Рішення № 11016237, 01.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.09.10 р.                     Справа № 38/174                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Державного підприємства „Вугілля України”, м.Київ в особі філії „Донецьквуглезбут”, м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м.Шахтарськ, Донецька область

про стягнення суми збитків у розмірі 1150,80грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Сірий А.М.- за дов. №01/441 від 11.08.2010р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Державне підприємство „Вугілля України”, м.Київ в особі філії „Донецьквуглезбут”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м.Шахтарськ, Донецька область про стягнення суми збитків у розмірі 1150,80грн.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір постачання вугільної продукції №7-07/2-ЕН від 01.06.2007р., №03-ЕН/08 від 18.07.2007р., залізничні накладні №50799661, 50799647, відомості плати за користування вагонами, рішення господарського суду м.Києва від 03.09.2008р. по справі №52/17, платіжні доручення від 17.03.2009р., розрахунок суми позову.

27.08.2010р. позивач на адресу господарського суду надіслав лист №357-юр, в якому просить суд приєднати до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

31.08.2010р. відповідач надіслав на адресу господарського суду відзив на позовну заяву №11/370 від 20.08.2010р., у якому позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

В судовому засіданні позивач надав суду заяву №368-юр від 01.09.2010р., якою просить суд залучити до матеріалів справи додаткову угоду до договору №7-07/2-ЕН від 01.06.2007р.

Заява та додаткова угода до договору судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

          Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2007р. між Державним підприємством “Вугілля України” ( за договором покупець, далі-позивач) та Державним підприємством „Шахтарськантрацит” в особі відокремленого підрозділу “Шахтарськзбутпостачання” (за договором-постачальник, далі-відповідач) був укладений договір поставки №07-07/2-ЕН, згідно з пунктом 1.1, якого постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (далі-вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними у цьому договорі.

Обсяг поставки вугілля складає 675,5тис.тон орієнтовано на суму 171 343,2тис.грн. з ПДВ (п.1.3 договору).

Відповідно до п.4.1 договорів приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П6 та від 25.04.1966р., №П7 з подальшими змінами та доповненнями, положеннями про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради міністрів СРСР від 25.07.1988р. №888, ДСТ 4096-2002 “вугілля буре, кам’яне антрацит, горючі сланці, та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб

для лабораторних випробувань” та/або іншими нормативними актами України, ГДК прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних у частині, що не суперечить даному договору.

Розділом 5 договору сторони зазначили ціну та умови оплати.

Пунктом 5.1 договору сторони визначили базові показники якості вугілля, яким відповідають базові ціни за марками, відповідно до ДСТУ 3472-99.

Розділом 6 договору сторони визначили відповідальність сторін.

Згідно п.6.1 договору постачальник гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов, що узгоджені в договорі.

Відповідно до п.6.4 договору, за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця та вантажоотримувача, пов’язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та інш.).

Відповідно до п.8.1 договору, вказаний договір набирає чинності з 01.01.2007р. та діє до 31.12.2007р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов’язань.

Додатковою угодою від 29.02.2008р. №02-08-ПР до договору постачання вугільної продукції №7-07/2ЕН від 01.06.2007р. сторони виклали розділ 8 договору в наступній редакції: „ Цей договір вступає в силу з 01.07.2007р. та діє до 31.03.2008р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов’язань”.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми, сторони перебували у договірних відносинах.

На виконання умов договору поставки №07-07/2-ЕН від 01.06.2007р. (далі - договір 1), відповідач 03.03.2008р. відвантажив за залізничною накладною №50799647 (вагони №№66166869, 63859227, 68604750, 68819549, 68827906, 67915538, 67912311, 68608488, 68777507, 68704212), партію вугілля марки антрацит, загальною масою 698тон.

06.03.2008р. відповідач відвантажив за залізничною накладною №50799661 (вагони №№60806528, 66010646, 68495266, 68748433), партію вугілля марки антрацит, загальною масою 276тон.

Вантажоотримувачем вказаної продукції є Придніпровська ТЕС ВАТ “Дніпроенерго”, згідно договору поставки №03-ЕН/08 від 18.07.2007р. (далі – договір 2) укладеного між ДП “Вугілля України” та ВАТ “Дніпроенерго”.

