Рішення № 11016246, 30.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.08.10 р. Справа № 37/246пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАССРЕМСТРОЙ”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 32924610

про: повернення майна та стягнення неустойки в сумі 12532,9грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_2 (за довіреністю №1285 від 26.04.2010р.);

від Відповідача Корнієнко Т.В. (за довіреністю №62 від 30.08.2010р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно із ст.79 ГПК України 06.10.2009р. зупинено провадження у справі та поновлено 23.10.2009р. з призначенням до розгляду на 05.11.2009р. 02.11.2009р. зупинено провадження у справі, 09.08.2010р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 30.08.2010р.

У судовому засіданні 30.08.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАССРЕМСТРОЙ”, м. Донецьк (далі Відповідач) про повернення майна, що складається із стійок (2м) у кількості 1шт., ригелів у кількості 15шт, загальною вартістю 2315грн. та стягнення неустойки в сумі 12532,9грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань з повернення орендованого майна за договором №б/н найму (оренди) будівельних лісів від 03.06.2008р., в наслідок чого виникли підстави для нарахування неустойки.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди (найму) будівельних лісів від 03.06.2008р., акт прийому-передачі від 05.06.2008р., додаткові угоди, довідку про вартість майна, акти здачі-приймання, розрахунок заявленої до стягнення неустойки.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 610, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218 Господарського кодексу України.

Позивачем на виконання вимог суду надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.58-63)

Відповідач у судовому засіданні 30.08.2010р. надав відзив (а.с.57), яким позовні вимоги про стягнення неустойки визнав у повному обсягу, а відносно вимог про повернення майна повідомив, що воно прийшло в негідність.

Представники сторін у судовому засіданні 30.08.2010р. підтримали свою позицію викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі не надані Відповідачем документи у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію та не перешкоджає розгляду справи за наявними документами.

Вислухавши у судовому засідання представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

03.06.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №б/н (а.с.8), згідно п.п.1.1. - 1.5. якого Орендодавець зобовязався передати Орендарю, а Орендар прийняти у строкове володіння та користування елементи будівельних лісів, а саме: стійка (4м) 60шт., стійка (2м) 56шт., ригель 340шт., башмак опорний, костиль, щит настилу металевий, щит настилу деревяний, дробину та домкрат, призначених для вимокання опоряджувальних робіт та сплачувати Орендодавцю орендну плату. Строк оренди встановлений з 05.06.2008р. по 04.07.2008р.

Означене майно обєкт оренди було набуто Позивачем серед іншого на підставі договору купівлі-продажу б/н від 10.01.2005р. (а.с.60) та документів про його виконання накладних та квитанцій до прибуткового касового ордеру (а.с.а.с.61-63).

Відповідно до розділу 2 договору оренди загальна сума орендної плати складає 4140грн., 138грн. на день, яку Орендар зобовязаний сплатити авансом протягом 3-х банківських днів з моменту підписання цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця або внесення готівкових грошових коштів в касу Орендодавця.

Умовами розділу 3 вказаного договору сторони передбачили порядок прийому-передачі лісів, а саме: Орендодавець зобовязаний передати, а Орендар прийняти Ліса в строк, визначений в п. 1.4., за умов надходження грошових коштів в якості передплати; Орендар зобовязаний повернути ліса Орендодавцю не пізніше строку, визначеного в п. 1.5. цього договору; вивезення Лісів від Орендаря та доставка їх при поверненні здійснюється Орендарем за свій рахунок.

Розділом 5 договору сторони передбачили відповідальність за невиконання договірних зобовязань, зокрема: за прострочку повернення лісів (в цілому) Орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної плати за користування Лісами за весь час прострочення без обмеження якими-небудь строками (п.5.1.); за прострочку повернення окремих елементів Лісів Орендар сплачує неустойку в розмірі згідно таблиці №1 (п.5.2.), в якій встановлено розмір неустойки за прострочення окремих елементів лісів: стійка (4м) 1,4грн./день, вартість одиниці 330грн.; башмак опорний 0,5грн./день, вартість одиниці 115грн.; костиль 0,2грн./день, вартість одиниці 12грн.; щит настилу металевий 1грн./день, вартість одиниці 380грн.; щит настилу деревяний - 0,9грн./день, вартість одиниці 150грн.; дробина 2грн./день, вартість одиниці 400грн., домкрат 0,8грн./день, вартість одиниці 260грн.

