Рішення № 110159975, 04.04.2023, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 947/29809/22

Провадження № 2-о/947/74/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2023 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Ратовської А.С., Лук`яненко В.О.,

за участю сторін:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Шевчука К.М.,

представника заінтересованої особи Коблова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне Управління державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту постійного проживання на території України у повнолітньому віці станом на 1991 рік,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Одеси із заявою, заінтересована особа Головне Управління державної міграційної служби України в Одеській області, в якій вона просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повнолітньому віці на території України за станом на 1991 рік, у тому числі за станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року.

В обґрунтування наданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилась у с. Пинерівка, Балашовського району, Саратовської області. З 1987 р. по даний час проживає в Україні в м. Одеса, а з 1989 р. за постійною адресою: АДРЕСА_1 . Була документована паспортом громадянина СРСР, який згодом було втрачено, в зв`язку із чим своєчасно не здійснила отримання паспорта громадянина України, а тому на теперішній час не має документів, що посвідчують її особу та підтверджують громадянство.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Петренко В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 29.12.2022 року було прийняти заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне Управління державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту постійного проживання на території України у повнолітньому віці станом на 1991 рік. Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Від представника заінтересованої особи 13.02.2023 року до суду надійшов відзив, відповідно до якого представник просив залишити заяву без розгляду. В обґрунтування свого відзиву зазначив, що адвокатом Шевчуком К.М., діючого в інтересах ОСОБА_1 , до своєї заяви, поданої до суду, долучено ряд копій документів. Разом з тим, як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданої до суду, остання мешкає з 1987 року по теперішній час у м. Одесі, а з 1989 безпосередньо мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Втім, оглядом копії посвідчення виданого «Міністерством монтажних і спеціальних робіт Української ССР», виданого на ім`я ОСОБА_1 , що долучено адвокатом Шевчуком К.М. до заяви, поданої до суду, не зрозуміло у повному обсязі зміст штампів, відбитки яких наявні у даному посвідченні та дату видачі даного посвідчення, у зв`язку з чим даний документ не можливо приймати до уваги як такого, що підтверджує факт проживання ОСОБА_1 на території України до 1991 року. Теж саме стосується копій трудової книжки, виданої на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 14.05.1984р., у якій також не можливо розібрати наявні у ній відбитки штампів та відповідні записи. Надалі, оглядом громадянського паспорту СРСР, виданого на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 12.10.1973 року, встановлено, що у ньому відсутні штампи, які свідчать про мешкання ОСОБА_2 на території УССР. Між тим, оглядом копії акту про місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_2 , від 30.05.2022, встановлено, що факт проживання ОСОБА_1 з 1989 р. по теперішній час підтверджують громадянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Так, у акті зазначено, що вказані дві особи документовані громадянськими паспортами громадянина України у 2005 та 1999 роках відповідно. Проте до акту не долучено підтверджуючі документи про те, що вказані громадянки мешкали на території м. Одеси з 1989 року по 1991 рік; не завірено належним чином, відповідно до вимог діючого законодавства України, їх підписи у даному акті. У зв`язку з викладеним, копію даного акту не є підтверджуючим доказом факту проживання ОСОБА_1 у період часу з 1989 по 1991 роки у м. Одесі. У зв`язку з чим, просить заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Заявниця та її представник у судовому засіданні 04.04.2023 року підтримали заявлені вимоги та просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Головне Управління державної міграційної служби України в Одеській області в судовому засіданні 04.04.2023 року просив розглянути заяву на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та показання свідків, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 звернулась до ДНАП Одеської міської ради з заявою-анкетою №7756685 для про оформлення паспорта громадянки України замість втраченого.

Відповідно до листа Приморського відділу у м. Одесі Г`УДМС в Одеській області№ 5115-869.5115.1-22 від 01.12.2022, в ході перевірки, згідно відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Одеській області гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованою або знятою з реєстрації у м. Одесі та Одеській області не значиться Відповідно даних ІП Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС паспортом громадянина України зразка 1994 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не документована. Додатковою перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 , була документована паспортом громадянина колишнього СРСР виданий 04.01.1988 року відділом внутрішніх справ Гомельської області, форма 1 відсутня. Інформація про реєстрацію місця проживання на момент 24.08.1991 року та ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Одесі відсутня. Враховуючи вищевикладене, в зв`язку з тим, що особу не ідентифіковано та не підтверджено факт належності особи до громадянства України Приморський відділ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області відмовив заявниці в оформленні паспорта громадянина України. (а.с. 6)

