р. (а.с. 18) та актом відключення опалення від 15.04.2009р., який підписано КП „Калініна” (а.с. 23).

За надані послуги централізованого опалення позивачем були виставлені до оплати відповідні платіжні вимоги-доручення, зокрема, платіжна вимога-доручення №107 від 10.11.2008р. на суму 9442,51грн., №107 від 19.11.2008р. на суму 277,68грн., №107 від 03.12.2008р. на суму 9164,83грн., №107 від 08.01.2009р. на суму 9442,51грн., №107 від 04.02.2009р. на суму 9442,51грн., №107 від 05.03.2009р. на суму 9442,51грн., №107 від 22.04.2009р. на суму 4721,26грн. Зазначені платіжні вимоги-доручення були отримані працівниками відповідача, що підтверджується реєстром сум, пред’явлених в платіжних вимогах (а.с.24).

За розрахунком позивача виставлені платіжні доручення відповідачем були оплачені частково, у зв'язку із чим за останнім на момент подання позову до суду обліковується заборгованість в сумі 20267,91грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати послуги відповідно до договору №107 від 08.09.2008р. належним чином не виконав, поставлену йому теплову енергію оплатив частково, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 20267,91грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 20267,91грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 798,04грн. та інфляційні нарахування в сумі 2479,03грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованих 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 798,04грн. та інфляційні нарахування в сумі 2479,03грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”, м. Горлівка до Колективного підприємства Горлівський завод „Побутрадіотехніка”, м. Горлівка про стягнення основного боргу в сумі 20267,91грн., 3% річних в сумі 798,04грн. та інфляційні нарахування в сумі 2479,03грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного підприємства Горлівський завод „Побутрадіотехніка” (84646, м. Горлівка, пр-т. Перемоги, буд 106, р/р №26009200900100 у Донецькій філії АКБ „Укрсоцбанк”, м. Донецьк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 03051883) на користь Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” (84601, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13, п/р №26005414020000 в ПАТ „ПроФінБанк” м. Донецьк, МФО 334594, код ЄДРПОУ 03337007) основний борг в сумі 20267,91грн., 3% річних в сумі 798,04грн., інфляційні нарахування в сумі 2479,03грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 235,45грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 03.09.2010року.

Суддя