Пунктом 6.5. договору сторони зафіксували обізнаність Орендаря про те, що Орендодавець заперечує проти продовження користування майном після закінчення строку оренди. У разі необхідності продовжити строк користування лісами Орендар не пізніше, ніж за 7 днів до строку закінчення оренди зобовязаний письмово звернутися до Орендодавця з проханням про продовження строку договору, При згоді Орендодавця на продовження строку оренди лісів, Орендар здійснює попередню оплату за узгоджений строк оренди з наступним оформленням додаткової угоди, а також актів виконаних робіт за попередній строк оренди з поверненням цих документів Орендодавцю протягом 3-х днів з початку нового строку оренди.

05.06.2008р. відповідно до умов розділів 1, 2 договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в найом (оренду) елементи будівельних лісів, про що сторонами був складений та підписаний відповідний акт прийому-передачі (а.с.9).

-Додатковими угодами до договору №1 від 04.07.2008р., №2 від 04.08.2008р., №3 від 04.09.2008р. (а.с.а.с. 10-12), сторонами продовжувався строк оренди лісів, остаточно до 04.10.2008р.

Відповідач повернув частину орендованого майна:

- згідно акту здачі-приймання від 12.11.2008р. (а.с.14) Ф57 стійки 4м у кількості 28шт. , стійки 2м у кількості 55шт. та ригель 2м у кількості 206шт.;

- згідно акту здачі-приймання від 26.11.2008р. (а.с.14) Ф57 стійки 4м у кількості 12шт, та ригель 2м у кількості 49шт.;

- згідно акту здачі-приймання від 17.12.2008р.(а.с.15) Ф57 стійки 4 м у кількості 23шт., ригель 2м у кількості 70шт.

За таких обставин, нарахувавши неустойку за період прострочення (з урахуванням часткового повернення) з 05.10.2008р. по 10.09.2009р. у сумі 12532,9грн., Позивач звернувся до суду щ розглядуваним позовом.

Відповідач наданим у судовому засіданні 30.08.2010р. відзивом (а.с.57) визнав вимоги щодо стягуваної неустойки та повідомивши про те, що спірне майно прийшло в негідність, підтвердив факт його не повернення Позивачу.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог Позивача, оскільки їх обєднання відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України вимоги повязані підставами виникнення (порушенням зобовязань з повернення майна за договором оренди) та наданими доказам, а їх сумісний розгляд не утруднює вирішення спору, а навпаки, - сприяє реалізації гарантованого ст. 13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 1950р. права на ефективний судовий захист.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до повернення обєкту оренди у звязку із припинення орендних правовідносин та застосуванні наслідків неналежного виконання грошових зобовязань за договором оренди у вигляді стягнення неустойки.

Враховуючи статус сторін та обєкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору оренди №б/н від 03.06.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобовязаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №б/н від 03.06.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами, та обовязку із повернення обєкту оренди у разі припинення орендних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обовязковості договору для виконання сторонами.

За змістом ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку дії договору, який визначається як проміжок часу, протягом якого сторони управнені здійснювати свої права та обовязки, у зумовлює і припинення можливості здійснювати відповідні права учасником договору, в розглядуваному випадку користуватися Відповідачем майном на правах оренди.

Як встановлено ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, закінчення строку дії договору є підставою для його припинення.

Виходячи із встановлених судом обставин, строк орендних правовідносин, відповідно до яких Відповідач міг правомірно володіти та користуватися наявним у нього обєктом оренди, визначався періодом з моменту підписання договору і по 04.10.2008р.