На підтвердження факту постійного проживання на території України у повнолітньому віці станом на 1991 рік заявницею надані наступні докази:

- копію Архівної довідки виданої Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 06.03.2023 року № 317-11.1-34, яка підтверджує, що ОСОБА_1 дійсно працювала у період з 16.05.1986 р. по 08.07.1999 р., з 09.07.1999 р. по 01.04.2002 р. в ОСУ треста «Черноморпромсантехмонтаж» (мовою документів) (а.с.69)

- копію позову з додатками про стягнення заборгованості в якому зазначено, що ОСОБА_1 разом з чоловіком та дочкою проживала за адресою: АДРЕСА_2 станом на 1991 рік. (а.с.84)

- копію свідоцтва про неповну загальну середню освіту дочки заявниці - ОСОБА_5 де зазначено, що 9 клас вона закінчила у 1999 році, тобто розпочала навчання у 1990 році. (а.с. 91-92)

- копію свідоцтва про народження та про смерть ОСОБА_5 . (а.с. 98-99).

- копію військового квитка чоловіка заявниці - ОСОБА_6 де зазначено, що з 05.11.1987 по 20.05.1997 він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ). (а.с. 93-94)

- копію довідки про те, що ОСОБА_6 з 1989 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 97)

- копію довідки про навчання дочки заявниці - ОСОБА_5 де зазначено, що з 01.09.1990 по 25.05.1998 рр. вона навчалась в ССШ №10. (а.с. 103)

- копію посвідчення виданого «Міністерством монтажних і спеціальних робіт Української ССР», виданого на ім`я ОСОБА_1 . (а.с. 7)

- копію свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 серії НОМЕР_4 від 18.08.1983 року. (а.с.8)

- копію громадянського паспорту СРСР, виданого на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 12.10.1973 року. (а.с. 9-11)

- копію трудової книжки, виданої на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 14.05.1984р. (а.с. 12-18)

- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, виданої на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 19),

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_8 (а.с. 20).;

- копію акту про місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_2 , від 30.05.2022 (а.с. 21-22).

- копію громадянського паспорту громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_5 від 04.10.1996 року (а.с. 23-28).

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердив факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повнолітньому віці на території України за станом на 1991 рік, у тому числі за станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року та зазначив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 1986 року без реєстрації, а з 1989 року з реєстрацією.

Також свідок зазначив, що він разом з ОСОБА_1 працювали в ОСУ треста «Черноморпромсантехмонтаж» з 1986 року та вони отримали від в ОСУ треста «Черноморпромсантехмонтаж» квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що у порядку ч. 2 ст. 256 ЦПК (ст. 315 ЦПК згідно змін від 15.12.2017р.) суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 256 ЦПК (ст. 315 ЦПК згідно змін від 15.12.2017р.) та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року.

Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано, крім Закону України «Про громадянство України», також Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Відповідно до ст.3 ч.1 п.3 Закону України «Про громадянство» від 18.01.2001 року громадянами України є особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

Згідно Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року N215(в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року N 588/2006):

п. 15. Для оформлення належності до громадянства України відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону повнолітня особа, яка у неповнолітньому віці разом зі своїми батьками (одним із них) після 13 листопада 1991 року прибула на постійне проживання в Україну, подає:

а) заяву про оформлення належності до громадянства України;

б) копії паспортів своїх батьків (одного з них) - громадян колишнього СРСР із внесеним написом "громадянин України", а якщо паспорт громадянина колишнього СРСР був утрачений, пошкоджений тощо, - довідку територіального підрозділу Державної міграційної служби України про перевірку за заявою такої особи на підставі інших документів факту внесення органом внутрішніх справ України напису "громадянин України";

в) копію свідоцтва про народження особи.

п. 10. Для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію свідоцтва про народження;

в) один із таких документів:

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року;

- копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Встановлення наведеного факту має для заявника юридичне значення, так як необхідне для отримання паспорта громадянина України.

Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України у повнолітньому віці станом на 1991 рік.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 267, 268, 315-317, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 ), заінтересована особа Головне Управління державної міграційної служби України в Одеській області (адреса: 65045, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 44) про встановлення факту постійного проживання на території України у повнолітньому віці станом на 1991 рік задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повнолітньому віці на території України за станом на 1991 рік, у тому числі за станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 10 квітня 2023 року.

Суддя Петренко В. С.