Відповідно до п.4.1 зазначених договорів приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П6 та від 25.04.1966р., №П7 з подальшими змінами та доповненнями, положеннями про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради міністрів СРСР від 25.07.1988р. №888, ДСТ 4096-2002 “вугілля буре, кам’яне антрацит, горючі сланці, та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань” та/або іншими нормативними актами України, ГДК прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних у частині, що не суперечить даному договору.

При здійсненні Придніпровською ТЕС ВАТ “Дніпроенерго” вхідного контролю даного вугілля у лабораторії ТЕС було виявлено відхилення якості в гіршу сторону, в результаті чого, вагони з вугіллям були затримані до прибуття уповноваженого представника вантажовідправника.

За час затримки вагонів з неякісною продукцією, Придніпровською залізницею, відповідно до накопичувальної картки №05030553 було нараховано ВАТ “Дніпроенерго” плату за користування вагонами у розмірі 996,00грн. з ПДВ та відповідно до відомості плати за користування вагонами було нараховано плату у розмірі 31,20грн. з ПДВ.

Таким чином, за час затримки вагонів з неякісною продукцією, ВАТ “Дніпроенерго” було сплачено Придніпровській залізниці плату за користування вагонами у розмірі 997,20грн.

В свою чергу, ВАТ “Дніпроенерго”, як вантажоотримувач, звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з ДП “Вугілля України” збитків понесених в результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки №03-ЕН/08 від 18.07.2007р. в розмірі 1428,24грн.

Рішенням господарського суду м.Києва від 03.09.2008р. по справі № 52/17, з Державного підприємства “Вугілля України” на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” було стягнуто 1428,24грн. - суму основного боргу, 102,00грн.- сплата державного мита та 118,00грн.- витрат на інформаційне – технічне забезпечення, а разом 1648,24грн.

На виконання рішення суду ДП “Вугілля України” перерахувало вище зазначену суму, що підтверджується копіями платіжних доручень від 17.03.2009р., які містяться у матеріалах справи.

Враховуючи, що поставка неякісного вугілля відбулася з вини постачальника ДП “Шахтарськантрацит” позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача збитки, пов’язані з затримкою вагонів у березні 2008р. в розмірі 1150,80грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.6.4) п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Разом з цим, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки, у свою чергу, - це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Пунктом 1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, в тому числі, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме – наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв’язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку збитків, витрати складаються з:

-          997,20грн. з ПДВ - частина суми основного боргу сплаченого ДП “Вугілля України” ВАТ “Дніпроенерго” за рішенням господарського суду м.Києва;

-          71,20грн.- частина суми державного мита сплаченого ДП “Вугілля України” ВАТ “Дніпроенерго” за рішенням господарського суду м.Києва;

-          82,40грн.- частина суми витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу сплаченого ДП “Вугілля України” ВАТ “Дніпроенерго” за рішенням господарського суду м.Києва;

          З матеріалів справи вбачається, що у зв’язку з поставкою по залізничним накладних №50799661, №50799647 неякісного вугілля ДП “Вугілля України” зазнало збитків на загальну суму 1150,80грн.

          Факт понесення позивачем збитків підтверджується рішенням господарського суду м.Києва від 03.09.2008р. по справі № 52/17 та наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 17.03.2009р. на виконання вказаного рішення.

За таких обставин позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та визнаються відповідачем.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.22, 526, 527, 610, 623, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 193, 224, 225, 228 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 27, 33, 34, 38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Державного підприємства „Вугілля України” м. Київ в особі філії „Донецьквуглезбут” м.Донецьк до Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м.Шахтарськ, Донецька область про стягнення суми збитків у розмірі 1150,80грн., задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м.Шахтарськ, Донецька область (86211, Донецька область, м.Шахтарськ, вул.Крупської, 20, п/р 26004301666425 філії “Промінвестбанку” м.Шахтарськ, МФО 334613, ЄДРПОУ 33604558) на користь Державного підприємства “Вугілля України” (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 4, п/р 26008301862 в ВАТ “Ощадбанк” м.Київ, МФО 300465, ЄДРПОУ 32709929) збитки у розмірі 1150,80грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00грн., витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 01.09.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2010р.

Суддя