Суд наголошує, що подальше фактичне продовження користування майном з боку Відповідача не призвело до автоматичного провадження орендних правовідносин в порядку ст.764 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, зважаючи на сформульоване в п. 6.5. договору заперечення Орендодавця проти такого автоматичного продовження и встановлення процедури продовження строку орендного користування майном шляхом укладання відповідних додаткових угод, доказів наявності яких відносно розглядуваного періоду нарахування неустойки до матеріалів справи не надано. Суд звертає увагу Відповідача на те, що діюче законодавство не обмежує Орендодавця у можливості формулювання свого заперечення проти автоматичного продовження орендних правовідносин до закінчення строку договору, оскільки визначає лише кінцеву дату для можливості висування таких заперечень по останній день першого місяця після закінчення строку дії договору. Такий висновок суду узгоджується зі правою позицією Верховного Суду України, сформульованою в постанові від 18.08.2009р. у справі №2/385.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення повернути Ліса Орендодавцю, відповідно до умов договору оренди №б/н від 03.06.2008р.

Як встановлено ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються належним виконанням. В свою чергу, неналежне виконання зобовязань, у тому числі щодо строків, є їх порушенням у розмінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання обовязку з повернення майна у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України одним із наслідків порушення зобовязання, що мають бути встановлені договором або законом, є сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 означеного Кодексу.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобовязань, у тому числі з повернення орендованого майна є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування неустойки у разі прострочення повернення майна сформульована безпосередньо у п.п. 5.1. - 5.3 договору оренди №б/н від 03.06.2008р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Більш того, ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України безпосередньо (незалежно від наявності відповідного застереження у договорі) встановлює обовязок Орендаря, який прострочив повернення обєкту оренди, на вимогу Орендодавця сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Враховуючи означені приписи діючого законодавства, суд, перевіривши розрахунок неустойки (а.с.16), дійшов висновку про обґрунтованість і можливість задоволення відповідних вимог у повному обсягу в сумі 12532,9грн., враховуючи, також, і визнання цих вимог Відповідачем, яке за змістом ст. 78 Господарського процесуального кодексу України є самостійної і достатньої підставою (поряд і з власними висновками суду), оскільки приймається судом через вчинення відповідної процесуальної дії уповноваженим представником у належній письмовій формі, відповідність встановленим обставинами справи та відсутність підстав вбачати порушення таким визнанням чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів (адже учасниками спірних правовідносин є саме сторони цієї справи).

Як зазначалося судом вище, відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України наслідком припинення договору оренди є обовязок орендаря повернути обєкт оренди орендодавцю. Отже, оскільки подальше перебування у Відповідача залишку орендованого майна не має належних правових підстав та зумовлює необхідність примусового повернення зазначеного майна, а перелік витребуваного майна відповідає залишку як різниці між переданим в оренду (з урахуванням додаткових угод) та кількістю повернутого згідно наданих актів приймання-передачі, остільки позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу. При цьому, посилання Відповідача про неналежний стан означеного майна не звільняє від виконання означеного обовязку. В свою чергу, у разі неможливості повернення майна через його фізичне знищення (доказів чого до справи, наразі, не представлено), сторони не позбавлені вирішити питання виконання означеного рішення в цій частині в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобовязання виконати певну дію (в розглядуваному випадку повернути обєкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи, що такий строк умовами договору не визначений, суд, задля забезпечення належних умов для звільнення Орендарем обєкту від власних речей, дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій тривіальністю 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили, оскільки обґрунтованих міркувань з цього приводу сторонами до відома суду не доведено.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, повязані із сплатою державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу стягуються з Відповідача на користь Позивача в повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАССРЕМСТРОЙ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32924610) про повернення майна та стягнення неустойки в сумі 12532,9грн. задовольнити в повному обсягу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАССРЕМСТРОЙ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32924610) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) неустойку в сумі 12532,9грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОНБАССРЕМСТРОЙ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32924610) протягом пяти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням по даній справі повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за актом приймання-передачі стійку (2м) у кількості 1шт., ригелі у кількості 15шт. загальною вартістю 2315грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАССРЕМСТРОЙ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32924610) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 227 грн. 33 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 30.08.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2010р.

Суддя